Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Час мов одна мить!

Нещодавно вчителі-словесники провели цікаву екскурсію до с. Підлисся Золочівського району Львівської області.

Там народився організатор і лідер молодіжного громадсько-культурного угруповання «Руська Трійця» Маркіян Шашкевич.

У 1986 р. у Підлиссі було відкрито літературно-меморіальний музей Маркіяна Шашкевича. І ось осіннього теплого ранку ми, вчителі-словесники, вирушили у поїздку. Тоді ще ніхто не здогадувався, наскільки цікавою і незабутньою буде невеличка мандрівка, яка залишиться у серцях та пам’яті кожного, а час пролетить мов одна мить.

Нас зустрів осінній ліс, й ми побачили невимовну красу природи цієї місцевості, про яку неодноразово згадує поет у своїх творах.

Перед входом до музею нас привітно зустріли колодязь та розлогі дуби, оспівані поетом:

Шуми, вітре, шуми, буйний,

На ліси, на гори,

Мою смутну думку неси

На лемківські двори.

Там спочинеш, моя думко,

В зеленій ялині,

Журбу збудиш, потішишся

У лихій годині.

У музеї було проведено цікаву екскурсію по життєвому і творчому шляху поета.

З ім’ям Шашкевича пов’язана знакова подія у національно-культурному житті Західної України, поява альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.) – це наслідок спільної діяльності Маркіяна Шашкевича з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Власне Шашкевич був провідним речником пробудження національної свідомості русичів-українців до викликів нової доби, пов’язаних з піднесенням визвольного руху поневолених слов’янських народів.

М. Шашкевич (1811-1843) судилося прожити лише тридцять два роки, але він відомий і як перший народний поет у Західній Україні, і як прозаїк, публіцист, перекладач, автор першої «Читанки» для дітей рідною мовою.

У дворі садиби знаходиться погруддя М. Шашкевича, де у великій пошані схиляють голови ті, хто пам’ятає ім’я поета.

Вчителі були приємно вражені екскурсією – гарна місцевість, музей – чудова українська світлиця і незабутні враження.

Отож, величне, невмируще Шашкевича слово житиме вічно у наших серцях і думах:

Дайте руки, юні други,

Серце к серцю най припаде,

Най щезають тяжкі туги,

Ум охота най засяде.

Разом, разом, хто сил має,

Гоніть в Русі мраку тьмаві,

Зависть най нас не спиняє,

Разом к світлу, други жваві!

Але на цьому наша екскурсія не закінчилась. Напевне, сам дух М. Шашкевича (оскільки він був священиком) благословив наш шлях до м. Глинян, що на Львівщині. Нас зустріла маленька дерев’яна церковна архітектура України – церква Успення Богородиці. Храм є живою легендою Божої сили, про що свідчить його історія. Кажуть, що сюди приходив помолитися за щасливу долю українського народу гетьман Іван Мазепа, а два старезні ясени на подвір’ї посадив сам Б. Хмельницький. Церква Успення Пресвятої Богородиці збудована у 1749 р. в центрі містечка. У 1931 р. реставрована – проведено заміну гнилих конструкцій стін, підвалин, бані.

Цінним є вівтар ХVІІІ ст. із запрестольним образом «Розп’яття» у центральній частині. Ікона у золоченій рамі. фігура Христа в ореолі на золотому тлі. Вгорі на обрамленні напис: «Чудесно відновлена ікона».

Кажуть, що у 1886 р. була велика пожежа. Тоді згоріло все, а храм залишився. Коли палало місто, за спогадами очевидців, над храмом Успення з’явилася постать Божої Матерії у блакитному вбранні з рожевим відтінком. Богородиця тримала над церквою широко розведені руки аж до того часу, коли полум’я зникло.

Але були часи, коли хотіли розібрати старий храм. Однак сталася надзвичайна подія, яка перетворила приречений на запустіння храм на місце паломництва для багатьох молільників.

На Святвечір 1936 р. в церкві надприродним способом само відновився запрестольний образ Розп’яття Ісуса Христа, за переказами, подарований Б. Хмельницьким. Перед іконою відбуваються численні навернення і зцілення. Таку цікаву історію розповідав нам настоятель церкви.

Ліворуч від престолу є місце, де люди моляться у своїх потребах і потім йдуть навколішках, щоби доторкнутися до чудотворного образа.

Кожному із нас було легко на душі, коли ми покинули храм, адже також мали можливість помолитися, очистити свою душу і доторкнутися до чудотворного образа.

Повертаючись додому, ми завітали до Унівського монастиря, де були вражені краєвидом. Монастирські ворота з великим дзвоном зустріли гостей, а Чудотворна ікона Матері Божої з маленьким Ісусиком благословила нас.

На завершення поїздки ми побували у м. Рогатині Івано-Франківської області, де у центрі міста стоїть величний пам’ятник Роксолані, а також відвідали стареньку церкву і подякували Богові за душевний спокій та щасливе повернення додому.

Хочемо висловити вдячність організаторам цієї поїздки: голові благодійного фонду «Добре серце» О. Канівцю, завідувачу методкабінетом І. Михайленку та методисту О. Прокопів. Адже завдяки їм ми отримали незабутні враження.

Б. Шалата, О.Горін, вчителі української мови та літератури Квітневої ЗОШ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"