Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Опорні школи. Можливості і загрози

На сьогодні в Україні працюють 137 опорних навчальних закладів, на Львівщині - дванадцять.

22 вересня цього року на сесії районної ради депутати прийняли рішення, про створення опорного закладу на базі Жидачівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 із чотирма філіями: Турадівська ЗОШ І ст., Пчанська ЗОШ І ст., Іванівцівська ЗОШ І ст., Дем’янка-Ліснянська ЗОШ І ст. Продовжуючи освітню тему, яку «Новий час» розпочав у попередніх номерах часопису, ми звернулися до директора школи Оксани Мальцевої, щоб вона розповіла про бачення існування опорної школи, про можливості, які відкриваються, і разом з тим про загрози, які можуть бути.

 

Національна доктрина розвитку освіти України проголошує, що “освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості”. “Наше завдання – кожній дитині дати доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, не залежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта”, - наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.

 

Сьогодні попри всі зміни і реформи у державі на перше місце виходить децентралізація. В цьому контексті, здебільшого, коли мова заходить про освіту, на перше місце виходять кошти. В той же час забувається, що головне для громади – це діти, їх потреби, інтереси, мрії, адже вони – наше майбутнє.

Опорний заклад – це школа майбутнього. Створення опорної школи –вимога сучасності. Позитив опорної школи – це сучасні класи та якісна освіта, підвищення ефективності управління закладом та філіями, створення ситуації життєвого успіху в усіх сферах шкільної діяльності. Водночас це і сприяння здоровій конкуренції між школярами та закладами освіти, їх прогресивному, гармонійному розвитку, підвищення інноваційної активності закладу, забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних працівників.

Опорна школа – це заклад, у якому є не просто спортивний зал, а цілий спортивний комплекс з майданчиком, басейном, не просто кабінети хімії, біології, фізики, математики, географії та інші, а кабінети з новітньою матеріально-технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням, швидкісним Інтернетом. Це заклад, де працюють висококваліфіковані педагоги за сучасними методиками викладання. Де вчать жити, мислити, творити, розкривають потенціал дитини, розвивають її особистість, адаптують до життя в європейському суспільстві. На мою думку, такими навчальними закладами мають бути не тільки опорні школи. Так, для цього потрібне відповідне фінансування, якщо ми хочемо мати націю освічену, бо не секрет, що школи виживають сьогодні завдяки наполегливості і відповідальності директорів, сумлінній праці педагогів, підтримці і благодійності батьків та всіх людей, яким не байдужі шкільні проблеми й доля дітей.

Хочу зазначити, що фактично наша школа є «опорною» в Жидачівському освітньому окрузі давно, ще з 2009 року (рішення сесії районної ради №355 від 29.09.2009 р.). Протягом багатьох років поспіль проводиться змістовна методична робота в окрузі з педагогічними працівниками (семінари, зустрічі за круглим столом, конференції, педчитання, педагогічні мости, обмін досвідом роботи), активно діє окружна республіка ”КРОК” лідерів учнівського самоврядування.

Оскільки Кабінет Міністрів України у своїй постанові від 20 січня 2016 року затвердив зміни в порядку створення освітніх округів та визначив умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у рамках децентралізації, наш навчальний заклад у квітні цього року взяв участь в обласному конкурсі на кращий проект опорної школи і ввійшов у десятку кращих проектів опорних шкіл області. Школа забезпечена висококваліфікованими педагогічними кадрами, досвідченими, творчими, ініціативними, які активно впроваджують у практику роботи інноваційні освітні технології, здійснюють діяльнісний, компетентнісний підходи до організації навчально-виховного процесу, дають якісну освіту вихованцям (про це свідчать результати ЗНО, результативна участь школярів у творчих конкурсах, олімпіадах, проектній діяльності), має сучасне приміщення, зручне розташування і забезпечує допрофільну підготовку та профільне навчання, поглиблене вивчення англійської мови, вивчення двох іноземних мов з 5-го класу.

Маємо успіхи і в проектній діяльності, залученні коштів громади, додаткових інвестицій в розвиток навчального закладу, зміцнення матеріально-технічної бази. Так, протягом останніх п’яти років, ”не чекаючи манни небесної”, нам вдалось за допомогою проектів залучити кошти в сумі більше 400 тис. грн для покращення матеріально-технічної бази школи (капітальний ремонт актової та спортивних залів, придбання нового комп’ютерного класу, обладнання кабінету превентивної освіти, поповнення туристичного спорядження). Через проекти вирішуються питання інформаційної підтримки введення допрофільної підготовки та профільного навчання, формування громадянської компетентності та активної життєвої позиції учнів, управління якістю шкільної освіти, впровадження інформаційно-комп’ютерних, здоров’язберігаючих технологій, особистісно зорієнтованого навчання, удосконалення науково-методичної роботи щодо підготовки компетентного вчителя.

Прийняття нового Закону України про освіту, Концепції нової української школи мають дати змогу вирішити чимало проблемних питань, пов’язаних із децентралізацією, фінансуванням і управлінням освітою. підвищенням соціального статусу педагога. Так хочеться вірити в це!

Але треба розуміти, що будь-яка реформа неможлива без труднощів. Викликає занепокоєння оптимізація мережі загальноосвітніх шкіл, не вщухає дискусія, чи з утворенням опорного навчального закладу закриють малокомплектні сільські школи. Хочу сказати, що зараз не йдеться про закриття початкових шкіл, бо вони мають бути наближені до місця проживання дитини. До речі, відвідавши початкові школи-філії у селах Пчани, Туради, Дем’янка-Лісна, можна сказати, що вчителі початкових класів не зупиняються на досягнутому, активно співпрацюють із громадою села, органами місцевого самоврядування, залучають додаткові кошти для створення сприятливого освітнього середовища, розвитку навчального закладу. А тепер будуть й залучені до спілкування з усіма вчителями початкової школи, які є в опорній школі й філіях. Тому що комунікація і спілкування – це момент зростання і навчання, професійного розвитку і вдосконалення, обміну досвідом роботи.

А тепер про «страхи». Вони є і продукуються здебільшого не стільки місцевою владою і людьми, як самими освітянами. Із створенням опорного навчального закладу школи І ст., І-ІІ ст. втратять статус школи і стануть "філіями". Для шкіл І ст. це безболісний процес, оскільки були завідуючі початковими школами, а стали завідувачами філій, і для них це буде в певній мірі «плюс», бо покращиться матеріально-технічне забезпечення. По-іншому виглядає справа для шкіл І-ІІ ст. Потенційні школи-філії (чи безпосередньо їх директори, які стануть завідувачами) бояться пониження ступеня, що передбачено концепцією. Проте перетворення малої школи у філію опорної мало б, навпаки, убезпечити її від повного закриття.

Створення опорного закладу викличе супротив педагогічних працівників, який, на мою думку, полягатиме в існуванні можливості втрати робочого місця. Ще однією загрозою може бути опір жителів сіл, оскільки школа в маленькому селі — це символ культури, гарантія існування села. Крім того, дітей треба довозити до опорного навчального закладу. А це наявність «Школяриків» (справних, достатність пального і, звичайно, дороги!). Між іншим, ми опорний навчальний заклад, однак автобуса у нас немає!

Інший бік медалі. Директор опорної школи відповідатиме за кадрову політику опорної школи і філій, якість освіти, організацію навчально-виховного процесу, розвиток опорного навчального закладу і філій. Підтримую думку, що кадри має набирати директор школи (якщо він відповідає за кадрову політику) на контрактній основі (це спонукатиме вчителя в певній мірі до розвитку, професійного зростання і вдосконалення, йти в ногу із сучасністю). Опорна школа розпоряджатиметься і фінансовими ресурсами, а це рахунки в органах казначейства, самостійний баланс. Це велика відповідальність і додаткове навантаження. Тому необхідні зміни і в штатному розписі опорного навчального закладу.

Бюджет школи розраховується від кількості учнів. Фінансово опорна школа мала б тільки виграти. Разом із філіями збільшиться розмір субвенції. Ще минулого року парламент ухвалив закон, згідно з яким цього року з вересня, якщо у школі навчаються менше 25 учнів, вона не може бути І-ІІ ст. Зараз таких шкіл в Україні 5%. Вартість навчання одного учня в таких школах обходиться державі понад 50 тисяч гривень на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9 тис. 100 грн. Зараз мова йде про оптимізацію процесу загалом (а оптимізація потребує хороших доріг і сучасних автобусів, працевлаштування вивільнених педагогічних працівників тощо ), адже ми маємо окремі малокомплектні школи, де навчання учнів надзвичайно затратне для держави, а з утворенням територіально об’єднаних громад стане і для громади. Тоді громада сама вирішуватиме, чи зможе утримувати стільки навчальних закладів з малою наповнюваністю учнів, як сформувати оптимальну мережу дошкільних, позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, яка б реально враховувала освітні запити територіальної громади, забезпечувала ефективне використання фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів. Не претендую на істину, але ідея створення опорних шкіл в освітніх округах має право на життя і дійсно може дозволити значно покращити рівень освіти. Та втілення її в життя, безперечно, залежить від усіх без винятку освітян, починаючи з Міністерства освіти, органів місцевого самоврядування, відділу освіти, громади, педагогів та закінчуючи найменшими початковими школами. Розпочинати нову справу завжди непросто, а вчителям іти в ногу з сучасністю, орієнтуючись на виклик часу. Зміни ж даються важко, адже у здобутті чогось кращого завжди є ризики втрат. Однак зміни – невідворотні, неминучі! Цього вимагає саме життя, про це нам нагадують діти – наймудріші судді й майбутні фундатори прогресивних технологій. Адже "великі проблеми, які стоять перед нами, не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли вони виникали" (А.Ейнштейн).

Оксана МАЛЬЦЕВА, директор Жидачівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"