Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

У Ятвягах відзначили 533-ю річницю першої згадки про село

Жителі Прибілля, мабуть, чи не перші в Україні ще на зорі Незалежності добивались декомунізації назви свого села. Й таки досягли свого. У 2015 році їм повернули прадавню назву поселення — Ятвяги, що згадується ще у 1483 році. Тож цьогоріч жителі села святкують 533-ю річницю з часу першої згадки про Ятвяги.

24 серпня з нагоди 25-ї річниці Незалежності України та повернення селу правдешньої назви жителі Ятвяг від малого до великого долучилися до святкування, закарбувавши цей день у новітній історії своєї маленької батьківщини.

Хоч село і невеличке й мало кому на Жидачівщині відоме, але живуть тут направду працьовиті, щирі, відкриті серцем люди. А ще надзвичайно наполегливі. Про останнє свідчить хоча б той факт, що жителі Ятвяг попри всі перепони таки домоглися свого й змусили депутатів Верховної Ради України ще до прийняття відповідного закону декомунізувати їхнє село. Назва Прибілля, яку невідомо з якої нагоди намагалася прищепити цьому поселенню в 40-х роках комуністична влада, всі ці роки гнітила селян, наче прибивала їх волю. Тому лише Україна проголосила Незалежність, як жителі Прибілля звернулися до Львівської обласної ради першого демократичного скликання про повернення історичної назви. Але тоді, в 1991 році галицькі демократи не дослухались до громади села.

Ось як про це згадує один із ініціаторів перейменування, житель Ятвяг Іван Крочак: «Сформували ініціативну групу, до якої входили також Стефа Присяжник, Катерина Мелимук, зібрали підписи, отримали рішення у сільській раді, у районній. У Львові чомусь порахували, що ятвяги то завойовники (ятвяги – балтський народ, який мешкав на сучасній Волині, українському й білоруському Поліссі, Підляшші. Літописці вважали представників цього етносу швидкими, мов звірі, лютими й дуже відважними. Більшу частину свого життя ті проводили на війні або полюванні. - Авт.) і нашого гінця переконали в тому, й то діло заблокували. Так ми трохи впали духом. Але другого разу відновили ту справу. Дали через представника львівської «Свободи», Олега Канівця, передали до Верховної Ради. Три рази депутати голосували. Справу знову відклали на два роки. А 12 травня 2015 року таки відновили назву.

Ніхто в селі не знає, чому Ятвяги перейменували на Прибілля й що та назва означає. Одна версія, що від ріки Біла, але ж через наше село тече річка Боберка. І ніхто досі не знає, до чого приткнути цю назву. Сумління мучило. Тож наша дідівська назва давня!»

Відновлення назви села надихнула його жителів, оживило згаслу енергію поколінь. І ось цьогоріч селяни, згуртувавшись, чи не вперше за багато років зібралися на толоку й відновили всі п'ять хрестів що стоять на межі села. «Село розділилось на чотири частини, й кожна обрала свій хрест. Усі старалися, щоб їхній виглядав найбільш святковим», - розповіла Стефанія Присяжник. Організатори свята – Галина Луцан, віра Крочак. Фінансово долучилися вся громада, особливо брати Микиєвичі, Степан Майдан, Олександра Криворучко, Ганна Гурман, Стефанія Присяжник, Ганна Третяк, Марія Корінець, Леся Заб’єга, Марія Масна, Євгенія Вашкевич, Василь Шиманський.

У День Незалежності громада після святкового Богослужіння у храмі св. Дмитрія та молебня біля символічної могили Січових Стрільців разом із парохом о. Андрієм відправила молебні біля кожного хреста. Відновили хрести в напрямку до Калинівки, Орішківців, Дев'ятник. Наново встановили хрест на вже давно призабутій дорозі, якою колись ходили до села Бертишева, з яким Ятвяги поєднувала єдина церковна парафія. Цю місцевість ще називають Цегольня, бо саме звідси брали глину на цеглу для майбутньої церкви у Ятвягах.

Найголовніший хрест встановлено у центрі села. Саме в цьому місці, за переказами старожилів, вдалося зупинити нищівну пожежу, що спопелила частину села. В своїй більш як півтисячолітній історії Ятвяги декілька разів зазнавали спустошення. Але якась Божа сила вабила людей знову селитися у цій місцевості, біля джерела, що досі напуває селян своєю кришталевою, смачною водою. Це джерело друге після церкви місце, куди із задоволенням приходять і жителі села, і його гості. Направду якась незбагненна сила манить людей повертатись сюди. Де б вони не були, в яких далеких країнах, але все ж повертаються до отчого порогу, до краю, де могили їхніх предків, де зберігаються щемливі спогади безтурботного дитинства та юності.

Після освячення відновлених хрестів святкування продовжилось у місцевому Народному домі. Колись це була чи не найкраща будівля у селі. Цього дня сцена знову ожила. Привітати громаду Ятвяг із 25-ю річницею Незалежності України та відновленням історичної назви села, 533-тьою річницею першої згадки про поселення приїхали староста Зеновія Соколик та ансамбль Народного дому с. Дев'ятник. Привітав своїх парафіян із святковим днем адміністратор церкви св. Дмитрія о. Андрій.

Хоч у Ятвягах зовсім обмаль молоді, а жителів назбирається трохи більше сотні, попри це зуміли організувати чудовий концерт. У виконанні жителів Ятвяг та гостей із Дев'ятник звучали українські пісні, поезія. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні, учасників бойових дій у зоні ведення АТО на Сході України. Завершилася концертна програма виконанням «Боже, послухай благання» та «Многая літа».

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"