Розміщені у Інтернеті заяви про мобілізацію військовозобов’язаних не на жарт стривожили жителів і нашого району. Невже справді війна?..

Ситуація у Криму, що висвітлювалася у ЗМІ, підтверджувала можливість й такого перебігу подій. Проте, згідно із ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» «мобілізація в Україні - це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу». Тобто для таких дій мало би бути оголошено «воєнний час», що не було зроблено жодним офіційним документом.

Що ж насправді відбувалося, я дізналася у сільського голови с. Грусятич Олега Гавінського. Наразі він виконує обов’язки помічника начальника групи. Ще у неділю, 2 березня, його повісткою викликали у військкомат, як і інших 20 чоловіків, якими доукомплектували штат військкомату, і доручили ділянку роботи по оповіщенню військовозобов’язаних офіцерів нашого району. Оповіщали також солдат, зв’язкових та інших спеціалістів, для чого було створено спеціальні групи. Такі дії проводилися з метою встановлення їх місця перебування та залучення до мобільного навчання. Всі військовозобов’язані повідомлялися, що у разі проведення навчання необхідно негайно прибути по місцю, зазначеному у повістці.

І хоч ситуація у Криму почала нібито стабілізуватися, тішить, що попри те, що поняття «мобілізація» не було задіяно, добровольці приходили до військкомату і вже готові були стати на захист України. Попри всі скептичні висновки щодо боєготовності нашого війська, люди показали готовність стати на захист України. Недарма у нашому гімні є слова: «…і покажем, що ми браття козацького роду!..»

Ольга Баран.