Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

З кранів у Жидачеві тече «джек-деніелз»

Районний центр останніми роками став набагато ошатнішим. Це помічають не лише гості, а й місцеві мешканці. Проте, якщо з тротуарами та дорогами місто дає собі раду, то от з водою наразі чи найбільше гризоти. Особливо це відчувається після кожного відключення системи водопостачання. Тоді з кранів вимивається все, що лише залежалося в трубах за понад півстоліття від часу їх прокладання. Тож водою, та ще й питною, цю рідину назвати важко. Соцмережі рясніють фотографіями, які мешканці міста викладають після чергового аварійного вимкнення водопроводу. Мало того, що для того, аби вода в крані очистилась, потрібно випустити кілька кубів її в каналізацію (1 кубометр води - 9,94 грн, водовідведення - 9,67 грн), то ще й побутова техніка, особливо бойлери та котли для індивідуальної системи опалення, не витримують такого знущання. Побутові фільтри з очистки водопровідної води просто не справляються із таким забрудненням.

У міській раді знають про цю проблему, не відгороджуються від її вирішення й водночас наголошують, що це тривалий та фінансово затратний процес.

 

Про те, яка ситуація у місті з водою та які заходи розробляє міська рада, щоб мешканці пили чисту воду з-під крана, ми говорили з мером Жидачева Володимиром Левком.

 

- Міські мережі водопостачання у ненайкращому стані, прокладені вони 50-60 років тому. Ускладнюється ситуація ще й тим, що найбільшим споживачем води свого часу був целюлозно-паперовий комбінат. З урахуванням того, що не було лічильників й низькі ціни на воду, люди і у приватному секторі споживали значно більше. Тоді фактично подача води і у вуличні, і у будинкові водогони була менш-більш рівномірною, текла постійно. Згодом, коли комбінат як найбільший споживач відійшов, мешканці міста почали встановлювати лічильники, економічна ситуація водоканалу погіршилась. Через нерівномірну подачу води і застій у системі пришвидшується засмічення. Коли відключається вода, а через певний проміжок часу включається, йде гідроудар, який все, що накопичилось у трубах, підхоплює і вимиває. Скільки б люди не нарікали, але щось із цим треба робити.

Найкращий вихід із ситуації - заміна системи всіх водогонів на пластикові труби, і ми це робимо постійно й кожний рік. Але цього недостатньо. Потрібно замінювати всю систему водогонів. Для цього ми виготовили оптимізовану схему водопостачання, тобто своєрідний генеральний план розвитку водопровідної мережі міста. Завдяки йому ми знаємо, в якому стані водопровідні мережі та що конкретно треба покроково зробити, аби виправити ситуацію. Наприкінці минулого року ми провели (вперше відколи вони були введенні в експлуатацію) чистку свердловин, що розташовані на території комбінату. Це дало нам певну економію і електроенергії, і трішки вплинуло на подачу води на водоочисні споруди. Наступне: розробляємо проектну документацію на винесення всіх водогонів міста з території ЖЦПК. Там дуже заплутана система водопроводів, у якій створюються пробки, перешкоди, що призводять до аварійних ситуацій. В окремих місцях водопровід іде під залізничними коліями, подекуди й під цехами комбінату - це катастрофа. Ми кожної, особливо, зими переживаємо, щоб не прорвало в важкодоступних місцях. У серпні завершується виготовлення проектної документації на винесення всіх цих водопроводів за межі території комбінату. У наступному році приступаємо до реального винесення труб. Вартість робіт сьогодні - 4 млн. 200 тис. грн. До листопада сподіваємось отримати документацію, щоб мати змогу подати запит на фінансування за рахунок різних державних фондів на умовах співфінансування. Хоча готуємо й свій варіант. При умові, якщо держава не допоможе, місто все одно приступить до роботи, щоправда, це може в часі розтягнутися на більш тривалий період, але буде зроблено. Після цього робитимемо реконструкцію і центральних, і вуличних водогонів. Загальна вартість усіх робіт 70 млн. грн: повна заміна водопровідних мереж, насосних станцій, водозабору тощо. З цієї суми 46 млн. грн передбачено на постачання води з смт. Журавна. 22-24 млн. грн. залишається на те, щоб реконструювати водопровідну мережу самого міста.

Хочу зазначити, що ми не чекаємо капітального вирішення проблеми. Вже зараз зроблено мікрорайон вулиці Шкільної, Мазепи, 28, Шкільної 9, 7, 4, 4а, 6, 6а. В усіх цих будинках замінено від центрального водогону вітку водопроводу, що йде на будинки. Змінили там систему підключення, насосна станція, що раніше подавала туди воду, готується до відключення. Завдяки проведеній реконструкції необхідність насосної станції відпаде. Подача води стане рівномірною, й відповідно буде економія електроенергії.

Незважаючи на проведені заходи, все одно в систему потрапляє брудна вода. Тому на 28 будинку встановлено промисловий фільтр, що очищає воду. Раніше як: водоканал каже, що це через внутрібудинкові мережі до кранів потрапляє брудна вода, а комунгосп натякає, що це вина водоканалу. Зараз ми побачимо, де насправді проблема. Вартість фільтра 15 тис. грн. Кожного тижня проводиться моніторинг, береться до уваги думка мешканців будинків. По інших мікрорайонах теж покроково проводитимемо ці заходи. Водоканал попереджений, що, можливо, й внутрібудинкові мережі будуть передані на його баланс.

Наступне - це постачання до міста якісної питної води, бо та вода, яку ми піднімаємо з свердловин, хоча за лабораторними показниками й відповідає нормам, але нас це не влаштовую. Чому? Ті параметри, за якими проводиться аналіз води, - це вже вчорашній день. По-друге, у нашій воді дуже великий вміст заліза, що впливає на її твердість. Місто несе великі затрати на доочистку води, на роботу станції з обеззалізнення. Тому найкращий варіант подавати воду до міста з інших джерел. Таких є два – це Журавно і Новий Розділ. Вели переговори з Новим Роздолом, зокрема із власниками цих водогонів і забору води Дубневичами. Вони поставили свою умову – передати водоканал у концесію. Тривають переговори.

- Технічно простіше постачати воду з Роздолу чи Журавна?

- Простіше, може й дешевше, для міста брати воду з Нового Роздолу, для району – з Журавна. Завдяки проекту можна було б належно відновити дещо запущені свердловини на території Журавна. Водопостачанням можна охопити як Журавно, так і всі населені пункти дорогою до Жидачева. Свого часу про це говорив із керівництвом району. Для міста ж розглядаємо обидва варіанти. На це може піти два-три роки. Думаю, за цей час вдасться вирішити проблему з постачання води до міста.

Ситуація із львівським сміття дає нам можливість виготовити проектну документацію, зробити порядок на сміттєзвалищі, яке може й впливає, хоча чітких висновків немає, на ґрунтові води свердловини.

Оксана ФРАНКІВ.

Протяжність водопровідних розподільних мереж Жидачева 59,4 км. З них замінено 12 км, 2 км центральних водогонів.

Всі будинки підключені до мережі централізованого водопостачання.

Законсервовано частину водозбірних колонок.

Паралельно проводяться роботи з каналізуванням міських вулиць.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"