Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Трагедія на озері в Іванівцях

23 січня на озері поблизу села Іванівців втопилися два місцеві жителі, чоловіки 1960 та 1972 років народження. Близько години часу їх намагались урятувати місцеві мешканці та рятувальники, які прибули на місце події, але, на жаль…

Що сталося того злощасного дня на озері, чому люди вийшли на тонку кригу, чому рятувальникам не вдалося врятувати чоловіків і загадкове запитання: скільки все ж чоловіків провалилося під лід?

Ми опитали кількох місцевих мешканців, що були свідками трагедії, поговорили з рятувальниками і мали ще одну загадкову розмову з одним молодим чоловіком, яка залишила більше питань, ніж відповідей.

На озері в  Іванівцях, яке утворилося внаслідок вибору гравію, де місцями глибина сягає 5-7 метрів, рибалок у різні пори року чимало. І хоч екологічні служби і природоохоронні структури час від часу їх «ганяють», місцеві мають озеро в кінці своїх городів, от і виходять половити.

Теплі зими, які в  наших місцях останні кілька років, якось утримували відчайдухів від бажання виходити на тонкий лід. Як правило, таке собі могли дозволити лише приїжджі рибалки, яких, до слова, тут дуже багато з цілої Львівської області. Але ті, «бувалі», виходячи на лід, старалися бути біля берега, мати рятувальні жилети, човни чи мотузки.

Йорданські цьогорічні морози не тільки порадували нас всіх приходом зими, а й розбудили у декого рибацький інстинкт. Але ті морози, що тривали пару днів, ще не «зцементували кригу», а відлига і температура повітря +10 швидко той лід «з’їдала»…

То що ж трапилося того дня? Офіційна інформація, яку надали рятувальники і яка згодом тиражувалася по Фейсбуці, в цілому не відображала ходу подій, що відбувалися на озері. Ми опитали більше п’яти місцевих мешканців, які були свідками трагедії, поговорили з рятувальниками і мали ще одну загадкову розмову з молодим чоловіком, яка залишила більше запитань ніж відповідей…

Так от, з самого ранку на озері ловили на кризі рибу кілька рибалок: хтось з тих, хто бачив, каже 4, хтось каже – п’ятеро. За дві-три години перед трагедією, що сталася, у воду провалилися місцеві син і тато. Та враховуючи, що вони були близько до  берега, їм вдалося вибратись, і вони поспішили додому. Цю інформацію нам повідомив молодий чоловік, який того дня, найімовірніше, теж тут був, але про це далі…

Про що кажуть очевидці подій, місцеві мешканці. Люди почули крики біля 14  години. Одними з перших, за словами людей, на крики прибігли місцеві мешканці Олег Поплавський та Ростик Талама. Вони побачили двох людей, які борсаються у воді. За словами очевидців, люди вже перебували у воді 15-20 хвилин. Звісно, що місцеві почали якось рятувати: хтось приніс драбину, хтось шнурки, проте цього виявилося замало. В акурат підоспіли рятувальники. Як повідомив начальник караулу в той день ст. лейтенант рятувальної служби Ярослав Мамчур, рятувальники, оцінивши ситуацію, одразу прийняли рішення, що треба якимось чином потрапити до  потопельників. Ярослава обв’язали мотузками, і він поповз по тонкому льоді. Коли вже до найближчого потопельника залишалося зо три метри  – лід тріснув і рятувальник провалився сам у воду. Люди на березі почали витягувати рятувальника з холодної води… В той же час мужчина, до якого так і не дібралися рятувальники, ще кілька разів поборсався і пішов під воду…

Хтось з місцевих приніс гумового човна, і Ростик Талама спробував на човні підібратися до іншого чоловіка, який ще боровся у воді. І це майже вдалося, навіть той вчепився в останню мить за подану драбину, але сили покинули його назавжди… Допоки Ростислав намагався виловити тіло, яке, на щастя, не пішло на дно, перетягнути на човна і добратися до берега – пройшло ще з десяток хвилин. Реанімаційні заходи, які вже на березі робили медики, рятувальники і місцеві, не змогли відновити життя в тілі 60-річного Віктора Іваніцкого. Медики констатували смерть…

Близько о пів на восьму вечора,  прибулі на місце події рятувальники з Львівської центральної рятувально-водолазної служби витягли з води тіло другого потопельника – Ігоря Кіндія, 1972 року народження.

Вже кілька днів по тому, аналізуючи ці події, ми запитали Ярослава Мамчура, чи могли рятувальники врятувати бодай когось одного. На що Ярослав відповів: – Я вже більше 11  років працюю у  службі 16-тої державної пожежно-рятувальної частини м. Жидачева. В той день я заступив начальником караулу, і коли о 14:34 до нас надійшло повідомлення про те, що в с. Іванівцях тоне дві людини в місцевому озері, ми оперативно у складі трьох рятувальників виїхали на місце події. Далі ви вже знаєте, як було. Чому не  вдалося врятувати, є кілька пояснень: далеко від берега – 40–50 метрів, у нас, на жаль, не було гідрокостюмів, в яких можна знаходитися у  холодній воді. Якби такий був, думаю, було б все по-іншому…

А тепер про того загадкового хлопця… Як і все, події, що мали місце на озері, швидко обросли різноманітними чутками. Серед багатьох розповідали, що 60-річний Віктор Іваніцкий пішов рятувати ще одного місцевого рибалку, який провалився під лід. І ніби врятував, а той вибрався на берег і наробив галасу, що люди топляться, але потім «кудись зник»…

Наступного дня, 24  січня, я  вирішив поїхати подивитися на місце трагедії в  Іванівцях. Речі рибалок, які втопилися, так і залишилися посеред озера на кризі. А біля місця я побачив невідомого молодого хлопчину років 15–17. Саме він плутано розповів мені історію про те, як провалилися тато і син… З цієї розповіді здалося чомусь, що він тоді там був… І чи не був це саме той «третій», якого врятував Віктор. Сьогодні про це можна тільки здогадуватися і будувати припущення…

А тим, хто читатиме цей матеріал, скажу те, що ви й самі знаєте: жодне хобі чи улюблена звичка не вартують того, аби піддавати ризику власне життя…

Андрій ДАНИЛЕЦЬ.

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"