Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Зародження об’єднаних громад: влада, бізнес, населення. Чи готові жити в нових умовах?

На Жидачівщині Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» впроваджується в дію досить активно. Ми можемо спостерігати за процесами створення «спроможних територіальних громад». Законодавство містить визначення спроможної територіальної громади — «територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».

На сьогодні переважна більшість територіальних громад, маючи право вирішувати питання місцевого значення, не спроможна їх виконувати через брак власних коштів, занепад або відсутність інфраструктури (необхідних будівель, споруд, доріг тощо), а також брак кадрів відповідної кваліфікації. Ще одним чинником неспроможності громади є повне несприйняття населенням громади тих об’єднавчих процесів, інколи навіть байдужість щодо того, що і як буде відбуватися в їх селі чи селищі. Населення повністю ігнорує ці процеси, і як максимум, для них все закінчується приходом на виборчу дільницю, щоб вкинути бюлетень в урну. А далі знову чекати, що все буде зроблено кимось і без них, що ці всі процеси не про них!

Тому значна частина питань місцевого значення не вирішується належним чином – не утримуються приміщення шкіл і лікарень та інші будівлі комунальної власності, не забезпечується благоустрій території, нічне освітлення вулиць. І дуже часто то відбувається через свідоме несприяння підприємницьким процесам на території громади, в силу того, що люд думає тільки про те, що конкретно мені принесе той бізнесмен чи підприємець. Часто населення сіл через зневіру та нерозуміння масштабності процесів, що відбуваються в громаді, саме ж не дає розвиватися громаді в цілому. В цьому випадку власний інтерес і вигода стають на перший план перед суспільним інтересом і розвитком громади. Мовляв, мені все одно, що хочуть бізнесмени тут будувати чи розвивати і чого хочуть місцеві нові керівники об’єднаних громад, бо я від того нічого не отримаю.

Але кінцевою метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Зрозуміло, що сьогодні очільникам територіальних громад потрібно працювати по-новому, шукати на власних територіях додаткові резерви. Не всі до кінця усвідомлюють, як це має бути на практиці, адже, відверто, як у тій приказці, звикли увесь час брати рибу, замість одного разу взяти вудку і навчитися її ловити. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів. Про які резерви йде мова? Насамперед, то є земля, на якій можуть господарювати фермерські господарства, ліси, які можна раціонально використовувати та керувати, як ресурсом, надра, які є великим багатством всієї громади і мають приносити користь всій громаді і насамперед селу, де вони безпосередньо видобуваються. Ресурсом розвитку може бути також і такий фактор, як вдале географічне розташування, рельєф та ландшафт місцевості. Мобілізувавши ці всі ресурси і резерви, громада матиме змогу вирости як суспільний суб’єкт, як одне ціле і, як результат, дати кожному члену громади особисту вигоду, про яку було сказано вище і якої так чекають у кожній хаті. Тільки та вигода буде не одноразовою і тимчасовою, а постійною і наростаючою, оскільки бізнес, який почне працювати на території громади, буде зацікавлений у співпраці з людьми, що живуть на території, де той самий бізнес розвивається.

На практиці новостворені громади стикаються з такими питаннями, як правильно сформувати представницькі органи місцевого самоврядування, на які невдовзі ляже левова частка відповідальності за організацію життя в громаді? Як безболісно звільнити та працевлаштувати працівників органів місцевого самоврядування, що ліквідовуються у зв’язку з об’єднанням громад? Як не допустити соціальної напруги в селах, селищах на період, коли відбуватиметься передача майна, приміщень на баланс об’єднаних територіальних громад? Всі ці питання можливо вирішити за умови наявності багатьох факторів і чинників. А тому успіх реформи місцевого самоврядування великою мірою залежить від наявності нормативно-правової бази, від управлінців-менеджерів на місцях, від того, наскільки вміло і ефективно вони зможуть організувати життя в об’єднаних громадах у нових умовах. І, найважливіше, від підтримки розпочатої реформи населенням. Тому що «спроможна громада» - то і є населення і ті люди, які її творять й несуть розвиток громаді загалом і кожному зокрема. Кому треба буде така рада, яка не буде дбати про соціально-економічний розвиток у селі через нестачу коштів. Тож переконаний, що щоразу треба шукати альтернативи та взаєморозуміння.

Нині на місцях залишається значна частина податків - від акцизного збору, нерухомості, сільськогосподарської діяльності та будь-якої іншої підприємницької діяльності на території громади. Враховуючи все вищесказане, стає зрозуміло, що аби запущений механізм вдало працював, потрібно, щоб і голова територіальної громади, і депутати сільських рад усвідомили, що вони відповідають за добробут на місцях, що завтра громада спитає з них, а не з чиновників району чи області, чому в селі немає доріг, не світять ліхтарі, не працюють клуб чи школа, не задіяні соціальні працівники, догниває інфраструктура. Але знову ж таки громада не може у всьому звинувачувати тільки своїх очільників і чекати «манни небесної» від них, бо на людях лежить обов’язок вносити свій вклад у розвиток громади, хоча б тим, що з розумінням ставитися до всіх процесів на території населеного пункту, де живеш, і активно брати участь у процесі розвитку сіл і селищ, роблячи свій вклад і даючи реальну підтримку владі та бізнесу! За новим Законом голова територіальної громади спільно з сільськими депутатами вирішуватимуть питання планування розвитку громади і бюджету, залучення інвестицій, розвиток підприємництва, управління земельними ресурсами, ремонту доріг, встановлення вуличного освітлення, утримання шкіл та дитсадків, медичних і культурних закладів, організації пасажирських перевезень, пожежної безпеки. Це якраз те, чого від них чекають люди. Відпаде необхідність їздити з простягнутою рукою «в район» і просити чергову дотацію. З’явиться відповідальність за посаду, яку людина обійматиме, бо сьогодні ми вибираємо голів хіба для того, щоб вони протирали власні штани, представляючи інтереси села в районі.

А чи вміють в наших селах господарювати та грамотно розпоряджатися грошима? Ще й як вміють. Гляньте, скільки церков споруджено, газопроводів проведено, міцних господарських будинків побудовано. Села, на щастя, ще залишаються осередками українства, духовності, фундаментом держави, і ми всі маємо це зрозуміти й давати можливість на території свої громад розвиватись культурним проектам, соціальним проектам і, що важливо, бізнес-проектам, які дадуть можливість залучити кошти для всіх потреб сіл та селищ. Якщо створювати перепони підприємництву на території об’єднаних громад, то від таких громад бізнес буде тікати, а зараз саме час знаходити спільну мову та єднатись!

Андрій НАХОД.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"