Передплата друкованого видання на 2022 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Дитячий садок – безтурботне, щасливе дитинство?

Батьки самі стали на захист своїх дітей. Втративши надію на справедливість, батьки в смт. Нових Стрілищах вдалися до крайнього кроку. 13 травня, коли комісія з відділу освіти мала здійснити акт прийому-передачі та офіційно, за рішенням суду, поновити на роботі завідуючу садочка, батьки піднялись на протест. Вони не привели дітей у дошкільний заклад і не допустили завідуючу садочка, яку звинувачують у знущанні над своїми дітьми, на робоче місце.

Про те, що їхні діти зазнають насильства, батьки повідомляли у Новострілищанську селищну раду, відділ освіти Жидачівської РДА неодноразово впродовж 2013 та 2014 років. Скарги від окремих батьків на те, що над їхніми дітьми здійснюється насильство, були й набагато раніше. Та всі ці скарги спершу вихователька, а пізніше завідуюча садочка «Берізка» Лариса Бондаренко пояснювала просто – наклеп, бажання батьків та деяких працівників її дискредитувати. Хоча письмові скарги батьків та висловлені безпосередньо на зборах 13 травня наштовхують на зовсім інші висновки.

 

Донька Галини Пронської відмовлялася йти у садочок. Коли мама її спитала, чому вона не хоче йти, то дитина відповіла, що Лариса Вікторівна у спальні, коли дівчинка не хотіла спати, накрила її ковдрою з головою й з силою притисла до ліжечка, наказуючи заснути. «Моя донечка сказала, що її було дуже страшно, вона не мала чим дихати і що Лариса Вікторівна тримала її так довго, поки вона не сказала, що буде спати», - зазначила Г. Пронська у доповідній від 18 листопада 2013 року. Коли мама розпитала у завідуючої про цей інцидент, то Лариса Вікторівна начебто відповіла: «Та треба якось її присипляти!»

 

На аналогічне «присипляння» Лариси Вікторівни й скаржився мамі син Наталії Сабір. Більше того, як стверджувала п. Наталя під час батьківських зборів 28 лютого 2014 року та безпосередньо 13 травня цього року на зустрічі з в. о. керівника відділу освіти М. Чмеликом, її синові вихователька змотували скотчем руки і ноги й ставила на підвіконня, кажучи дитині, що це така гра. Бувало, що вихователька не відпускала дитину в туалет. Не витримавши такої поведінки щодо свого сина, п. Наталя змушена була забрати дитину з садочка. Не ризикнула віддавати у садочок і свого молодшого сина, оскільки боялася, що він теж зазнаватиме подібного поводження з боку тоді ще виховательки Лариси Бондаренко. На посаду завідувача ДНЗ «Берізка» Ларису Бондаренко призначено 1 вересня 2012 року (наказ №125-к).

Доньку Галини Пронської Лариса Вікторівна, щоб дитина заспокоїлась, тримала за руки над сходами з другого поверху. Якби не нагодилась помічник вихователя О. Назарко, невідомо чим би ця історія закінчилась.

Та були батьки, які цілком задоволені роботою вихователів дитячого садочка й не конфліктували з Ларисою Бондаренко. Серед таких Г. Тарнавська, яка відзивалась про Ларису Вікторівну як про привітну, ввічливу, турботливу. Проте жінка зазначила в протоколі батьківських зборів, що вона категорично проти насильства над дітьми, тим паче у дитячому садочку.

На батьківських зборах 28 лютого минулого року було ухвалено: «У зв’язку з деспотичним ставленням до дітей висловити недовіру Бондаренко Ларисі Вікторівні і рекомендувати звільнити її із займаної посади». За це проголосувало 18 батьків, двоє утримались.

За словами батьків, вони довший час не наважувались кудись звертатись зі скаргами: одні боялися, іншим не вірили. Не було одностайності серед батьків, багато з них не йняли віри, що таке може відбуватися у дитячому садочку. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, став випадок із сином Люби Данчевської, якому на той час ще не виповнилось і чотирьох років. Дитина не хотіла йти в садочок, постійно твердила, що «цьоця його била». «Я спершу не звертала на ці слова уваги, але він дуже часто повторював: «цьоця била». Наступного ранку, коли ми йшли в садок, на півдороги він просто вчепився за мене й ніяк не хотів йти туди. Коли я запитала Ларису Вікторівну, чи правда, що вона сина била, замість того, щоб виправдовуватись чи заперечувати, вона вивела п’ятьох дітей й почала на них кричати. Один хлопчик склав руки ніби до молитви й благально дивився на неї, дівчинка почала трястись, а троє інших дітей сховалися мені за спину. Не знаю, що тоді на мене найшло, але я цього дня залишила в садочку свого сина. Цілий день мене не бралася ніяка робота, ледве дочекалася години, в якій мала його забирати. Лариса Вікторівна написала цілу петицію, в якій йшлося про те, що мій син недорозвинутий і ще всякі неприємні речі. Я не знала, де від сорому подітися. Пізніше вона написане порвала й написала іншу доповідну, в якій вже поблажливіше охарактеризувала сина», - розповіла Люба Данчевська. За словами матері, Лариса Вікторівна побила її сина за те, що хлопчик, який не вмів ще добре говорити, не зміг за нею повторювати слова віршика.

Тож, скооперувавши свої зусилля, батьки вирішили не відступати: звертались не лише до селищної ради, районного відділу освіти, а й в департамент освіти і науки Львівської ОДА.

Як з’ясувалось, вихователі О. Назарко, О. Гірняк неодноразово ставали свідками таких «виховних» методик щодо інших дітей і навіть щодо своїх власних. Але через страх втратити роботу, а пізніше через погрози завідуючої довший час мовчали. Тим же, хто пробував стати на захист дітей, було оголошено догани й видано накази на звільнення. Щоправда, ані з доганами, ані з наказами на звільнення працівники не були попередньо ознайомлені, про що є відповідні письмові заяви у відділ освіти.

В одному з листів керівник відділу освіти Р. Свередюк вказував на те, що цей конфлікт неодноразово вивчався безпосередньо на місці. З пояснень п. Бондаренко, батьки зводять на неї наклеп. Їх до цього, начебто, спонукає голова селищної ради, з яким завідувач не може знайти порозуміння. За результатами таких комісій завідувачці ДНЗ «Берізка» Л. Бондаренко було вказано на нетактовну поведінку щодо окремих батьків та їх дітей, до членів комісії, на порушення трудової дисципліни та інше. Керівником відділу освіти Ларису Бондаренко було попереджено про те, що у разі нетактовної поведінки щодо дітей та батьків до неї будуть вжиті заходи відповідно до законодавства.

27 лютого 2014 року батьки, як зазначалось, звернулись в департамент освіти і науки Львівської ОДА зі скаргою на дії завідуючої ДНЗ «Берізка». У свою чергу звідти скерували цю скаргу у відділ освіти Жидачівської РДА. У поясненні до департаменту Лариса Вікторівна зазначила: «Ознайомившись із заявою батьків у департамент освіти і науки Львівської ОДА, пояснюю, що все це є замовлений наклеп і зараз ця справа в суді».

11 березня 2014 року наказом відділу освіти Жидачівської РДА №21 Ларису Бондаренко звільнено з посади завідувача ДНЗ «Берізка» за ст. 41 п. 3 (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи - КЗпП України). Мотивація звільнення – у зв’язку із здійсненням насилля над дітьми, неодноразові звернення батьків щодо аморальної поведінки, грубого ставлення до батьків, постійних конфліктів з селищним головою, через порушення правил внутрішнього розпорядку (про що є відповідні протоколи відділу освіти) та на основі постанови батьківських зборів від 28 лютого 2014 р.

Здавалось, на цьому епопея навколо садочка закінчиться. Але, як виявилось, все тільки починалося.

Завідувач ДНЗ «Берізка» Лариса Бондаренко рішенням суду від 29 грудня 2014 року була поновлена на посаді. Більше того, суд зобов’язав відділ освіти виплатити на користь Л. Бондаренко середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2014 по 29 грудня 2014 року та стягнути з відділу освіти на користь Бондаренко 700 грн за надання їй юридичної допомоги.

Таке рішення суду щонайменше шокувало батьків, які до останнього сподівались, що правда буде на їхньому боці.

Відділом освіти подано апеляцію від 6 січня 2015 року на рішення суду від 29 грудня 2014 року. Проте апеляційна скарга була відхилена апеляційним судом через протермінування строків оплати судового збору. Тим часом 12 травня, відповідно до наказу відділу освіти, виданого на виконання рішення суду, до виконання своїх обов’язків мала приступити Лариса Бондаренко. Проте без відповідної комісії та складеного акта прийому-передачі не могло бути мови про те, щоб завідувач приступала до роботи. Тому вже наступного дня, 13 травня, на місце виїхала комісія у складі в.о. керівника відділу освіти Михайла Чмелика, бухгалтера відділу освіти. Гостей зустріли батьки та депутати селищної ради, жителі селища, голова Новострілищанської селищної ради В. Газель. Батьки вкотре пояснювали, через які причини вони не хочуть, щоб у дитячому садочку працювала Лариса Вікторівна Бондаренко. Вони розповідали згадані вище випадки насильства щодо їхніх дітей, просили не поновлювати завідуючу на роботі. На що в.о. керівника відділу освіти Михайло Чмелик відповів, що він всього лише виконує рішення суду. Як людина він розуміє скарги батьків, але як чиновник мусить виконувати рішення суду. Вислухавши батьків та селищного голову, присутніх жителів селища, Михайло Миколайович запитав Ларису Вікторівну, як вона надалі збирається працювати у цьому колективі, виховувати дітей. На що та впевнено відповіла: «З любов’ю та ласкою». Всі озвучені батьками факти на її адресу завідувач впевнено відкидала, називаючи їх неправдивими та наклепницькими. У свій захист вона наводила приклади того, що деякі батьки, зустрічаючи її в маршрутці, запитували, коли вона повернеться на роботу, а діти при зустрічі з нею радісно віталися.

Такі слова Лариси Вікторівни викликали у залі садочка лише гіркий сміх та нові факти її «лагідного» поводження з дітьми. Батьки запитували, що ще має статися, щоб Ларису Вікторівну звільнили з роботи. «Чия дитина має зазнати знущань і постраждати перш ніж до Лариси Вікторівни вживуть відповідних заходів?» - запитував батько Олег Турчин. «Куди і до кого мають звертатися батьки, щоб вберегти своїх дітей?» - запитували присутні на зборах.

У присутності в.о. керівника відділу освіти, завідуючої дошкільною установою, селищного голови батьки написали колективну заяву, в якій просять не поновлювати Ларису Бондаренко на посаді, крім цього батьки написали й індивідуальні заяви із такою ж вимогою. Також поставили до відома присутніх осіб, що вони ні 13 травня, ані в наступні дні не допустять на робоче місце Бондаренко, поки їхні вимоги не почують. Батьки попросили Ларису Вікторівну покинути приміщення садочка.

Збираючи речі, п. Лариса почала вимикати й ноутбук, щоб забрати його з собою, проте батьки стали їй на заваді, оскільки, за їхніми словами, цей ноутбук подарував на потреби дитячого садочка кандидат у народні депутати п. Загородній. Лариса Бондаренко ж запевнила, що це її персональний комп’ютер. Внаслідок словесної перепалки виникла шарпанина, в результаті якої п. Лариса опинилася на підлозі. За свідченнями очевидців, її нехотячи штовхнув її ж син, який весь час був присутній з матір’ю й вкінці допомагав їй «відвойовувати» ноутбук. Лариса Вікторівна поскаржилась на те, що пошкодила руку. Вже покидаючи ДНЗ «Берізка», в коментарі для «Нового часу» Лариса Бондаренко зазначила: «Скільки я зробила добра, скільки старалася... Я їду в лікарню, мене болить дуже рука. Ви бачили, на дитину накинулись, мене били по голові, турнули, не знаю, може зламала руку. Михайле Миколайовичу (звернулась вона до в.о. керівника відділу освіти), в разі чого - то я на лікарняному, а там будемо розрулювати. Я можу щиро присягнути будь-де, якби вони були праві, вони б виграли суд. Там оця вся дурниця мололась у суді. Тут є толпа і толпа в нас вирішує, але ми живемо в демократичній державі, й всі спори має вирішувати суд. В мене законні всі підстави, я закону ніде не порушувала й зла нікому не зробила».

Як і обіцяли батьки, вони дотримали слова: ні в п’ятницю, ані в наступні дні діти не відвідували садок. Всі ці дні дошкільна установа була зачинена. В п’ятницю, 15 травня, батьки подали заяву до Львівської обласної прокуратури.

13 травня відділ освіти Жидачівської РДА знову звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Жидачівського районного суду та ухвалити нове рішення щодо цієї справи.

Цією резонансною справою зацікавились не лише обласні, а й всеукраїнські медіа.

Оксана ФРАНКІВ.

P.S.

На жаль, такі конфліктні ситуації непоодинокі в Україні.

Ось що радять юристи у випадках, коли у батьків є підозри на те, що в дитячому садочку чи школі з їхніми дітьми поводяться некоректно, їхні діти зазнають морального чи фізичного насильства.

Тож: спочатку варто з’ясувати ситуацію з вчителем і керівництвом школи.

Написати листи до управління освіти та районної служби у справах дітей.

При ознаках фізичного насильства – негайно звертатися до органів внутрішніх справ.

Зафіксувати побої, для чого потрібен висновок судово-медичної експертизи.

Це – невід’ємні докази у кримінальній справі.

Оксана Франків.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин