У Ходорівській школі вишили та презентували рушник шкільної єдності

На завершення навчального року в Ходорівській ЗОШ №1 відбулись учнівські посиденьки, основною подією яких стала презентація рушника шкільної єдності.

Таку цікаву ідею вже давно виношувала вчитель географії Жанна Черевко. І ось, заручившись підтримкою і допомогою колег-педагогів та дирекції школи, задумане вдалося втілити.

Довго підбирали взір та визначались із кольорами. У цьому багато допомогла секретар Галина Підлісецька. А вишивати взялися усією шкільною родиною: учні, вчителі, батьки і навіть бабусі. Мережку для рушника зробила Марія Богданівна Дохній, бабуся одної з учениць.

4 травня в актовому залі школи відбулось ціле дійство «шкільні посиденьки», підготоване педагогом-організатором Іриною Підлісецькою, її колегою Жанною Черевко та учнями 9-11 класів. Розпочався захід мультимедійною презентацією шкільного життя, вишивання рушника. Згодом на сцену врочисто, наче найціннішу в світі річ, учні винесли працю всієї шкільної родини – рушник. Учні розповіли, яку роль та енергетику в українській родині несе із собою вишитий рушник, в яких обрядах його використовують і з якою пошаною наші пращури ставилися до цього оберегу.

Без рушника не відбувались найважливіші події у житті української родини. Серед таких – сватання, заручини та весілля. Як це було, показали самі учні відтворивши на сцені найважливіші елементи створення нового подружжя.

Далі гостей свята та учнів вчили танцювати галицької польки. Школярі із захопленням повторювали за учасниками танцювального ансамблю «Наддністрянка» Ж. Черевко та Богданом Медведем, учнем 9-Б класу, кожний елемент цього жвавого танцю. Діти навперебій хотіли спробувати зліпити свого вареника, особливо завзято до цього взялися хлопці. Майстер-клас із кулінарії надавали вчителі-словесники Марія Пеліховська та Оксана Мілянович.

Свято вдалося на славу. Директор школи Надія Голованич подякувала організаторам та учасникам за популяризацію традицій рідного краю, за гарний настрій, який вони подарували усім присутнім цього дня.

А рушник шкільної єдності відтепер назавжди залишиться оберегом освітянського вогнища. З ним у добру путь проводжатимуть випускників та зустрічатимуть малечу, яка ступатиме на поріг рідної школи.

Оксана ФРАНКІВ.

Надрукувати