На Алеї Героїв поки що невідомі вандали-нелюди вирвали з корінням і вкрали дев’ять саджанців туй, які як символи були висаджені у пам'ять Небесної Сотні.

Сто посаджених туй – це душі Українських Героїв Майдану. Зі сльозами на очах відкривали у Жидачеві цю красиву алею, і вірилося: попри нашу ментальність, що-що, а ці деревця ніхто не зачепить…

Виявилося, що це не так. З неділі на понеділок цього тижня злочинна рука якогось нелюда повимикала з корінням ще зовсім слабенькі деревця. Цинічно і без жалю, вночі, злодійкувато. Зранку люди, поспішаючи на роботу, як один обурювалися вандалізму і не хотіли вірити, що це хтось місцевий.

Місцевий чи ні – проте українцем його точно назвати не можна. Адже він не алею спаплюжив, він потоптався по наших почуттях, по пам’яті тих, хто віддав своє життя, аби таке «…» ходило і топтало нашу землю.

Надто багато сьогодні у нашому житті нарікань, що розвелося чимало злодіїв, які тягнуть все, що можуть. Люди бідкаються, ніби виправдовуючи їх, що це зубожілість, відсутність роботи, алкоголізм, наркоманія. А як виправдати це? А як зрозуміти тих, хто за пляшку візьме ці туї і посадить коло хати?

..У Індії вірять в реінкарнацію душ, коли людська душа перевтілюється після смерті у тварину, комаху чи рослину. Ми, християни, це не сприймаємо, проте після цього чомусь дуже хочеться, аби ті душі наших хлопців, яких ми самі вбрали в зелені шати молодих дерев, прийшли хоч уві сні до того, хто це зробив…