Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Наші Герої

Війна… Вона постукала у серця моїх однолітків весною 2014 року. Тривожні думки закрадалися ще тоді, коли перші ворожі літаки, порушивши кордони нашої Батьківщини, пролетіли над Кримом. А за ними і “зелені чоловічки” захопили адмінбудівлі та військові частини півострова, прикриваючись мирними жителями та дітьми. А потім Донбас…

Ми спостерігали за всім цим з екранів телевізорів. Усе нагадувала жахливий бойовик: зруйновані будинки, поранені солдати, заплакані бабусі . Та найбільше забилося моє серце тоді, коли прийшла звістка про те, що хлопців із нашого села забирають у це пекло. І вони пішли: Василь Андрейків, Микола Жаб’як, Микола Благий, брати Майкути та інші. З тих пір не було спокою. Кожного дня біля екранів телевізора. Кожного дня цікавились у рідних, чи дзвонять хлопці, чи живі, чи не поранені. Молились за них на ранковій лінійці, молились у церкві цілою громадою. І ось після трьох з половиною місяців хлопці повернуться на короткий відпочинок. Нашій радості не було меж. Ми задумувались над питанням: ”Як гідно їх зустріти?” І вирішили нагородити їх власноруч зробленими медалями. До шоколадок приклеїли кружечок у вигляді Прапора та Герба України з написом: ”Наш Герой”. А 24 грудня запросили на свято під назвою “Слава Героям України”. До нашої школи завітали учасники АТО, колишні учні Василь Андрейків та Микола Жаб’як. Хвилювалися всі: і учні, і батьки, і вчителі, і наші Герої. Ми не могли уявити, що звичайні сільські хлопці, яким по 22-23 роки, стали справжніми Героями-захисниками рідної землі. А це ми зрозуміли з їхніх розповідей. 11 днів в оточенні на 32-му блокпосту без їжі та боєприпасів довелось пережити Василю разом зі своїми побратимами. Відстрілювались, крадучи в сепаратистів боєприпаси. Доїхати до них на допомогу однополчани не могли, бо сепаратисти розстрілювали бронетехніку, яка йшла на допомогу. Та хлопці вистояли. А Микола тримав оборону стратегічних об’єктів на підході до м. Щастя. А ще наші гості сказали, що вони сильні, бо їх підтримує вся Україна: волонтери, кореспонденти, рідні та, звичайно, діти, які передають їм свої малюнки. А ще - віра в перемогу, адже вони не загарбники, а захисники.

Учні нашої школи підготували літературно-музичну композицію, подарували хлопцям квіти, обереги та малюнки.

Були тут і щирі усмішки , і сльози. Після Різдва хлопцям знову доведеться йти туди, де лунають постріли, де кров, де смерть. Але там наша земля, наша Україна, і вони не пустять ворога на рідну землю. Тож нехай хоронить їх Господь, a ми будемо за них молитися і всіляко підтримувати.

Також хочемо привітати нашого Героя Василя Андрейківа, який у січні відсвяткував свій 23-ій день народження. Тож нехай його гаряче серце, світлий розум та міцні руки вбережуть нашу Україну!

У. Гришик, учениця 9-го класу, голова учнівського самоврядування Любшанської ЗОШІ-ІІ ст.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"