Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Якщо хтось щось дає - це добре, чи не завжди?

Процес децентралізації із передачею повноважень органам самоврядування може і повинен принести користь громадянам. Але цей процес включає все-таки значні ризики. Про це хотілося б нині поговорити.

Пропонуємо читачам роздуми з цього приводу людини, яка більше як десять років тому приїхала в Україну з Німеччини займатися аграрним бізнесом – Томаcа Вюнше, керівника ТОВ «Верболіз».За ці роки Томас «вник» в українську систему роботи і органів влади, і самоврядування, і контролюючих органів, і прокуратури, врешті, судів. Сьогодні важко порахувати кількість справ у судах різних інстанцій, які довелося пройти аграрію, якого на Журавненщині так і звуть – «німець». Тільки сьогодні у судах розглядається вісім справ. Якщо одним реченням охарактеризувати позицію Вюнше, то це виглядає так: я не хочу так, як у вас прийнято. Я хочу по Закону.

А думки Томаса цікаві...

Звісно, переваги від децентралізації на місцях мали б бути очевидними, коли органи самоврядування свої повноваження виконують прозоро та зрозуміло під контролем громадян на благо і користь всіх. Ризики з’являються тоді, коли додаткові повноваження, особливо у фінансах та прийнятті рішень, відбуваються у непрозорий спосіб, служать збагаченню вузького кола службовців місцевого самоврядування і наближених до них людей. У той же час права громадян та громад не забезпечені.

Сьогодні це має величезне значення з огляду на дозвіл продажу землі. Небезпека збагачення «декого» за рахунок широких верств населення велика, тому забезпечення прав громадян дуже важливе. Зрештою, сільськогосподарські угіддя у багатьох сільських районах — це єдине, що у громадян ще можуть забрати, і для «зацікавлених» це ласий шматок та інтерес.

Не секрет, що якщо в Україні хтось щось дає, то ця співпраця бізнесу і влади відбувається за принципом «рука руку миє»: я допоможу тобі на виборах, а ти допоможеш мені пізніше в реалізації моїх інтересів…

Що характерно, у своїй більшості люди юридично малограмотні, а питання із владою звикли вирішувати «по блатах» через «когось». Це породжує корупцію на місцях, про яку всі знають, говорять, але нічого не роблять, щоб цьому зарадити.

Розглядаючи перш за все самоврядування, потрібно відбиватися від того, що воно регулюється безпосередньо Конституцією, і до обов’язків самоврядування належить забезпечення конституційних прав громадян. Це означає, що не гроші на першому місці стоять, а права громадян. Однак гроші, зрозуміло, для виконання деяких конституційних завдань потрібні (інфраструктура, освіта, культура, охорона здоров’я, соціальне забезпечення...). З цієї точки зору випливає, що органи самоврядування, звичайно, потребують фінансових ресурсів.

Очевидно, що фінансування самоврядування все ще дуже і дуже проблематичне, особливо в регіонах, які давно вважаються депресивними та слабо розвинутими. В минулому податки часто не сплачувались, і до цього місцеве керівництво ставилось із «толерантністю»: Київ був далеко, і від податків поверталося мало, тому було краще та набагато зручніше перебувати у добрих стосунках із бізнесменами і підприємцями, які інколи допомагали фінансувати той чи інший місцевий проєкт. І іноді місцева підприємницька спільнота такі поступки органів адміністрації винагороджувала «послугами» ... Але такі «люб’язності» підприємців, як правило, завжди «неофіційні», йдуть на шкоду правам населення або конкурентам.

Куди призвела ця система, ми всі бачимо, коли оглянемось навколо. І маємо те, що українці їдуть працювати в сусідні країни, більше того, розпочинають там, за кордоном, свій власний бізнес, бо там вони мають можливість працювати чесно і прозоро, а тут, в себе вдома, - ні.

Той факт, що з децентралізацією на місця приходить не лише більше завдань, а й більше податків, може і повинен змінити цю ситуацію. Не лише тому, що податки є юридичною основою для фінансування самоврядування, а й тому, що вони - принаймні у порівнянні з взаємозв’язком відносин між адміністрацією та діловими людьми — також представляють більш справедливу основу. Основу, яка сприяє зацікавленості самоврядування у позитивному розвитку всіх компаній замість придушення конкуренції в інтересах окремих «друзів».

Адже там, де підприємства працюють прозоро і легально, залишається менше можливостей та потреб давати «подарунки» чи фінансувати непрозорі владні проєкти.

Сьогодні мало в Україні говорять про репутацію бізнесу. Там, де підприємства чи фермерські господарства працюють легально і регулярно сплачують податки, вони просто перед суспільством виконують свої функції. Як правило, такі не привертають увагу, тоді як ті підприємства, які за допомогою місцевої адміністрації ухиляються від оподаткування, зате з розголосом на публіку виступають доброчинцями, отримують схвалення та оплески. І ніхто не питає у таких: а скільки ти податків державі заплатив? Люди тішаться, що на День села господарство «виділило свиню». В той же час, якби це господарство сплачувало у повному обсязі податки, місцева влада на законних підставах могла на День села організувати і троє «свиней». Це призводить до того, що в довгостроковій перспективі легальна діяльність підприємств стає неможлива. Виникає взаємозалежність між місцевими підприємствами та місцевою владою, яка будь-який законосумісний розвиток і забезпечення прав громадян робить неможливим. Це стосується не в останню чергу захисту прав у галузі орних земель - одного з останніх багатств, які в українців у сільській місцевості все ще можна забрати.

Децентралізація в сусідніх країнах привела до позитивного розвитку, тому пропагується і в Україні. Однак слід враховувати, що в сусідніх країнах це відбулося із дотриманням верховенства права, прозорістю адміністративних дій та перейняттям місцевого контролю і відповідальності з боку населення. Це було важливою передумовою успіху децентралізації в країнах колишнього соцтабору.

Децентралізація та передача повноважень місцевому самоврядуванню можуть бути благом, але також і прокляттям. Якщо це приведе до посилення відповідальності за місцеві проблеми на основі закону до позитивного розвитку, завдяки чому українцям не доведеться їхати за кордон, - це буде добре. Однак, якщо децентралізація дозволить, щоб місцеві клани в поєднанні з «підсобними адміністраціями» встановили правила, це поглибить хаос, громадяни будуть триматися в бідноті й злиднях і над кожним мішком зерна радісно витимуть, як собака, коли йому кидають шматок хліба, – це може поставити під сумнів віру в «повноцінність» держави, а для сепаратистських рухів на Сході це чудовий приклад і можливість маніпулювати російською пропагандистською тезою «Україна - недодержава»...

Бо, фактично, оці наші місцеві «князьки» - це як наркокартелі в Центральній Америці або воєначальники в Африці. Вони «утримують» регіони під своїм контролем, навіть можуть вкладати в інфраструктуру і соціалку свої гроші, але це «сірі» гроші, гроші, які, як правило, не обліковані. Хоч в українських реаліях ці спритні бізнесмени «освоюють» бюджетні гроші, ясно, що не за просто так. Одне характеризує цю систему – повна безправність населення: те, що пан каже, повинно бути зроблено…

Якщо децентралізація має принести користь, перед освіченими небайдужими людьми постає важливе завдання: контроль за фінансами представниками населення, прозорість доходів у формі податків та витрат. Для справедливого розвитку кожен повинен платити податки чесно і справедливо. Якщо потрібні гроші на соціальні проєкти, то люди повинні розуміти і враховувати, що контактною особою повинен бути орган самоврядування, а не «свої люди». Цей шлях може бути важким і нудним, але він єдиний у напрямку кращого майбутнього. Для простої людини, для людей майбутнього…

Томас ВЮНШЕ.

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин