Цей допис почну зі слова «ДЯКУЄМО!»

Дякуємо нашим захисникам, хлопцям та дівчатам, які сьогодні перебувають у зоні бойових дій цієї ненависної гібридної війни... Завдяки Вам ми маємо можливість зустрічати світле свято Воскресіння Господнього спокійно, у мирі та затишку.

Дякуємо усім-усім дорослим та малечі, які долучились до організації акції «Великодній кошик для солдата». А це величезна кількість людей! Великодні гостинці, маскувальні тенти для авто, дитячі листи, малюнки, обереги - уже в дорозі на схід. А деякі, відправлені ще у четвер та п’ятницю, хлопці вже отримали.

Як хвилююче почути від них слова: «Дякуємо! Знаєте, ми хотіли зробити фотки, але хлопці вже все порозбирали!» Так, ми знаємо, якою важливою є підтримка не тільки словами, а й діями. Ми знаємо, як Вам нелегко, а часом... Ця війна стосується кожного.

Добре, що цьогоріч чимало організацій активізувались та провели таку акцію. Дякуємо: Жидачівській районній спілці АТО, Жидачівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №2, Жидачівському ЗЗСО І-ІІІ ст.№3 ім. О. Партицького, міському Центру творчості для дітей та молоді, команді «Твори добро!», групам активістів, які провели таку ж акцію, деяким нашим мешканцям, які сьогодні живуть за кордоном, волонтерам та й усім, хто долучився у Журавнівській, Ходорівській та Гніздичівській громадах.

Також впродовж 26 квітня зі всіх куточків Журавненщини, з кожного села об’єднаної громади, кожної установи надійшло близько сотні ящиків і пакунків із пасочками та різними великодніми смаколиками. Такого великого об’єму подарунків навіть не очікували.

Пізно ввечері великодні гостинці для наших захисників були завантажені і з допомогою громадської волонтерської організації «Схід і Захід разом» відправлені в зону ООС.

Частину передач через нашого депутата Юрія Ямнича, військовослужбовця і працівника військкомату, відправлено на схід, де нині проходять бойову службу хлопці з Журавненщини. З прийдешніми святами Вас, захисники! Здоров’я Вам, удачі і перемоги!

А нашим захисникам так хочеться сказати:

«Ти, головне, повертайся додому,

Врешті знімай запилюжені берці.

І вчися наново жити потому

З перепрошитою вірою в серці...

Ти, головне, повертайся, здолавши

Чистого зла непрожований стогін,

І відпускай цю ненависть назавше

Посеред мирної тиші густої...

Ні, ця війна не потрібна нікому.

Так, ми її не пробачимо, себто

Перемагай і вертайся додому.

Просто живим повертайся, і все тут!»

(Із вірша Ірини Цілик).