Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Бути чи не бути ринку землі?

Уже скільки років підряд ми чуємо дві протилежні думки про використання найціннішого – землі (стаття 14 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР визнає землю основним національним багатством), що, як не дивно, залишилась у власності простих українців. Одні кажуть, що потрібно дозволити продаж землі, інші категорично проти. Одні доводять, що мораторій на продаж землі - це антиконституційно і гальмує розвиток агропромислового комплексу і сільських територій, інші - що землю скуплять за безцінь у селян і в черговий раз обдурять власників, як це сталося із майном. Тільки у березні цього року Верховна Рада відхилила три законопроекти про ринок землі, як сьогодні ми обговорюємо новий схвалений Кабінетом міністрів України проект, згідно з яким майже 7 мільйонів власників паїв сільськогосподарської землі отримають право її продавати.

Що очікувати селянину від цього Закону і чи норми, прописані у ньому, захистять його й не дозволять обезземелити селян і загарбати їх землю. Розробники запевнюють, що мета закону про ринок земель - не зняття мораторію, як дехто вважає, а виконання програми економічних реформ президента України, а саме зробити володіння землею більш привабливим, ніж її продаж. Навіть якщо це не так, то мораторій не буде знятий завтра хоч би тому, що є певні роботи, незавершені з кадастром і реєстром прав, а також потрібно провести інвентаризацію землі, закінчити видачу державних актів, розмежування сільгоспугідь і земель комунальної власності, дати оцінку землі. Та й вибори до ВР не за горами, ну і у самому проекті фігурує дата не раніше 1 січня 2013 року.

Відповідно до положень законопроекту, купувати землі сільськогосподарського призначення зможуть лише громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України або територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування, зазначає Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Іноземні громадяни чи держави купувати сільськогосподарські землі не зможуть.

Це означає, що якщо п. Іван має намір продати свою земельну ділянку сільгосппризначення, він повинен, відповідно до проекту Закону, письмово повідомити про це державну спеціалізовану установу, а якщо вона відмовиться купляти і повідомить про це, причому письмово протягом 15 днів з дати надходження повідомлення, звернутися з такою ж пропозицією до відповідної сільської, селищної, міської рад за місцем розташування земельної ділянки, яка також у 15-денний термін має дати відповідь, і опублікувати оголошення у місцевій пресі, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо не хоче місцева влада придбати ділянку, третє переважне право на це має користувач цією земельною ділянкою (орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб). Після цього її пропонують власникам (сусідам) суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення (за наявності). Якщо упродовж одного місяця після опублікування оголошення особи, які мають право переважної купівлі земельної ділянки, письмово не повідомлять п.І вана про своє рішення, вважається, що вони відмовилися від реалізації свого права. У такому випадку він продає земельну ділянку за оголошеною у повідомлені ціною іншій особі.

Щоб не допустити спекуляції з перепродажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення тими, хто має право переважної купівлі, також подумали: запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод купівлі-продажу (від 100% нормативної грошової оцінки в разі перепродажу в перший рік після купівлі до 60% в разі перепродажу на п’ятий рік). Крім того, встановлено граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи – від 900 до 2100 гектарів. Причому ефективність господарювання, підтримання родючості ґрунтів контролюватимуть держава і суспільство.

«Законопроект революційний, тому його шлях до прийняття лежатиме тільки через ретельне обговорення з суспільством, через експертне моделювання того, як буде працювати ринок землі, як уникнути ризиків, як контролювати ефективність господарювання власників. Але треба усвідомити, що цивілізований ринок землі - це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології, що забезпечать всім селянам достойний рівень життя», - заявив Микола Азаров.

24 червня на семінарі сільських голів та спеціалістів-землевпорядників пройшло обговорення законопроекту «Про ринок земель» у нашому районі. Начальник Держкомзему у Жидачівському районі Я. Майкут розповів про реформування земельних відносин на ринкових засадах, передбачених у цьому проекті, і наголосив, що його прийняття передбачає щоденну клопітку роботу сільських голів. Особливу увагу звернув на активізацію роботи по видачі державних актів на земельні паї та інвентаризацію земель, а також фактів використання її без відповідної документації.

Оля БАРАН.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"