Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Іноземні делегації на святкуванні в Жидачеві

У святкуванні Дня міста поряд із мешканцями Жидачева активну участь взяли й іноземні делегації із Латвії, Польщі та Сербської Республіки.

Зокрема кілька днів у райцентрі гостювали голова Вієсітської крайової думи (Латвія) Юріс Лицис, виконавчий директор крайової самоуправи Альфонс Жукс, депутат Гіта Клявінія та директор школи Івера Машевська. Із сербського міста Прнявор до Жидачева завітали заступник начальника общини Ауліч Гречко та представниця української діаспори, член товариства української мови ім. Тараса Шевченка в м. Прняворі Штефка Бородченко. Разом із жителями міста веселилися також і польські колеги - заступник бургомістра Домброви Тарнавської Марек Мінорчик, керівник промоції, культури і спорту Орват Кшиштоф, керівник інвестицій і публічних замовлень Марцін Стефаньчик.

 

Учасники делегацій пізнавали традиції, звичаї, менталітет українців, тутешній досвід самоврядування. Дізнавалися, як і чим живуть тутешні люди, ознайомились із визначними пам’ятками Жидачева, а також Львівщини. Якщо цьогоріч латвійці вже мали нагоду гуляти вулицями Жидачева, то ось гості із польської Домброви Тарнавської тут уперше, але будемо сподіватись, що далеко не в останнє.

Що ж стосується візиту сербської делегації, то він став своєрідним відновленням розпочатих ще у 90-х роках контактів. Жидачівців та мешканців Прнявора об’єднують зв’язки, які розпочинались на рівні громадських ініціатив. В основі їх були культурні та освітні проекти, які спільно реалізовували товариства ім. Т. Шевченка Жидачева та Прнявора. Налагодженню діалогу між українцями обох міст почалося із легкої руки о. Петра Овода, Марії Турченяк. Тоді товариства обмінювались делегаціями, а своєрідним апогеєм їх спільної діяльності стало відкриття української школи в Прняворі. З того часу збігло чимало подій. І ось цього року вже на офіційному рівні були підписані угоди між Жидачевом та общиною Прнявора, яку завізували відповідно Володимир Левко та заступник начальника общини Ауліч Гречко. Історія перших українських поселенців у Сербії налічує понад сторіччя.

До війни українська діаспора у Сербії була однією із найчисельніших, каже член Товариства української мови ім. Тараса Шевченка в м. Прняворі Штефка Бородченко. Живучи у Сербії, українці не забувають свого коріння, гуртуються довкола просвітницьких товариств, зазначила п. Штефка, відзначають українські національні свята. Неподалік Прнявора розташований пам’ятник українській книжці. У 2009 році сербські українці відзначали 100-річчя «Просвіти», яка в Прняворі була започаткована 1909 року. До слова, одна з перших на території Сербії.

Довідка

Прнявор – місто, що належить Сербській Республіці в Боснії та Герцеговині. З найближчими околицями у місті мешкає близько 15000 жителів.

Цікаво, що поблизу Прнявора протікає річка Украіна. Наприкінці 19 ст. на територію общини Прнявора, яка була мало заселена, починає іммігрувати населення із східної і центральної Європи. Внаслідок масової міграції, зумовленої політикою Австро-Угорщини, община Прнявора стає багатоетнічною. Згідно з деякими даними, наприкінці 20 ст. на території общини Прнявора проживало приблизно 20 різних національних громад, тому Прнявор справедливо був названий „малою Європою“ або „Європою у мініатюрі“. У довоєнний період найчисельнішою національною меншиною були українці, а відтак – італійці, чехи та інші національні меншини.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"