Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Хто «підпишеться» за екобезпеку на Подорожненському руднику?

Після припинення видобування сірки із сировинної бази Роздільського гірничо-збагачувального комбінату (що займала територію теперішніх трьох сільських рад Жидачівщини) з 2000 року державне підприємство - правонаступник ДГРП, а згодом ДП «Подорожненський рудник» проводило роботи за проектом рекультивації цього кар'єру.

Двадцять років тягнеться епопея із закриття рудника. За ці роки багато що і чого накрила вода, що нині розлилася на площі 420 га і продовжує прибувати. За цей час із державної казни було використано понад 29 млн гривень.

Розглядалось кілька проектів здійснення природоохоронних заходів на Подорожненському сірчаному руднику. Наприклад, створення мисливсько-рибальського комплексу або водоймища питної води. Був навіть варіант використання рудника в якості золовідвалу для заповнення його золою теплоелектростанцій.

Реалізовувався ж комплексний проект «Закриття сірчаного кар’єру і відновлення ландшафту в зоні діяльності ДГХП «Подорожненський рудник».

Згідно з комплексним проектом мало бути зроблене: укріплення зсувонебезпечних ділянок бортів кар’єру і схилів відвалів в зоні с. Подорожне; гірничотехнічна рекультивація берегової смуги на територіях, порушених гірничими роботами, для затоплення кар’єрної виїмки; лісонасадження на ділянках яроутворення відвалу №1; проведено будівництво і відновлення наявних водоскидних каналів для регульованого наповнення і скиду вод кар’єрного озера; консервація порушених земель; влаштування системи гідроспостережних свердловин.

Чіткого звіту виконання проекту досі ніхто не бачив, як і невідомо про фінансово-господарський стан підприємства, яке вже майже ліквідоване. Цим начебто сьогодні займається інвентаризаційна комісія, до якої районні чиновники не входять. Тому хтозна, чи громадськість району коли-небудь зможе ознайомитись із результатами цього аудиту. Як запевняє директор ДП «Подорожненський рудник» Володимир Люсак, державні кошти, що витрачались на реалізацію проекту, неодноразово перевірялись відповідними ревізійними комісіями, і зловживань виявлено не було.

У минулому номері ми інформували мешканців району про те, що на .XIII засідання сесії VI скликання, що відбулась 1 березня, стояло питання створення на основі ДП «Подорожненський рудник» комунального підприємства.

Питання це виникло не на порожньому місці. Як зазначив голова райдержадміністрації Сергій Коваль, є указ Міністерства промислової політики про ліквідацію ДП «Подорожненський рудник» шляхом приєднання його до роздільської «Сірки». А це означає, що Жидачівський район втрачає будь-який вплив на процес і, що найгірше, залишається без технічних засобів, які можна використати, наприклад, для утримання доріг. Адже, крім власне техніки, на території кар’єру є 300 тисяч кубометрів гравію, який можна використовувати для ремонту доріг. Власне для того, щоб створити комунальне підприємство, потрібно вже негайно прийняти відповідне рішення на сесії і їхати лобіювати, а попросту переконувати київських чиновників, що саме такий розвиток подій буде оптимальним для Жидачівського району і можна обійтись без приєднання до роздільської «Сірки».

Як поінформували на сесії, указ міністерства про ліквідацію ДП «Подорожненський рудник» видано 22 грудня 2011 року, а вже через день, 23 грудня, ліквідовано й саме міністерство. Його правонаступником стало Державне агентство України з управління державними корпоративними правами. Отже, й доля розформування ліквідованого підприємства, мовляв, у його руках.

У всіх перевагах створення комунального підприємства переконували депутатів, а також присутніх на сесії голів Володимирцівської та Любшанської сільських рад заступник голови РДА Володимир Пришляк, директор Володимир Люсак, спеціально запрошений на засідання заступник директора Роздільського ДГХП «Сірка» Іван Мостовий. Разом із ним приїхав голова об’єднання профкому ДГХП «Сірка» Богдан Токар.

Багатьох же депутатів хвилювала не стільки доля тракторів, бульдозерів, катерів та гравію (проти їх залишення на території району ніхто не заперечував), як питання екологічної безпеки й того, хто відповідатиме за можливі непередбачувані наслідки від найбільшої в Європі штучної водойми. А причин для побоювань, схоже, є чимало, про це в своїй промові обмовився і колишній директор рудника.

Але на порядку денному стояло питання не вивчення питання діяльності ДП «Подорожненський рудник» та можливих екологічних загроз (таку пропозицію подавав депутат Павло Дубик), а створення комунального підприємства.

- На сьогодні на території рудника збережено певну техніку, яка б дала змогу виконувати будівельно-монтажні, дорожньо-будівельні роботи. Вартість основних засобів приблизно 2 млн 600 тис грн. Тому пропонується створити комунальне підприємство, основним завданням якого є в першу чергу моніторинг водно-повітряного стану в зоні Подорожненського рудника, а також гідроспоруд, що є навколо озера. Озеро надзвичайно велике - площею понад 420 га, глибиною понад 90 м, об’єм води понад 1 млн кубічних метрів, - зазначив Володимир Пришляк.

На його думку, комунальному підприємству під силу справитися із завданням утримання стабільної ситуації довкола такого озера.

Сумніви щодо моніторингу комунальним підприємством екологічної ситуації висловили депутат Любов Овсянецька та заступник голови районної ради Марія Стеців, які зауважила, що на такі роботи потрібна ліцензія.

Депутат Роман Горін запитав, чи не краще наявну техніку передати «Сірці», адже комунальне підприємство потрібно утримувати.

Василь Ревер поцікавився, скільки необхідно коштів, щоб озеро виконувало свою акумулюючи функцію.

Депутат Ігор Михайленко висловив пропозицію передати землі територіальним громадам, а основні засоби - державному підприємству «Гірські річки», яке б займалось контролем екологічної ситуації. Висловив побоювання, щоб через кілька років не стояло питання ліквідації утвореного комунального підприємства.

- Ніхто не має нічого проти, щоб основні засоби залишились у районі. Стоїть питання створення комунального підприємства, і найгірше, чого бракує, – прозорості в усьому тому, що ми пропонуємо. Основні засоби швидко розійдуться, і нас поставлять перед фактом, що хтось з’явився і хоче зробити собі там вотчину. Це є землі територіальних громад, і вони не можуть стояти осторонь. - зауважила Л. Овсянецька. – Кім того, нам кажуть що на нині на території колишнього державного підприємства, яке орендувало землі у сісльких громад, звідкись зявились власники земельних ділянок – так званий «садовий кооператив». Як це могло статися?

Про те, що телефонограмою керівництво Подорожненського рудника, «Сірки» та Жидачівського району викликають до Києва, говорив депутатам директор ДП «Подорожненський рудник» В. Люсак. Він зазначив, що створення комунального підприємства – це прерогатива району, й, окрім користі, від такого рішення годі чогось ще чекати. В. Люсак у своїй промові говорив про створення кар’єру на р. Свіча, що тривають переговори про 99,8 тис грн з фонду обласного природоохоронного середовища на моніторинг екологічної ситуації. А ще начебто, згідно з проектом, необхідно на рік 320 тис на моніторингові роботи, проведення всіх хімічних аналізів води, ґрунтів, стану берегової смуги. Як з’ясували депутати, виявляється, на території колишнього рудника працюватиме дві дільниці, які стежитимуть за екологічним станом. Є спеціально закуплена для цього техніка, розроблено штат працівників. Одна дільниця, де працюватимуть науковці, мала б фінансуватися із природоохоронного обласного фонду, друга дільниця зароблятиме сама на себе.

Коли п. Люсака запитали, чому «Сірка» відмовляється від такого об’єкту, Володимир Іванович відповів:

- Для чого «Сірці» подорожненський чиряк? Не можна таку водойму кинути напризволяще. Це ми просто не даємо собі звіту отут. Стоїть собі озеро та й стоїть. Ось зараз весна покаже, коли підуть паводки, коли почнеться ерозія ґрунтів, берегів.

Про те, що керівництво «Сірки» не має бажання вирішувати клопоти Подорожненського рудника, адже в них своїх проблем досить, підтвердив і заступник директора Іван Мостовий:

- 13 років тому «Сірка» залишала цей об’єкт, який був нашою сировинною базою. Подорожненський рудник ми залишали буквально на ходу з тою технікою, з тим майном. І сьогодні нам доводиться забирати цей об’єкт. Ми не в захопленні від такого рішення міністерства, - зазначив Іван Антонович.

Також Іван Мостовий натякнув, що хоча й «Сірку» невдовзі чекає доля Подорожненського рудника, але в них, на відміну від нас, є певні напрацювання, і вони бачать вихід. Який саме - не поділився.

Депутат Андрій Данилець запропонував звертатись до Агентства чи Кабінету Міністрів про призупинення дії наказу про ліквідацію підприємтсва, а мотивацією такого звернення мало б бути те, що закінчення фінансування проекту не означає, що завершено всі роботи за проектом із врахуванням екологічних загроз.

- На першому місці мають бути не гроші, а безпека людей, які живуть на цій території. Сумніваюсь, що за безпеку в цьому випадку хтось підпишеться, - зазначив депутат.

Депутат Роман Баліцкий висловив сумніви, що комунальне підприємство зможе впоратись із проблемами Подорожненського рудника:

 

- Проблема в тому, що так зване озеро ще немає відповідного статусу. Хто в кінцевому результаті про це подбає? Хто за ним доглядатиме? Ніхто в світі ще не закривав таким способом такого об’єкту. Все здешевилося. Ніхто сьогодні не підпишеться під цим проектом, що все там безпечно. Взяти у власність громад району – ніхто цього не заперечує. Але якщо сьогодні комунальне підприємство не може добре сміття позбирати, воду, тепло подати, то воно справиться з такою грандіозною проблемою, з таким великим об’єктом? Зрозумійте нас, депутатів, які хочуть у цьому розібратися і не просто голосувати за створення і взяття на 2 млн цього об’єкта. Ми не можемо ризикувати безпекою цілої території. Крім держави, з цією проблемою ніхто не впорається.

Далі про своє бачення проблеми говорили сільські голови Володимирців Володимир Ємець і Любші Василь Лизак. В. Ємець вже вкотре наголошував про загрозу підмивання правого борту озера й можливій загрозі підтоплення с. Подорожного.

Вислуховуючи аргументи і зауваги всіх сторін, депутати районної ради таки проголосували за створення комунального підприємства.

P.S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що дія наказу міністерства призупинена. Подальша доля ДП «Подорожненський рудник» визначатиметься у червні.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"