Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Материнське серце віддає дітям

Мама... Перше і таке дороге в житті кожного слово. Ми живемо в нелегкий час, коли кожен дбає більше за себе, за своє. А як це мати і виховувати чужих, але своїх дітей?

Живе у селі Володимирцях родина Світлани і Андрія Фастнахтів. Живе і виховує у ДБСТ дев‘ятьох своїх дітей. Бо для люблячої мами чужих не буває. Вони забрали цих дітлахів до своєї домівки і забезпечують всім необхідним, віддаючи їм батьківську турботу, материнську ласку, ніжність, тепло і любов.

Володимирці... Красива і чудова частинка нашої рідної Жидачівщини. Але славиться це село не тільки мальовничою природою, а й добрими справами, чуйними і працьовитими, милосердними і дбайливими, талановитими і турботливими людьми.

Ми живемо у нелегкий час, коли кожен дбає більше за себе, за своє матеріальне збагачення, а про ближнього часто-густо забуває.

В цьому селі є родина, яка піклується про чужих дітей. Це п. Світлана і п. Андрій Фастнахти. Вони не байдужі до долі дітей із сиротинця, бо забирають їх до своєї домівки і забезпечують всім необхідним, віддаючи їм батьківську турботу, материнську ласку, ніжність, тепло і любов.

Впродовж багатьох років п. Світлана дбає про цих чужих - своїх дітей, приділяє їм належну увагу, переймається долею дітей, які залишилися без материнської любові, родинного затишку і тепла, а це, повірте, дуже нелегко. Бо кожна дитина має свій характер, свої уподобання, свої потреби, свої хвороби і до кожної треба знайти підхід, вникнути і зрозуміти дитячу душу, щось порадити, щось підказати або просто... погладити по голівці і пригорнути до свого серця, промовляючи тихо: «Все буде добре!».

Це дуже-дуже важко. Нам, батькам, іноді тяжко порозумітися із рідними дітьми, а то треба прийняти і полюбити чужу дитину. Але п. Світлані, на мій погляд, це вдається, бо вона чуйна і добра жінка, а в її оселі панує спокій, сімейне тепло, доброзичливість, комфорт і, звичайно, любов.

Моя зустріч із цією чудовою жінкою є незабутньою. З перших хвилин спілкування із нею відчувалася щирість і доброта, тепло і взаєморозуміння. Це справді берегиня сімейного затишку, бо всюди гарно, чисто, охайно, з естетичним смаком все зроблено в кімнатах, а головне в ній - це бажання дбати про ці діти, які стають частинкою її самої, бо віддає їм свою материнську любов, увагу, тепло, ніжність, турботу.

Звичайно, допомагають їй у вихованні і державні установи, але, повірте, кожен день дітей нагодувати, дбати за їхнє комфортне життя (а воно в них є!), вникати у їхні проблеми і вирішувати їх разом - це трудно. Думаю, що тільки українська жінка може з цим впоратися.

Мені хочеться подякувати п. Світлані від себе і від всіх тих небайдужих матерів до долі чужих дітей (а вони ж не чужі, а наші, бо українські). Спасибі Вам за те, що дбаєте про цих дітей, віддаєте їм материнську ласку і любов, добре їх виховуєте. Хай Матір Божа дає Вам здоров’я, терпіння, бо робите дуже важливу справу - любите дітей і турбуєтеся про них.

Г. РИП’ЯК.

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"