Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Українській Конституції – 25 років

28 червня 1996 року о 9 год 20 хви-лин Верховна Рада 315 голосами «за» при 36 «проти» прийняла Конституцію Незалежної України.

2021 рік є знаковим в історії нашої держави: попри 30-річчя проголошення Незалежності ми відзначаємо ще одну дату: 28 червня минає чверть століття, як була прийнята Конституція України. Нині багато хто вже й забув, які «баталії» відбувалися навколо головного документа в державі. Спробуємо пригадати це в інтерв’ю з тодішнім очільником нашого району Степаном Ревуцьким.

– Отож, пане Степане, пройшло чверть століття, а чим найбільше запам’ятався Вам цей літній день, коли нарешті український народ одержав омріяну віками свою Конституцію у своїй незалежній державі?

– Скільки житиму, ніколи не забуду цього вікопомного літнього ранку, коли над Україною пронеслося рішення Верховної Ради України ІІ демократичного скликання про прийняття Конституції. У мій кабінет забігли мої колеги, друзі, і ми зі сльозами на очах почали міцно обнімати один одного, ще до кінця не усвідомлюючи, що таке «чудо» відбулося в Україні, країні, де століттями вороги знищували мову, культуру, історичну пам’ять. А тут в Основному Законі держави затверджено українську мову державною, а символами української нації стали жовтосиній прапор і тризуб.

– Власне, саме над цими двома статтями велася найзапекліша боротьба між народними депутатами, представниками народно-демократичного крила і представниками промосковської більшості, до якої входило чимало відомих на той час авторитетних директорів великих промислових підприємств України, на яких, як тоді говорили, мав значний вплив тодішній президент країни Леонід Кучма. І що саме вони відіграли чи не основну роль у прийнятті Конституції.

– Частково з такою думкою варто б і погодитись, але не однозначно і не в усьому. І це був би значно спрощений і необ’єктивний підхід до оцінки такого масштабного явища як прийняття Основного Закону держави. У свій час така думка цілеспрямовано і послідовно нав’язувалася українському виборцю, особливо перед черговими виборами, щоб принизити роль, заслуги й авторитет народних депутатів від демократичного блоку. Йшлося зокрема про таких вагомих історичних постатей України як Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь і десятки незаперечних національних авторитетів.

– Степане Івановичу, мені відомо, що у той час, коли у Верховній Раді України обговорювались основні питання Основного Закону, Вам доводилось не раз контактувати з народними депутатами України, нашим земляком Богданом Миколайовичем Горинем. Чи вірив Б. Горинь, що Конституція України буде прийнята саме у такій редакції в цю історичну, вікопомну ніч 28 червня 1996 року?

– «Сумніви, – не раз згадував Богдан Горинь, – не  покидали нас до останніх секунд, аж допоки ми не побачили висвітлення результатів голосування. Нервова напруга сягала критично небезпечного рівня. Що могло відбуватися тоді у Верховній Раді України у випадку негативного голосування, відомо, як кажуть, одному Богові. Дуже багато часу доводилось працювати народним депутатам від демократичного блоку зі своїми ідеологічними опонентами щодо підтримки 10 ст. Конституції, у якій йшлося про надання українській мові статусу єдиної державної мови в країні, а також про затвердження національних символів держави – жовто-синього прапора і тризуба, – розповідав Богдан Миколайович. – Після проголошення незалежності це була друга найрадісніша подія у моєму житті», – наголошував пан Богдан Горинь.

На жаль, у другому демократичному скликанні брат Богдана – Михайло Горинь не був уже народним депутатом України. Однак у  розмові з ним напередодні прийняття Основного Закону він був налаштований оптимістично. Бути оптимістом йому допомагала глибока віра у свій народ і неабияка логіка й глибина аналізу суспільно-історичних процесів. П’ять років незалежності, любив наголошувати Михайло Горинь, минули не безслідно. О. Мороз за тих обставин не зіграє на користь Москви. Та й у Кучми є добрий зараз батіг для Мороза і всіх його прихильників. Правда, дехто ще й досі вважає, що можливий розпуск тодішньої Верховної Ради був чи не головним чинником прискореного варіанту прийняття Конституції, свідомо принижуючи історичну роль народних депутатів від національно-патріотичного блоку, зокрема колишніх політичних в’язнів, відомих в Україні і світі лідерів, борців за Незалежність Української держави.

– Іноді виглядає, що проголошення Акту Незалежності нашої держави відчутно затінило прийняття Конституції як подію. Сприймається це свято з якоюсь відчутною прохолодою.

– Так, це правда. Прийде час – і подія такого національного масштабу буде належно пошанована. Не раз на рівні побутових розмов доводиться чути і такі висловлювання: а що таке Конституція? У світі є немало заможних держав, які живуть за звичаєвим правом  – не  мають Конституції. Наводять приклад Англії. Так, в країнах, де збереглися міцні традиції свого національно-державного буття, мається на увазі колишні монархії, де впродовж століть виховувалась у народу повага до традицій, своїх національних династій – там конституцій не потрібно. Наша держава має, на жаль, іншу історію свого національного становлення. У нас не було своїх королів, не було тривалої історичної тяглості родових монархічних династій, а тому саме в Україні була прийнята перша в світі найдемократичніша Конституція (1711), відома в історії як Конституція П. Орлика. Сьогодні українці роблять тільки перший крок на шляху до усвідомлення поваги до Основного Закону своєї незалежної держави.

Розмовляв Андрій ДАНИЛЕЦЬ.

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"