Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Адміністративно-територіальна реформа. Чого очікувати?

З січня 2015 року можемо жити у державі, перекроєній за новою адміністративно-територіальною реформою. Сьогодні основна причина такої реформи – це децентралізація влади, яку начебто вимагають східні області.

Проте для України це питання не нове. Щораз зі зміною влади адміністративно-територіальна реформа то набуває чітких обрисів, то знову розмивається і стає неактуальною. Проте, схоже, час для нових змін настав. Та чи будуть вони якісні - це ще питання.

Адже досі широкій громадськості невідомі принципи, за якими відбуватиметься ця територіальна чи адміністративна реформа. Є кілька проектів, розроблених різними інституціями, а котрий із них реалізовуватиметься - достеменно не знають навіть управлінці, не те, що пересічні громадяни. Активно в інформаційному просторі гуляє ідея про розформування районних та обласних адміністрацій, про те, що територіальна реформа відбуватиметься на рівні місцевих рад або районів. Як за новою реформою виглядатиме, до прикладу Жидачівський район, досі залишається незрозумілим. Хоча певні процеси вже відбуваються, і не один рік. Але це тема окремого обговорення, до якого обов’язково повернемося.

Тема цієї розмови торкатиметься буденного життя сільської ради та очікування від майбутньої адміністративно-територіальної реформи. Про це говорили з сільським головою с. Баківців та головою Асоціації місцевих рад Жидачівщини Ігорем Лалаком.

- З яким бюджетом сільська рада, яку ви очолюєте, увійшла в новий рік і які завдання ставите перед собою у такий нелегкий час?

- Бюджет ради, якщо брати без дотацій, становить 322 тис грн, крім цього 91 тис грн - дотації. Спеціальний фонд - 25 тис 400 грн, 20 тис грн - екологічний фонд. Зауважу, що екологічний фонд – це накопичення за кілька років. Цю суму збираємось витратити на проведення меліорації в межах сіл. Звісно, ми б їх використали і на вирішення проблеми зі сміттям, якщо б вдалося налагодити контейнерний метод збирання та вивезення твердих побутових відходів. Наразі з іншими головами рад шукаємо таку можливість. Але й стічні канави потребують очистки.

Землі сільськогосподарського призначення на території ради обробляє «Вінал-Агро» - це понад 950 га ріллі. Цього року підняли для них вартість оренди до 4 відсотків.

В одному селі провели освітлення, до кінця травня є бажання зареєструвати документацію ще на два села. Школа чекає на субвенцію з обласного бюджету. Хоча б допомогли з опаленням для школи, решту зробимо своїми силами, громада в нас ініціативна.

Також у планах провести святкування днів села. Хоча не знаю, як у такий важкий рік вдасться це організувати. Як бачите, сільська рада зірок із неба не хапає.

- З поточними господарськими справами зрозуміло. А чи замислювалися, які перспективи постануть після 2015 року? Всі чули про адміністративно-територіальну реформу, а як вона насправді впроваджуватиметься, вам, як голові Асоціації. відомо?

- Свого часу по обміну досвідом їздив у Польщу і добре знаю, як працює механізм місцевого самоврядування там. Поляки казали, що їм на початках теж було важко. Таке місто як Замость, яке колись було воєводством, стало повітом, тобто районом у Люблінському воєводстві. Звичайно, є і там певні проблеми.

Сьогодні ж, судячи із ситуації, що відбувається у нашій державі, розуміючи, в яких умовах працюють сільські голови, вважаю, що реформа мусить відбутися, незважаючи на певні соціальні втрати.

- Чи ознайомлювались ви бодай із проектом такої реформи?

- Знаю тільки польський досвід. Три чи два роки тому нам організували семінар з цієї теми, але конкретної інформації, скільки сіл і за яким принципом об’єднуватимуть, сільські голови так і не отримали. Ми зрозуміли, що такий захід проводився лише для галочки. Все на рівні чуток. Остання, наприклад, інформація, що реформування відбуватиметься на рівні районів. Якщо так, то нам (частині рад) райцентр пасує в Бібрці, Ходорові чи Рогатині. Якщо брати укрупнення на рівні 5-7 сільських рад, то райцентром могли б бути Нові Стрілища чи навіть Баківці. Але на сьогодні все залишається на рівні розмов, конкретики немає.

- Із тих повідомлень, що озвучено в ЗМІ, виглядає так, що з 1 січня 2015 року матимемо новий адміністративно-територіальний устрій. Місцеві, районні ради мали б на цей процес якось впливати, а не чекати того, що їм спустять зверху.

- Сільські голови на це не впливають через брак інформації, бо по суті ніхто з ними цього не обговорював, жодного громадського слухання не проводилось, тим більше ніхто не цікавився пропозиціями. На семінарі, про який згадував, від голів теж не хотіли чути пропозицій.

- Ну а якісь звернення від Асоціації хоча б на рівень області?

- Справа й у тому, що ми навіть не маємо підстав робити звернення. Ми не бачимо конкретних кроків, а пропонувати свою модель виглядає дуже амбітним. Та й ніхто особливо над цим не замислюється, адже без того є безліч проблем. Я вам скажу, коли почнуть цікавитись, коли вже все станеться.

Загалом ідея реформування мені подобається. Якщо зроблять за прикладом Польщі, де в кожному селі є солтис, тоді кожний охочий проявити себе і хто вважає себе патріотом свого села зможе спробувати сили. У нас на виборах сільського голови бувало 9-11 кандидатів. Якщо ти вболіваєш за село – іди солтисом. У Польщі це посада на громадських засадах. Звичайно, від держави солтис отримує певні преференції, такі як пільги на комунальні послуги, проїзд і таке інше.

- Щоб виконувати повноваження, потрібно мати фінансовий ресурс. Скільки потрібно сільській раді власних надходжень, щоб бути незалежною?

- Навіть у Польщі місцеві ради залежні. Коли їм бракує – їдуть до повіту. Дуже багато коштів у Польщі залучають через грантові проекти. Переважно всі кошти йшли з Євросоюзу.

Для того, щоб бути менш-більш незалежним, потрібно розмежувати функції. Щоб повноваження районних адміністрацій, якщо такі ще збережуться, не переплітались із повноваженнями сільських рад. Що ж стосується грошей, то мені здається, якщо планується будівництво садочків, ФАПів, доріг, то й мільйона забракне.

- На вашу думку, якщо відбудеться укрупнення на рівні рад, чи мають у кожній укрупненій раді залишитися соціальні об’єкти: школа, амбулаторія, дитячі садочки та інше чи все пересунеться на рівень району?

- Попри об’єднання намагався б у кожній раді щось зберегти. Зробити все централізовано – то ми знову ж стаємо на ті самі граблі, коли віддалені від райцентру села не мають фінансового ресурсу для розвитку. Хоча при умові, коли, наприклад, учні регулярно їздитимуть до школи, де буде створено всі умови для нормального навчання (комп’ютерні класи, басейн, спортивні зал, майданчик), тоді така реформа економічно вигідна й державі, й людям.

На мою думку, для нашого району це ще не біда, якщо відбудеться якесь об’єднання, а уявіть таку ситуацію в гірських районах. Як туди доїде «швидка», як дітей довезти взимку до школи?

Реформа має відбутися, але не як окремий процес, а в комплексі з усіма законодавчими змінами.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"