Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Історія – це материнське молоко, яким треба протирати очі не тільки дітям…

(Короткий нарис з приводу наукової конференції «Жидачівські читання» від 8 грудня 2017 р.)

Колись всесвітньо відомий доктор філософських наук український вчений, професор Київського університету Сергій Кримський казав, що йому добре спиться тільки в Києві, бо тут 20 тис. років культурного шару. Чи добре спиться нам, мешканцям древнього Удеча, історія якого теж сягає глибокої давнини , на території якого ще в 60 роках минулого століття, тодішній радянський археолог В. Ауліх відкопав місце стародавнього поселення, що сягало часів черняхівської культури? Нині жодного сумніву немає в тому, що Жидачів відноситься до найстаріших поселень України.

Народження міста Жидачева в ранню добу середньовіччя було зумовлене насамперед вигідним географічним положенням. Стародавні міста переважно виникали на берегах великих рік. Ріка Стрий, як і Дністер, були на той час великими водними артеріями України, що тривалий час служили міцними торгівельними зв’язками між Заходом і Півднем. Але долі міст дуже часто уподібнюються долі людей. Хтось вмирає передчасно, хтось гине від рук ворога, від стихійного лиха, а хтось доживає столітнього віку. Нині є дуже важливим говорити про минуле мовою фактів, відкриттів, досліджень. Власне, саме з цією метою відбулось перше засідання наукової конференції під назвою « Жидачівські читання» , в якій взяли участь відомі вчені України та Львова.

Доктор історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович у своїй доповіді зупинився на творчості митців Жидачівщини, акцентував увагу на характерних особливостях їх творчості, відзначив їх роль у розвитку образотворчого мистецтва кінця XVII - поч. XVIII ст.

З-поміж учасників конференції слід відзначити виступ доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії середніх віків та візантистики ЛНУ ім. І. Франка Леонтія Войтовича. Тема його доповіді торкалася історії передумов та обставин виникнення Жидачівського князівства. Професор аргументовано довів, що півстолітній період (1240 – 1492) був історією українського державотворення. І навіть у часи монгольського панування ці князівства зберігали усі ознаки держав, мали сталу територію, правлячі династії, військо, систему зборів податків, виступали учасниками різних міжнародних угод. До таких князівств Леонтій Вікторович відносить і Жидачівське удільне князівство (1403 – 1442 рр.).

Керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Мирон Капраль (до речі, М. Капраль є уродженцем с. Млиниськ нашого району) широко висвітлив питання про міські поселення Жидачівщини в епоху середньовіччя. З його виступу ми довідались, що до числа міст Жидачівщини, що мали статус Магдебурзького права (м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Нові Стрілища, Гніздичів, Журавно), слід зачислити і нинішнє село Монастирець. Для багатьох учасників ця інформація стала своєрідною сенсацією. Маємо велику надію, що пан Мирон видасть «на-гора» ще чимало цікавих історичних фактів про свій край. Адже інститут, який він зараз очолює, має у своїх фондах чимало літописних джерел про історію нашої древньої землі.

Не менш цікавими на конференції були доповіді наукових співробітників Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Дмитра Павліва та Володимира Петегирича про стародавні кургани Жидачівщини. А взагалі, що ми знали про них досі?! Кургани - своєрідні саркофаги нашої історії. Ще не одне відкриття дивуватиме нас, бо справжнє дослідження нашого минулого тільки почалося. Значну увагу В. Петегирич зосередив також на дослідженні молотівського скарбу.

Багато уваги на конференції було відведено історії міста Ходорова. Зокрема, мова йшла про архітектуру міста. На цій темі наголошували у своїх виступах кандидат архітектури Оксана Бойко та кандидат історичних наук Василь Слободян. В. Слободян широко висвітлив діяльність талановитого галицького архітектора Якова Рудницького, який залишив по собі унікальні витвори сакральної архітектури на західноукраїнських землях. Я. Рудницький був автором архітектурного проекту церкви Косми і Дем’яна у м. Ходорові.

Історії рідного міста Ходорова присвятив свій виступ нині старший науковий співробітник ЛНГМ ім. Б. Возницького Володимир Пшик. На цей раз науковець відкрив нам майже невідому сторінку історії про взаємозв’язки Анни Ходорівської (Вишневецької, Дольської) з гетьманом І. Мазепою та Карлом XII . Власне саме вона, Анна Ходорівська, була посвячена у найбільшу таємницю відносин двох видатних політичних і державних діячів кінця XVII – поч. XVIII ст. І якби молодий, амбітний шведський король Карл XII дослухався би до порад досвідченого, мудрого гетьмана і розпочав похід на Росію у 1707 році, коли російські війська були розкидані по всьому Прибалтійському узбережжі, а не в 1709-му, то історія Східної Європи, а можливо і Європи взагалі, була б сьогодні зовсім іншою, а Росія стала б демократичною цивілізованою країною.

Немало цікавого почули учасники конференції і з уст кандидата історичних наук, наукового співробітника ЛНГМ ім. Б. Возницького п. Віри Флис. У її виступі йшлося про історію створення Жидачівського Євангеліє (1598 р.), однієї з найстаріших рукописних книг XVI ст. Нині Жидачівське Євангеліє знаходиться у Львівському національному музеї Митрополита Андрея Шептицького. Власне, історія написання Жидачівського Євангелія свідчить про те, що ще в XVI ст. Жидачів посідає значне місце в історії Галичини як культурний і політичний центр.

Сповнений цікавістю був також виступ директора Народного музею Львівського національного університету ім. І. Франка, асистента кафедри новітньої історії Інституту українознавства ім. М. Грушевського Юрія Гудими. В його виступі йшлося про видатні постаті Жидачівської землі, які у різні історичні періоди відігравали значну роль у розвитку мистецтва, науки, культури рідного краю.

Серед цієї плеяди діячів минулого був і Освальд Бальцер, про якого наш сучасник знає, на жаль, дуже мало. Народився О. Бальцер в м. Ходорові. Здобув прекрасну європейську освіту, написав багато наукових робіт на історичні та філософські теми. Захистив докторську дисертацію, здобув наукову ступінь доктора філософії. У свій час навіть обіймав посаду ректора Львівського університету. Його кандидатура висувалась на здобуття Нобелівської премії.

І насамкінець. Хтось з мудрих світу цього сказав колись: «Живі закривають очі мертвим, а мертві відкривають очі живим». Діалог з минулим – це і є розмова з мертвими, як би це парадоксально не звучало. В Україні мільйони людей віддали своє життя у боротьбі за свою державу впродовж багатьох віків, бо добре розуміли, що тільки у власному домі, у рідній хаті можна вільно говорити про всі свої проблеми, сперечатись, сваритись, домагатись правди, відстоювати свої переконання. Але такий діалог можливий тільки тоді, коли цей народ знає добре свою історію.

В Україні з давніх-давен існувала практика: коли у дітей закисали очі, то матері промивали їх грудним молоком. Історія – це материнське молоко, яким сьогодні, як ніколи, потрібно промивати очі не тільки дітям…

Принагідно висловлюємо щиру подяку спонсорам конференції: п. І. Костирку, п. Р. Пирогу, п. В. Попадину, п. З. Тимофтевичу, міському голові Ходорові О. Коцовському, директорові районного Народного дому п. О. Максимів. Сердечно дякуємо усім, хто взяв участь у проведенні цього важливого науково-суспільного заходу.

С. РЕВУЦЬКИЙ, завідувач відділом музею-заповідника гетьмана І. Виговського ЛНГМ ім. Б. Возницького.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"