Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Децентралізація. Рівень громади

3 травня, у смт. Нових Стрілищах говорили про децентралізацію, місцеве самоврядування у контексті адміністративно-територіальної реформи, очікування та перепони на шляху її впровадження, а також про утворення потенційних спроможних громад на території існуючого району.

Дискусія велася на доволі високому професійному рівні за участю експерта з розвитку місцевого самоврядування, голови Центру громадянських ініціатив Віталія Загайного, першого заступника голови Жидачівської РДА Василя Татарина, голів місцевого самоврядування чотирьох рад - Новострілищанської селищної ради Василя Газеля, Кніселівської сільської ради Марії Крайківської, Баковецької сільської ради Ігоря Лалака, Соколівської сільської ради Софії Ткач. До участі також запрошувався й голова Грусятицької сільської ради Олег Гавінський.

 

Ця зустріч ініційована мною як депутатом Жидачівської районної ради за підтримки Центру громадянських ініціатив, Новострілищанської селищної ради.

 

Що це за реформа, про яку так багато говорять на усіх рівнях влади і так мало на рівні громади? Хоча саме нині діючих громад ця реформа торкається чи не найбільше. Адже в результаті пропонується значно скоротити кількість сільських, селищних рад. Натомість законотворці обіцяють наблизити адміністративні послуги до жителів громад. Як це виглядатиме в кінцевому варіанті, ніхто не береться прогнозувати. Та, попри певний скепсис, реформа триває, і видається, що до місцевих виборів, що відбудуться 25 жовтня, перший етап її буде реалізований.

Як вже зазначалося, адміністративно-територіальна реформа безпосередньо торкається громад. Чи не вперше за всю новітню історію від громад на державному рівні чекають перших кроків та пропозицій. Чи не вперше громади мають вагомий вплив на те, як швидко та продуктивно рухатиметься ця реформа. Чи знають про це самі громади і чи готові вповні включатися у цей процес? Запитання з багатьма невідомими.

Зустріч, що відбулася у Нових Стрілищах, – це спроба розпочати ширший діалог на рівні не лише керівних ланок, а й із залученням широкої громадськості.

- Зараз ми знаходимось у перехідному періоді, коли частина прийнятих нормативних актів вже запрацювала, деякі закони знаходяться на стадії прийняття. 25 жовтня - вибори на новій територіальній основі. Донедавна ще була дискусія, чи відбудуться вибори до місцевих рад у 2015 році. Але місяць назад Президент, перебуваючи у Тернополі, зазначив, що вибори до місцевих рад відбуватимуться у жовні цього року, - зауважив Віталій Загайний.

Далі на конкретних прикладах Віталій Загайний розповів про те, що передбачає собою основна концепція децентралізації. Передбачено два етапи: добровільний та системний. Перший етап регулюється прийнятими законами про «Співробітництво територіальних громад» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Власне ці закони дозволяють громадам проявляти ініціативу й пропонувати кращі варіанти формування спроможних громад. Наразі цими законами скористалися дуже небагато громад в Україні, лише на Вінниччині та Хмельниччині. На Львівщині таких піонерів наразі немає. Хоча для потенційно спроможної територіальної громади, що утворилася на добровільних засадах, передбачено фінансову винагороду. Який розмір цієї винагороди, має визначити Кабінет Міністрів, наразі методика не відома широкому загалу, й ця невизначеність дещо зупиняє ініціативу.

Процес добровільного об’єднання територіальних громад - доволі об’ємний процес, який передбачає обговорення у кожній громаді, прийняття відповідних рішень кожною з рад. Загалом цей процес займає 185 днів. Кінцеве рішення щодо утворення нових громад приймається на рівні обласної державної адміністрації. Але це в тому випадку, коли така громада створюється у межах існуючого району. Коли ж вона зачіпає територію іншого району, то рішення про її утворення приймається на рівні Верховної Ради України. Межі областей при цьому залишаються непорушними на цьому етапі реформи.

Паралельно з добровільним триває системний етап реформи. Тут м’яч повністю перебуває на полі законодавчої гілки влади, Кабінету Міністрів України та профільних міністерств. Від них сьогодні залежить прийняття низки законів, без яких реформа не досягне бажаного результату. Час на прийняття цих законів чи внесення доповнень до них із кожним днем стікає. Тож серед законів, що чекають свого затвердження, – ЗУ «Про місцеве самоврядування» у новій редакції, ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», ЗУ «Про адміністративно-територіальний устрій», зміни до земельного та податкового кодексів, закон про місцевий референдум та ще низка інших. Важливим блоком тут є і прийняття законів, що регулюють вплив та контроль з боку громади на прийняття рішень новими органами місцевого самоврядування.

- Спроможні територіальні громади неможливі без земельного кадастру, коли немає у сільських, селищних громад генерального плану. Без цих документів говорити про те, що громади будуть дієздатні й спроможні, неможливо. У нас парадоксальна ситуація - більше 80% територіальних громад лишаються без цих документів. А тут велике поле для маніпуляції та корупції, - додає В. Загайний.

Також експерт розповів про модель реформування публічної влади на місцях. Пропонується три рівні: регіону, району та громади. Рівень регіону – це області, межі та кількість яких у 2015 році залишаться незмінною. Зміни відбуватимуться лише на рівні районів та громад. При районних радах формуватимуться виконавчі комітети. Районна державна адміністрація буде значно спрощена у своїх функціях. Теперішні РДА відіграватимуть роль префектури чи, як пропонується, – урядника, завдання якого – це нагляд за дотриманням законодавства.

Кількість мешканців району має бути не менше ніж 150 тис осіб. Таким чином намагаються усунути диспропорцію, коли в Україні в одному районі проживає 16 тисяч мешканців, а в іншому - 130 тис. Щодо новоутворених громад, то немає чітко визначено кількість мешканців, натомість є сформована Методика (прийнята КМУ від 8 квітня 2015 р, опублікована 28 квітня), у якій подано, якими принципами керуватися при формування спроможної громади.

Серед повноважень, що передаються на рівень новоутвореної громади: планування розвитку громади та формування бюджету, економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток місцевої інфраструктури: утримання та будівництво доріг, теплопостачання, утримання об’єктів комунальної власності, організація пасажирських перевезень, громадська безпека, пожежна охорона.

Делеговані повноваження, фінансування яких передбачається з державного бюджету: соціальна допомога, адміністративні послуги, управління школами та дитячими садками, первинна медична допомога, утримання та організація роботи народних домів, бібліотек, закладів розвитку фізичної культури.

За рахунок чого наповнюватимуться бюджети новоутворених громад? Передбачено, що громади матимуть можливість встановлювати збори та платежі, такі як: державне мито, плата за надання адміністративних послуг, туристичний збір, плата за ліцензії та сертифікати на певні види господарської діяльності, орендна плата за водні об’єкти тощо. Серед податків до місцевих бюджетів надходитимуть: 60% податку з доходів фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств, 100% податку на майно.

Окрім цього, передбачені й інші види доходів, такі як базова дотація, освітянська, медична субвенції, капітальні трансферти та інше.

- Як буде поділено район, такого вам не можу сказати, оскільки не маю таких повноважень, ні законодавчої бази. Це має зробити громада, ініціативна має йти від вас. Як представник адміністрації готовий з вами хоч кожний день зустрічатися й обговорювати перспективи об’єднання. Розуміємо, що процес реформування триватиме й після виборів, але врешті-решт він мусить відбутися. Стосовно того, як це може виглядати в межах району? Беручи до уваги Методику, про кількість населення не йдеться, враховується відстань до адміністративного центру, наявність приміщень під розміщення відповідних структурних підрозділів, інфраструктура тощо. Й приблизно ми можемо визначити. Але це не остаточний план, і за громаду цього ніхто робити не буде. Ініціатива може йти від громад, депутатів, громадських об’єднань. Ми ж ставимо з пріоритет, щоб такі новоутворені громади не виходили за межі району. Хоча, якщо буде на це воля громади, ніхто не стане заперечувати. У теорії все виглядає красиво, коли ж почнемо реалізовувати на практиці, стикнемося із багатьма проблемами. Але це не причина цього не робити. Ми поставлені в такі умови, що немає іншого виходу. Мусимо починати це робити вже і зараз. Витрати на місцеву громаду мають зростати – це основна мета реформи, - зазначив перший заступник голови Жидачівської РДА Василь Татарин.

Відповідно до Методики КМУ у межах Жидачівського району, за словами першого заступника голови РДА, розглядається чотири адміністративні центри. «За пріоритет беруться ті населені пункти, що раніше були районними центрами, – це Журавно, Жидачів, Ходорів і Нові Стрілища. Відповідно на них можна орієнтуватися», - зазначив В. Татарин. Пропозиції все ж мали б надходити від громад.

Головний чинник, що стримує голів місцевих рад від кроку до об’єднання, – це фінансовий фактор і невпевненість у тому, чи держава підтримає такі ініціативи.

- Ми зараз не можемо порахувати свої витрати на дитячі садочки, поліклініки, амбулаторії, ми не знаємо, чи нам держава допоможе, чи ми зможемо цю громаду утримати, - зауважив селищний голова Нових Стрілищ Василь Газель.

- Готується в області перспективний план, є реальний шанс залучити кошти на покращення інфраструктури нових спроможних громад, - повідомив В. Татарин.

Насправді часу на те, щоб визначитись місцевим радам залишилось обмаль, приблизно до середини травня.

- Для Нових Стрілищ іншого виходу немає. Всі розуміємо, що це буде непросто, адже в хаті, де живе чотири господарі, спільну думку важко знайти, а сформованим громадам сьогодні перемінитися не просто. З цього, що тут сказано, й якби все так відбувалося, певна перспектива є.

Насторожує лише те, що вже сьогодні можна давати певні права тим громадам, які існують, наприклад, регулювання пасажирських перевезень, утримання доріг, використання корисних копалин. А цього не робиться», - додав депутат районної ради Володимир Пришляк.

Як зауважив В. Загайний, саме зараз є можливість пропонувати зміни до проектів законів про розширення повноважень місцевих органів самоврядування у частині розпоряджання землями. Тому на часі подавати пропозиції через асоціації місцевого самоврядування, через народного депутата.

- Робота по досягненню домовленостей щодо реформування Новострілищанської зони ведуться доволі давно. Ми з головами Грусятицької, Кніселівської, Баковецької, Соколівської сільських рад неодноразово вже зустрічалися з цього питання. На певні домовленості ми вийшли, звісно, є й розбіжності. Один із таких мінусів – це можливість громади утримувати ті чи інші установи. Зараз ми прораховуємо бюджети й оцінюватимемо наші можливості, - зауважив Василь Газель.

Присутні на зустрічі депутати сільських, селищної рад, жителі селища активно цікавилися ходом проведення реформи у районі, багатьох цікавило, чи зможуть Нові Стрілища стати адміністративним центром нової спроможної громади.

Зустріч завершилася, але залишилось багато запитань. Та зрозуміло одне - громади сьогодні мають реальний вплив на реформу. Чи захочуть вони ним скористатися - покаже час, якого не так і багато, оскільки вже в середині травня у Львівській ОДА буде сформовано й затверджено перспективний план.

За допомогу в організації зустрічі висловлюю вдячність директорку Новострілищанської ЗОШ I-III ст. Галині Козяр, вчителям - учасникам ансамблю «Мальви» за чудовий ліричний вступ, а також усім, хто долучився до обговорення.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"