Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Трагедія, якої могло не бути…

21 лютого до Жидачівської ЦРЛ у вкрай важкому стані поступив Іван Кобрин, хлопчик 2016 р.н. з с. Лінія, що входить до Новострілищанської об’єднаної територіальної громади. Враховуючи стан дитини, було вирішено терміново транспортувати її у Львівську обласну клінічну лікарню ОХМАТДИТ. Проте навіть обласні фахівці не змогли врятувати хлопчину, оскільки стан, у якому його було доправлено до львівської лікарні, справді був надзвичайний: гіпотрофія ІІІ ступеня, токсикоз із ексикозом ІІІ ст., дефіцитна анемія і двобічна пневмонія. Хлопчик у реанімації, спочатку в Жидачеві, а потім і в ОХМАТДИТі, пережив кілька клінічних смертей. Попри всі старання медиків 27 лютого дитина померла…

Відірвана від людей і світу сім’я Кобринів живе на хуторі Лінія, що на Новострілищанщині. Люди, які вперше потрапляють у це людьми забуте місце, бачать у цій напівдикій природі свій цимус. І ота незайманість довкілля, ті простори не одного спантеличать, як це у свій час сталося з нашими колегами журналістами з СТБ, які кілька років тому вже знімали сюжет про родину Кобринів («Зиновий-султан» https://www.youtube.com/watch?v=UlIoqo8nMv0).

 

Дуже раджу нашим читачам не полінуватися і знайти в Інтернеті цю програму. Чому? Бо нинішня трагедія, яка сталася у сім’ї Кобринів, - це наслідок. Тоді ми з легкою іронією сприйняли «Зеника-султана», а його історія життя - шоу, яку так майстерно «зробили» колеги з телебачення. Окрім посмішки з «дивакуватого Зеника», нічого більше не викликала. Але це у нас, простих глядачів, а працівникам районного центру соціальних служб у справах дітей та молоді Жидачівської РДА, які родину Кобринів знають давно і безпосередньо, було зовсім не до сміху, оскільки вони вже тоді добре знали цю проблемну сім’ю, проте навіть і вони не могли передбачити трагедією…

Переді мною папка ксерокопій: з міліції, з лікарень, від сімейного лікаря амбулаторії, від соціальних служб, пояснення від батьків, акти селищної ради. Понад два тижні я пробував розібратися із ситуацією. Більше того, навіть сам Зеновій приїжджав до редакції зі своєю версією трагедії, що сталася. Сьогодні у цьому матеріалі спробую розповісти, що ж насправді сталося. Висновки робити вам.

Отже, за інформацією Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції, 21 лютого о 20.35 год. до Жидачівської ЦРЛ у вкрай важкому стані поступив Іван Кобрин, хлопчик 2016 р.н. з с. Лінія, що входить до Новострілищанської об’єднаної територіальної громади. Враховуючи стан дитини, було вирішено терміново транспортувати її у Львівську обласну клінічну лікарню ОХМАТДИТ. Проте навіть обласні фахівці не змогли врятувати хлопчину, оскільки стан, у якому його було доправлено до львівської лікарні, справді був надзвичайний: гіпотрофія ІІІ ступеня, токсикоз із ексикозом ІІІ ст., дефіцитна анемія і двобічна пневмонія. Хлопчик у реанімації, спочатку у Жидачеві, а потім і в ОХМАТДИТі, пережив кілька клінічних смертей. Попри всі старання медиків 27 лютого дитина померла…

Знаєте, в житті буває всяке, і такі трагедії - це в першу чергу величезний біль для батьків. Проте випадок на хуторі Лінія – це інше.

Коли Іванко народився (народилася, за лікарськими висновками, здорова дитина, хоч нині батько пробує довести зворотне), як і двох своїх інших дітей - Даринку 2011 р.н. та Степанію 2013 р.н., батько забрав із пологового відділення Жидачівської ЦРЛ, не дозволивши зробити жодних щеплень. Сьогодні, коли антиреклама щодо щеплень ллється на молодих батьків звідусіль, а «побічні наслідки», судячи з тієї ж реклами, набагато серйозніші, ніж те добре, що дають щеплення, багато хто з молодих батьків справді відмовляється від щеплень дітей.. Але коли Зеновій відмовився і від лікаря амбулаторії, яка б мала робити патронаж новонародженого, - це вже був перший дзвіночок. У розмові зі мною п. Зеновій пояснив це особистісними стосунками з лікаркою. Проте і до інших лікарів не звертався, принаймні офіційно, бо, за словами Зеновія, звертався до «свого дохтора зі Львова».

Сказати, що родина Кобринів «бідувала», не можна. Господарство, яке сам Зеновій називає «фермерським», справді чималеньке. За словами Зеновія, це 6 гектарів землі, свині, худоба, коні, кури й інша живність. Про те, що в сім’ї було нормально з продуктами, розповідають і працівники центру соціальних служб у справах дітей та молоді, які кажуть, що холодильник у Кобринів «забитий м’ясом». Що ж призвело до того, що в один рік дитина важила 6 кілограмів (за словами медиків, які оглядали дитину)?..

Медики пояснюють такий стан дитини недоглядом з боку батьків. Батько каже, що дитина була «нормальна» , а 6 кілограмів мала ще у вересні, про що є запис у медичному журналі амбулаторії, коли якимось дивом лікар все-таки 14. 09.16 року оглянула малюка.

Не зрозуміло й те, коли дитина захворіла. Спочатку батько розповідав працівникам поліції, що дитина хворіла тиждень: були диспептичні явища (пронос), болів животик. Батьки нікого з медиків не викликали, бо місцевим «не довіряли», а до «львівських планували їхати». «Лікували травами». «Долікувалися» до того, що, можливо, дитина померла б і вдома, якби не сестра Кобрина, яка прийшла відвідати родичів. Саме вона й забила на сполох, і дитину госпіталізували. Проте у розмові зі мною Зеновій повідомив, що Іванкові стало зле раптово. Це аж ніяк не в’яжеться зі станом дитини, який констатували медики «швидкої», що приїхали: «температура тіла дитини була 35 градусів, свідомість затьмарена, жорстке дихання...»

Спочатку у реанімаційному відділенні Жидачівської ЦРЛ, куди терміново доставили Іванка, лікарям кілька разів доводилося виводити дитину з клінічної смерті – зупинялося серце, а згодом і у Львові в ОХМАТДИТі лікарі боролися за життя хлопчика. І ніби здавалося, що житиме, але вкрай запущений загальний стан дитини, який згодом медики оформлять у епікриз після смерті, виявився несумісним із життям…

Хто винен у трагедії?

Знаєте, найгірше, що може бути, коли шукати винних. Як зазначено у фабулі кримінального провадження, яке за наслідками цієї трагедії відкрито Жидачівським відділенням поліції, батьки дитини підозрюються у невиконанні батьківських обов’язків по догляду за нею, що призвело до серйозних захворювань та госпіталізації дитини.

Батько звинувачує лікарів, які могли врятувати, але не врятували. Якщо чесно, то ці «звинувачення» виглядають як виправдання за те, що сталося. Біда в іншому: Зеновій, а так виглядає, що і його молода дружина зовсім не чують за собою провини, а вважають, що всі винні, крім них. Сьогодні вони вже, нарешті, відвезли до лікарів двох своїх доньок «на провірку до Львова». Більше того, за словами п. Зеновія, він «ще всім покаже», бо звернувся до Києва і до телебачення. Щоправда, я так і не зрозумів, що і кому збирається «показувати» Зеновій. Сумніваюся, що аналогічне попередньому «шоу» в телевізорі вийде: не той трафунок.

У поліції, яка, до речі, дуже добре спрацювала у конкретній ситуації, і належне треба віддати старшому інспектору з ювенальної превенції Мар’яні Петрів, чекають на експертизу тіла хлопчика, яка і мала б розставити крапки над «і».

Є ще кілька моментів, про які хотілося б сказати. Справді, є письмова відмова батьків від послуг лікаря амбулаторії. Але це не пояснює ситуацію, коли дитина протягом року не мала догляду з боку медиків. Задуматися потрібно й над іншим: процеси децентралізації призвели до того, що фактично втратився контроль з боку районних служб, які займаються дітьми над «об’єднаними територіями». Де-факто у об’єднаних громадах аналогічні служби створені, але, як правило, люди, які прийшли на місця, не знають тонкощів роботи, не підконтрольні нікому. Найближчим часом це дасться взнаки у різних галузях і аспектах, бо проголошений принцип децентралізації: наближати послуги до людей поки що лише слова. На ділі, на безпосередній роботі з людьми, виходить інше, і, що найгірше, винуватити нема кого, бо на це потрібен час.

Чи могло не бути цієї трагедії? Могло. Сьогодні обов’язково треба з неї зробити висновки, щоб більше не повторилося.

Андрій ДАНИЛЕЦЬ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"