Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Ви не вірите, а... спалять…

Весна, май, і, окрім великої роботи на пасіці, пасічники, навіть незважаючи на прохолодну погоду, в очікуванні травневого меду й роїння.

З року в рік саме в цю весняну благодатну пору розпочинається негласна війна між пасічниками та аграріями: останні кроплять поля пестицидами, і від цього «муха» гине. Цілими пнями, а то й пасіками. І нема на то ради… Хоч це ще як сказано, бо останнім часом на полях агрохолдингів з’явилися ось такі «оголошення»: “Потравите бджіл — спалимо пшеницю”. Поки аграрії серйозно до цього не ставляться, але пасічники налаштовані серйозно…

В Україні щороку від отруєння пестицидами гине 30% бджолосімей.

– Ця пестицидна пилюка осідає на квітучі дерева, на дикорослі рослини”, – стверджує пасічник Богдан, у якого минулого року «впало» 5 пнів за день.

– Вони всі кажуть, що їх хімія сертифікована і вони дотримуються усіх санітарних норм.

«Я простий бджоляр. Прошу Вас звернути увагу на проблему бджолярів. Наших бджіл щороку труять як свої фермери, так і великі агрохолдинги, які не хочуть навіть зрозуміти, що бджола дає їм самим плюс до урожаю, запилюючи сільськогосподарські культури…»

Тема не нова. Щороку пасічники телефонують до редакції і благають: приїдьте, подивіться, серед білого дня сморід – дихати нема чим. А біля вуликів – пригоршні мертвої бджоли… Їх можна зрозуміти, бо то непростий труд, бо той солодкий мед дуже гірко дістається пасічнику.

В Україні, на папері, існує достатньо державних органів, які мають повноваження контролювати агровиробників як щодо якості пестицидів, так і до технології і часу внесення у грунт. Але в  тому «бардаку», який сьогодні в державі, кому до цього, та й чи зможе інспектор, який отримує копійки на держслужбі, «вплинути» на представника агрохолдингу?!

Чому так, я спробував дізнатися в Андрія Сенюка, начальника управління охорони природних ресурсів та моніторингу Департаменту екології та природних ресурсів  Львівської ОДА:

«Законом заборонено обробляти поля забороненими пестицидами, так само як і, наприклад, викидати сміття де попало… Проблема в самих людях. Ми маємо прийняті одні з найкращих законів у Європі, проте мало хто їх виконує.

Щодо інформації, що реально робиться в бджільництві, то її просто ніхто практично не збирає і не має. Більшість пасік не паспортизовані, відповідно які претензії можуть виставляти в разі загибелі бджіл. Чому всі люди так тихо сидять на місцях, коли кроплять поля, коли все так погано? Всі чекають, що за них хтось щось має зробити. Так виглядає, що всіх все влаштовує. Я не бачив жодного мітингу в області – мовляв, не кропіть поля. Був один випадок у Жовківському районі, де люди блокували агрофірму, яка почала обробляти поле пестицидами. Про інші, можливо, не чув. Але я бачу факт, що бджіл дуже мало – з тієї інформації, що є в департаменті АПК і Держпродспоживслужбі.

Сьогодні ми зайнялися цією проблемою бо розпочинаємо збір інформації для написання гранту і закупівлі пасік різним державним підприємствам (національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, геріатричним пансіонатам), монастирям та приватним господарствам із метою збільшення кількості бджолиних сімей для збереження біорізноманіття на території Львівської області.

Ми проаналізували на основі наявних даних середню щільність бджолиних сімей на 100 га в розрізі районів Львівщини. Картосхема розроблена на підставі інформації, наданої департаментом агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації та Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області станом на 1.04.2019 року.

Що робити пасічникам? Об’єднуватися докупи в організації і відстоювати свої права. Скажіть, коли бджолярі востаннє мали зустріч з агровиробниками в районі? Чи є якісь домовленості щодо термінів, коли будуть оброблятися посіви. Чому через місцеві ЗМІ, ваше ФМ радіо не оголошують про ці дні, як це робиться в тій же Німеччині чи Австрії. Врешті, де хоч один позов до суду?».

Відомо, що від 60 до 90% їжі люди отримують завдяки комахам-запилювачам, і насамперед бджолам. Серед продуктів, що ми не могли б отримувати без їх підтримки, – фрукти, овочі, зернові та горіхи. Також завдяки бджолам та іншим комахам запилюються всі дикорослі квіти, трави, кущі та дерева. Зменшення кількості комах-запилювачів призведе до критичного стану природи. Це не кажучи вже про цінність продуктів бджільництва, зазначив чиновник.

Андрій ДАНИЛЕЦЬ.

Довідково (за даними Львівської ОДА, 2019 рік):

Бджільництвом в області займається 12 сільськогосподарських підприємств та 5,1 тис. фізичних осіб, які утримують 66,2 тис. бджолосімей. Створено 20 товариств, об'єднань та громадських спілок пасічників, які захищають інтереси бджолярів. Зареєстровано 1600 пасік, які мають оформлені ветеринарні паспорти на пасіку (31,0% від наявної кількості пасік в області), в т.ч. у сільськогосподарських підприємствах паспортизовано 12 пасік (100%), в населення – 1588 пасік (30,8%).

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"