Передплата друкованого видання на 2022 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Жидачівщина обирала до Верховної Ради Андрія Кота, а Стрийщина голосувала за Андрія Гергерта

За попереднім підрахунком голосів в окрузі №126, ЦВК подає такі результати: Андрій Кіт – 30,64%, Андрій Гергерт – 22,13%. Жидачівщина переважною більшістю проголосувала за Андрія Кота. Стрийщина розділила свої уподобання між Андрієм Гергертом та Миколою Кмітем, все ж надавши перевагу самовисуванцю, якого підтримували «Правий сектор» та «Громадянська позиція».

 

Ці останні півроку для кожного з нас та держави в цілому були важкими: події Революції Гідності (за розстріл більше сотні громадян винні так і не притягнуті до відповідальності), втеча Януковича та його посіпак з вкраденими мільярдами державних коштів, анексія Російською Федерацією Криму, розгул сепаратизму у східних областях України, затяжний збройний конфлікт, що, попри заяви, не припинився після виборів Президента. В таких непростих економічно-політично-суспільних умовах держава готувалася до повного перезавантаження системи влади.

 

Після обрання Президента громадськість вимагала зміни й законодавчої гілки влади. Щоправда, на кардинально інших умовах: за відкритими списками та зняттям депутатської недоторканності. Парламентарі ж не готові були підписувати собі смертний вирок і погодились на вибори, але за старими правилами. Врешті позачергові вибори до парламенту відбулися 26 жовтня.

Перед цим Верховна Зрада (так у народі прозвали склад ВРУ VII скликання) встигла розпустити фракцію Комуністичної партії України та проголосувати за цілу низку законів: про особливий порядок на Луганщині та Донеччині, закон про люстрацію, закон, що посилює відповідальність за підкуп виборців.

Впродовж останнього тижня, перед днем «X», де-факто депутати старого скликання, а де-юре кандидати до ВРУ встигли ще на прощання попіаритись перед виборцями, плідно попрацювавши у законодавчому органі влади: Верховна Рада спростила процедуру отримання спадщини, а Президент Петро Порошенко підписав закон, який дасть можливість провести суд над В. Януковичем.

Усі ці події більшою чи меншою мірою вплинули на кожного з нас. Як мінімум відбулась переоцінка того, що відбувається на політичній кухні. Тим паче, що там з’явилися нові гравці. Хто б там що не казав, але склад нового парламенту буде іншим, розбавленим не просто новими обличчями. Прикро, що у різних політичних партіях, але до парламенту все ж пройшло чимало активних громадських активістів, завдяки роботі яких і сталося багато позитивних незворотних змін у країні. Наскільки вони будуть дієві у Верховній Раді як депутати, покажуть час та обставини.

Ще одна характерна відмінність нового складу законодавчого органу та, що більшість тут формуватимуть так звані проукраїнські сили. Явно виражених представників «п’ятої колони» значно поменшало. Чи зможуть у такій ситуації дійти згоди в концептуальних рішеннях різні політичні сили, теж буде цікаво спостерігати. У цьому горнилі врешті-решт побачимо, хто є хто, чи за лейбою «проукраїнськості» та «патріотизму» не ховаються чергові зрадники національних інтересів.

Яким буде новий склад Верховної Ради України VIII скликання, у великій мірі залежало і від нас. Адже ми теж обирали не лише партію, але й свого представника в одномандатному окрузі. Серед 10 кандидатів обрали одного, як більшість думала, свого, того, хто впевнено відстоюватиме інтереси округу в парламенті.

Якщо коротко згадати передвиборчу кампанію, то, окрім в рази коротшими термінами, нічим особливо вона не вирізняється. Попри велику кількість кандидатур (у виборчому окрузі №126 балотувалося 10 кандидатів) вибір, як і прогнозувалось, звівся до трьох ключових фігур. Більшість кандидатів не надто активно вела передвиборчу кампанію, про більшість із них, окрім короткої біографії, пересічному виборцю майже нічого не було відомо. Суто чоловічу кампанію розбавила лише одна жінка.

За особистими суб’єктивними спостереженнями, вуличних візуальних агітацій політичні партії майже не проводили, за винятком кількох. Акцент ставився на персоналії, більшість з яких все ж представляють ті чи інші політичні сили. Із 10 кандидатів у нардепи аж 7 ішли від політсил і лише 3 – самовисуванці.

Активно на стовпах, парканах, дошках оголошень, у під’їздах будинків «розвішувалися» майже усі мажоритарники. Як на мене, на часі вже нагадати кандидатам у народні депутати, що для розміщення передвиборчих плакатів та листівок, наприклад, у райцентрі, є спеціально відведені для цього місця, а заліплювати агітками все і вся - це вже моветон, що веде до порушення закону. Згідно із законодавством, в переддень виборів заборонена будь-яка агітація, тому всі кольорові «фантики» мали б зникнути ще до суботи. На практиці ж бачимо, що агітки висять від виборів до виборів.

З біографіями та програмами кандидатів у народні депутати від округу №126 Жидачівщина - Стрийщина можна було ознайомитись на сайті ЦВК, із агітаційних матеріалів, розклеєних на вулицях, опублікованих в газетах, а також безпосередньо на зустрічах із кандидатами. До слова, окремі кандидати сповна використовували у своїй передвиборчій діяльності відомі обличчя від політики. Так, Жидачівщину відвідали Юрій Луценко, Андрій Парубій, Андрій Садовий, ну й, звісно, мегапопулярний сьогодні Дмитро Ярош.

Як і в попередні роки, кандидати дуже багато обіцяли у своїх передвиборчих програмах. Але хто їх читає? Все ж у декого вони настільки були об’ємні, що для їх виконання не вистачить не лише однієї каденції, а, мабуть, цілого життя. Переважна більшість із цих обіцянок не лежить у компетенції депутата, для їх виконання потрібно здобути хоча б посаду президента, й то за умови формування своєї команди. Тому такі заяви на кшталт: «зламати кримінально-олігархічну модель і встановлення соціально орієнтованої держави з дієвим ринковим господарством», «повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України», «реформувати економіку», «перемога над агресором і встановлення миру», «негайно розпочати процес приєднання України до Північно-Атлантичного альянсу», «перемога над корупцією», «чесне правосуддя», «забезпечення блокового статусу держави, зміцнення обороноздатності країни, модернізація Збройних сил України», «облік та формування банку інтелектуально потенціалу нації», «вирішити проблему безробіття серед молоді», «зупинити зростання цін на товари та послуги» є чистим популізмом або нерозумінням своєї ролі у законодавчому органі влади.

Основна функція депутата – законотворча: він бере участі у написанні та розгляді законів, має право законодавчої ініціативи, не має займатись кнопкодавством, не бере відкати за «правильні рішення», не перебігає з фракції у фракцію, бере участь у роботі комісій, груп, пише звернення, запити на вирішення тієї чи іншої проблеми, проводить зустрічі з виборцями, звітує перед ними за свою роботу. Тобто він бере участь у формуванні законів, правил, які захищають інтереси його виборців, громадян країни, виробленні законів, що сприяють суспільному, економічному та політичному розвитку держави, а не власного бізнесу та інтересів.

Із переглянутих програм кандидатів лише деякі згадали про те, що вони насамперед законотворці, але лише двоє чи троє кандидатів вказали, які саме проекти законів, власні чи написані іншими, вони б відстоювали у парламенті. Майже ніхто не згадав про те, що у своїй роботі як парламентаря вони підзвітні тільки виборцю, а не партії, тому мають захищати інтереси громадян, а не партійні. Кандидати особливо не згадували про те, що всіляко «просуватимуть» законопроект про зняття депутатської недоторканності.

Лише кілька з кандидатів, ніби між іншим, згадали, що в парламенті представлятимуть інтереси конкретного виборчого округу №126 Жидачівщина - Стрийщина й бодай раз у квартал звітуватимуть про свою діяльність.

Все ж для багатьох виборців вирішальними були не програми та гасла, а практичний вклад кожного з кандидатів у розвиток району. Тому такі речі як відкриття дитячого майданчика, встановлення вікон, допомога в будівництві церкви, підтримка бійців в АТО мали більший вплив на рішення голосувати чи не голосувати за того чи іншого кандидата. Хоча це можна розцінювати як непрямий підкуп виборців. Це та ж гречка, але в значно більших масштабах. Проте в сучасних суспільно-економічних умовах більшістю такі речі вітаються, мовляв, кандидат прийде і піде, а зроблене ним залишиться.

Попри все вибір зроблено. Жидачівщина тут одностайна. Підхід чисто прагматичний – нам потрібен свій депутат. Хотілося одразу двох, але попри сподівання «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка далеко не добрала до 5-процентного бар’єру. Тож ймовірного представника в парламенті Олега Канівця, який балотувався у списку цієї партії під номером 10, ми втратили.

Зате в одномандатному окрузі свого шансу Жидачівщина не упустила. Із найбільш прохідних і найбільш знаних – Андрій Богданович Кіт. Перемога його на Жидачівщині беззаперечна, та й в окрузі відрив від найближчого конкурента вагомий. За попереднім підрахунком голосів, ЦВК дає такі результати: Андрій Кіт – 32960 (30,64%), Андрій Гергерт – 23804 (22,13%). Стрийщина розділила свої уподобання між Андрієм Гергертом та Миколою Кмітем, надавши перевагу самовисуванцю, якого підтримували «Правий сектор» та «Громадянська позиція».

Результат на більшості дільниць Жидачівського району на користь Андрія Кота просто вражаючий. Як сказав би рефері в боксі – нокаут у першому бою. Якщо, наприклад, на дільниці загалом проголосувало 439 виборців, то за А. Кота свої голоси віддало 337, за А. Гергерта тільки 41.

Лише на кількох дільницях молодий та амбітний А. Гергерт здобув перевагу над суперником, зокрема на дільницях у Пчанах (115 – А. Гергерт, 114 – А. Кіт), Антонівці (102 - 69), Любші (69 - 56), Маринці (25 – 20). Як бачимо, різниця все ж мінімальна.

Третім у рейтингу кандидатів йде Микола Кміть, який по мажоритарці представляв «Самопоміч» із результатом 22388 (20,81%). Одразу за ним - представник «Народного фронту», сотник Майдану Олександр Ярощук, за якого в окрузі проголосувало 14257 (13,25%) виборців. Перевагу він отримав на дільницях у Корнелівці, Новому Селі та Демівці.

Кожний із десяти кандидатів знайшов свого виборця в окрузі. Так, за голову Стрийської районної ради Романа Козака в окрузі проголосувало 7328 (6,8%), Руслану Римарську – 3437 (3,19%), динозавр від політики Ростислав Новоженець зайняв лише сьому позицію – 1142 голоси, представник партії «ЗАСТУП» Василь Роман - 966, Юрій Миськів - 685. І навіть представник Комуністичної партії Олександр Сидоренко має свій електорат - 577 голосів «за».

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин