Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Знахабнілі браконьєри мало не позбавили життя єгера

30 жовтня рибалки на річці Свіча виявили труп невідомого чоловіка без ознак насильницької смерті. Як виявилося, житель с. Сулятич, 1929 року народження, ще 25 жовтня пішов по гриби, а знайшов смерть.

Такою ж короткою інформацією міліції: «… надійшло повідомлення з Журавнівської лікарні про те, що до них звернувся житель Журавна з тілесними ушкодженнями», могла завершитись і подія, що сталася 1 листопада на березі ріки Дністер.

У поминальний день, коли люди готувалися відвідати померлих родичів на кладовищах, мало не віддав Богу душу житель Журавна, єгер, п’ятдесятирічний Ярослав Дзедзик. Виїжджаючи на сигнал про браконьєрський вилов риби, Ярослав і подумати не міг, що ця не перша зустріч із браконьєрами може виявитись для нього мало не останньою.

Про те, що сталося того дня, нам 2 листопада розповів безпосередньо сам постраждалий. З його слів події розгорталися так. Близько шістнадцятої години до п. Ярослава зателефонували й повідомили, що на Дністрі «господарюють» двоє рибалок-браконьєрів. Виконуючи свій службовий обов’язок, єгер, взявши з собою посвідчення та пістолет, виїхав на місце. На березі ріки він зауважив, як двоє чоловіків вже перебирають сітки й готуються відпливати. «Побачивши мене, вони почали тікати в Дністер. Я забігаю і кричу: «Стій!». Лівою рукою мені вдається зловити, хлопця хочу витягнути його з човна. Він виривається (у цій сутичці єгер втратив з поля зору іншого чоловіка). Чую удар по голові. Мені на секунду в очах потемніло. Пістолет і посвідчення випали з рук. Нахилився, щоб підняти, але не бачу, де вони. Тут ще один удар. Я повернув голову вліво й бачу, як він знов замахується веслом. Вдаряє по вусі. Я впав на коліно. Той, кого я першого зловив, схопив мене за рукави куртки й почав тягнути у воду. Відчуваю, що куртка сповзає мені на голову. З останніх сил вириваюся».

Чи то усвідомивши, що єгеря так просто не здолати, чи то злякавшись, двоє браконьєрів почали втікати. Поки постраждалий оговтувався, нападники вже були в човні й відпливали.

Постраждалий викликав швидку. У Журавнівській міській лікарні йому наклали на рану голови 6 швів.

«Доля секунди врятувала від смерті», - згадує страшні події попереднього дня Ярослав Дзедзик. Чоловік добре знає нападників. За його словами, він вже п’ять років безуспішно бореться з ними. Та цього разу, каже, він так просто цієї справи не залишить.

Рибалок, які так нахабно себе поводять, знають чи не всі рибалки Журавнівщини. Вони виловлюючи рибу сітями, електровудками, не гребують навіть рибалити у нерест. А все тому, кажуть місцеві, що ті налагодили цілий рибний бізнес. Начебто в с. Журавенці Рогатинського району Івано-Франківської області горе-рибалки мають сімейне кустарне «підприємство» з виготовлення копченої риби. Свій товар вони продають на ринках, у тому числі й у самому Журавні.

Ярослав Дзедзик не раз ставав на їхньому шляху, та досі до того, щоб так явно посягали на його життя, не доходило, щоправда, кілька років тому у напрямку єгеря пролунав постріл…

Справді, за всі роки, відколи він сам займається мисливством та очолює товариство мисливців і рибалок, жодного разу його життя так не висіло на волосинці, як у цей злощасний день.

Очолює товариство мисливців і рибалок Ярослав Дзедзик з 1996 року. Як людина і як мисливець серед товаришів, членів товариства, місцевих мешканців вирізняється чесністю, справедливістю. Окрім добрих відгуків, ми не почули про Ярослава Дзедзика нічого поганого. Більше того, він фактично сам (помічників у єгеря немає), і як показали недавні події, ризикуючи власним життям, стоїть на сторожі закону.

За фактом цієї справи ведуться слідчі дії.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"