Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Пізнаймо Україну разом

Ми надто часто, особливо на піку політичних подій, не задумуючись, розмірковуємо про Схід – Захід, які мали б жити дружно. Таке враження, що якби не Львів з Франківськом і Донецьк з Луганськом та ще Київ, то України більше немає. Є і живуть там такі ж люди як ми, які люблять свою землю, працюють на ній, розмовляють українською, російською, грецькою, татарською і багатьма іншими мовами, гордяться своєю історією, яка є частинкою нашої загальноукраїнської історії. Як і нас з вами, їх хвилює українське сьогодення. Але на відміну, скажімо, від нас «західняків», вони менше «вникають» у політику та більше думають про хліб насущний.

На запрошення Журналістського фонду Національної спілки журналістів України наш часопис взяв участь у всеукраїнському турі на Херсонщину «Пізнаймо Україну разом». Спасибі за це директору Журналістського фонду Людмилі Богуславській.

Херсонщина. 10 переваг регіону

Кількість сонячних днів у році - понад 275. Найважливішою особливістю економіко-географічного розташування області є вихід в Азово-Чорноморський басейн і Дніпровську водну магістраль, що створює прийнятний рівень вологості. Херсонщина - єдина область України, що омивається декількома морями - Чорним і Азовським, рукотворним Каховським, солоним озером Сиваш, яке за лікувальними властивостями не поступається Мертвому морю.

У області 19 великих та малих річок і найбільша в Європі розгалужена зрошувальна система. Херсонщина має близько 2 млн гектарів сільськогосподарських угідь і найбільшу кількість орних земель в Україні.

Херсонська область займає перше місце по вирощуванню овочів в Україні, тут збирають більше 13% всіх овочів і баштанних культур країни.

Херсонщина багата мінеральними та будівельними копалинами - тут є поклади вапняку, глини, піску, фосфоритів, бокситів, торфу та марганцю.

Промисловий комплекс області складається з понад 220 підприємств, які представляють різні галузі.

У транспортний комплекс регіону входить 900 км залізничних колій, три морських і два річкових порти, два аеропорти, два міжнародних транспортних коридори і чотири дороги державного значення. Загальна протяжність усіх автодоріг по області становить понад 5000 км.

Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості: 770 км берегової лінії двох морів, більш ніж 200 км піщаних морських пляжів, 5 заповідників національного значення, унікальні біосферні заповідники всесвітнього значення, водно-болотні угіддя унікальних Дніпровських плавнів, найбільший у світі штучний ліс і єдина в Європі пустеля.

На території області розташовані тисячі стародавніх курганів, храмів та архітектурних комплексів, руїни античних міст, козацьких січей і головний морський порт Київської Русі - Олешшя.

В області з населенням більше мільйона чоловік у мирі та злагоді проживають представники понад 115 національностей і народностей, різних віросповідань і культур.

У Новій Каховці – український міні-Давос

Що ми знаємо про Каховку? Найстарші пам’ятають радянську пісеньку «Каховка-каховка, родная винтовка...», молоді – «Таврійські ігри», одиниці – що тут працює коньячний завод «Таврія» та кетчупозвісний «Чумак». Сьогодні Нова Каховка – це ще й місце інвестиційного форуму, який потрохи виходить на всеукраїнський рівень. Уже вп’яте це молоде місто приймало Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток».

Серед потенційних інвесторів - представники компаній та дипломатичних відомств із Польщі, Чехії, Німеччини, Росії, Білорусі, Литви, Великобританії, Туреччини, Болгарії, Сербії, Австрії, Угорщини, Індії, Китаю, Канади. Учасники форуму відвідали найбільше в майбутньому овочесховище планети, пили вино і коньяк на Каховському «Винотаврі», відвідали Асканію Нову та говорили про інвестиційний клімат в Україні.

Голові Херсонської обладміністрації Миколі Костяку є чим похвалитися перед учасниками Форуму. Цьогоріч Херсонщина зібрала рекордний за роки незалежності врожай зернових — близько 2,5 мільйона тонн, а 20 відсотків усієї овочевої продукції країни збирають саме на цих благодатних землях. Це сьогодення, а в перспективі в області планують збудувати птахокомплекс на 2,5 мільйона голів молодняка птиці та 5 мільйонів голів курей-несучок які «видаватимуть більше півтора мільярда штук яєць за рік».

І співпрацювати з Херсонщиною у гостей форуму є бажання. Консул Туреччини в Одесі Хюсеїн Ергані висловив сподівання, що найближчим часом між країнами відмінять візи, представник Польщі нагадав, що його країна на 12–му місці в рейтингу країн–інвесторів, а консул Швеції Карас Торен відзначив значне поліпшення інвестиційного клімату. Та найбільше емоцій викликав виступ наслідного принца Саудівської Аравії Султана Бін Абудурахмана Аль-Сульдарі. «Це мій перший візит в Україну, — тут Аль-Садарі перебили оплесками, — але він викликав у мене почуття любові та поваги, ми побачили, наскільки привітний український народ. І неодмінно приїдемо ще». Для багатьох залишилося «табу», які інтереси переслідував принц на Херсонщині. На запитання «Нового часу», «чи, бува, не знайшли на Херсонщині нафту?» голова ОДА Костяк на прес-конференції з сумом відповів: «якби!..»

Після презентації інвестиційного потенціалу області гостям і журналістам розповіли про діючі інвестиційні проекти. Уже багаторічними потенційними інвесторами на таврійських степах є шведи. Генеральний директор компанії «Грін Тім» та президент компанії «Чумак» Карл Стурен розповів про масштабний проект, а наступного дня ще й провів екскурсію майбутнім найбільшим у світі овочесховищем, яке будують на місці колишнього залізобетонного заводу. Овочесховище площею 200 тисяч квадратних метрів вражає своїми обсягами та організацією праці. Обслуговуватиме мегасклад більше чотирьохсот людей.

Карл Стурен згадав і про «Чумак», що існує вже 15 років, та родючу землю Таврії: «Херсонщина забезпечує нас помідорами — для кетчупів і соусів, олією — для майонезів, твердими сортами пшениці — для макаронів. Ми не використовуємо консервантів, а термiн зберігання впродовж 6—9 місяців забезпечує якісна упаковка».

Коли ж розпочалася презентація конкретних інвестиційних проектів, керівники іноземних компаній один за одним озвучували і наочно демонстрували свої пропозиції у різних галузях.

Загалом, наслідком форуму стало підписання 12 меморандумів про співпрацю між областю та компаніями.

І хоч всі ідеї непогані, проекти цікаві, однак голова облдержадміністрації Микола Костяк дав зрозуміти, що «ставка» робиться на нафтопереробний завод (цікаво, чи не тому на форумі «крутився» шейх). «До 2014 року, я впевнений, ми запустимо найсучасніший нафтопереробний завод», - сказав він.

«Асканія-Нова» – унікальний біосферний заповідник який «потрохи занепадає»...

Саме таке враження справляє на відвідувачів «степовий самоцвіт Європи». Серед причин такого стану на першому місці навіть не фінансування, яке не йде у жодне порівняння з колишнім «радянським». Як і більшість усього, що не відноситься до бізнесу і нині ще працює, тримається лише на ентузіазмі «фанатів», до яких, до речі, можна віднести і нинішнього директора біосферного заповідника Віктора Гавриленка. Якби не ці люди, що самовіддано працюють на мізерну зарплату так-званих наукових співробітників, можливо, статус вже б давно змінився сам по собі. А так, якось «викручуються», бо й насправді є що показати і за чим доглядати.

Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник «Асканія-Нова» мав би займати особливе місце. Хоча б зважаючи на історію. Заповідання його території нараховує близько 110 років. З кінця ХІХ ст. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії «Асканія-Нова» серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 роки) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році.

З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР «Асканія-Нова» була проголошена Народним заповідним парком, в лютому 1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник «Чаплі». У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» було включено до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 № 563 йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 213 визначено сучасну назву - «Біосферний заповідний «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна».

На сьогодні «Асканія-Нова» - це «за офіційним статусом» природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення.

Загальна площа заповідника становить 33307,6 га. Згідно з функціональним зонуванням його території, площа заповідної зони становить 11054 га, буферної зона - 6895,6 га, зони антропогенних ландшафтів - 15358,0 га.

Клімат території помірно-континентальний із жарким посушливим літом та м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить +9,5оС (мінімум - -32оС, максимум - +40,3оС). Середньорічна сума опадів - майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997 рік). Рівнинний рельєф сприяє швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас.

Особливістю околиць «Асканії-Нова» є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) - у понтичних пористих вапняках на глибині 45 м і більше.

Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Структуру рослинності складають справжні, лучні і чагарникові степи, справжні, остепнені і болотисті луки. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослин (із них у заповідному степу - 515 видів), мохоподібних - 57, лишайників - 55, водоростей - 285, а грибів - 388 видів.

Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873 види, з них 67 видів ссавців, 272 - птахів, 5 - плазунів, 4 - земноводних, 8 - риб, 14 - молюсків, 1109 - комах, 9 - багатоніжок, 186 - павукоподібних, 10 - ракоподібних.

До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види лишайників, 4 - мікобіоти та 73 види фауни; до Європейського червоного списку - 12 видів флори і 16 – фауни; до списків видів, що охороняються Бернською конвенцією, - 203 види фауни і 3 - флори.

Особливо велике значення має територія заповідника для збереження мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих журавлів (9-15 тис особин), сірих (5-10 тис) і білолобих гусей (20-500 тис), десятки тисяч крижнів і інших видів.

Зоопарк «Асканія-Нова» (акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у 1874 році) за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації не має рівних собі серед країн СНД і є одним з найкращий у світі. Його спеціалізація - розведення і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі 15 аборигенних і 99 екзотичних, серед яких багато рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення. Деякі з цих видів - журавель степовий і сірий, орел степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.

Незважаючи ні на які труднощі, біосферний заповідник «Асканія-Нова» є найбільшим еколого-освітнім центром на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис осіб, хоч в кращі роки його відвідувало у кілька разів більше людей...

Андрій Данилець.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"