Західна Україна не входила тоді до складу царської Росії, а була по інший бік фронту, на європейській стороні. Але більшість теперішньої України була частиною Російської імперії, яка брала участь у Першій світовій війні, зазнаючи одну поразку за іншою. Йшла набридлива війна, народ вимагав реформ, ситуацією користалися всілякі популісти та авантюристи, які спробували забрати владу у країні з ослаблених рук царя-невдахи Миколи Кривавого із династії Романових.

Спочатку адвокат Керенський як голова Тимчасового Уряду, згодом «агент німецького впливу» Володимир Ульянов-Ленін на чолі російської «робітничо-селянської партії», яка в основному складалася із дворян та революційно налаштованих євреїв.

«Революційна ситуація настає тоді, коли народ не може жити по-старому, а влада не може правити по новому», - писав у своїх квітневих тезах Ульянов-Ленін, смакуючи та передбачаючи події майбутнього жовтневого більшовицького перевороту.

Війна та фінансова криза всім остогидла, дворянська та військова еліта були деморалізовані. «Земля – селянам, фабрики – робітникам, мир – народам», – під цими популістичними гаслами владу захопив політичний режим, який на 70 років забрав від простого народу свободу, землю, фабрики та право на мирне життя.

На мою думку, наступний 2018 рік в Україні нагадуватиме цей злощасний 1917 рік у царській Росії. За збігом обставин чи за законами історичного розвитку, але і у нас складаються умови до виникнення революційно-протестних настроїв. Корупція, антидержавний саботаж, недолугі та непослідовні кроки влади, нетерпіння народу, зовнішня військова, інформаційна та агентурна агресія, зневіра у власній державі.

Тому лише одна вдала спецоперація ворожих агентів, наприклад, аналог замаху на Леніна чи провокація із вбивством опозиційного лідера збурить країну і призведе чергових популістів, ворожих Україні, до влади.

«Відьма із косою» чи група «Янукович-3» у різних комбінаціях правлячої коаліції при владі після дострокових виборів – це фактично громадянська війна, тріумф Росії і початок дефрагментації України.

Чи можна цьому зарадити? Можна. Ще є час до «квітневих тезисів Леніна». Було б бажання у нашої, не завжди розумної, але поки що української в цілому еліти. Бажання вижити штовхає до об’єднання перед смертельною загрозою. І це бажання деколи творить диво.

Юрій КМІТЬ, журналіст.