«Бродський «угробив» Жидачівський комбінат»

Минулого тижня біля Жидачівського паперового комбінату зібралося близько 300 працівників та мешканців Жидачева. Прибули на стихійний мітинг і представники міської влади в особі голови Володимира Левка та депутат обласної ради Андрй Кіт. У тому, що комбінат сьогодні стоїть, люди звинувачують одну людину – Михайла Бродського де-юре, одного із власників підприємства, а де-факто «хазяїна» підприємства, оскільки, на думку працівників комбінату, саме Бродський останні роки курував через різних осіб роботу ЖЦПК, тим самим призвівши підприємство до сьогоднішнього плачевного стану. Про це йдеться у зверненні трудового колективу ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», яке в останній надії, що почують, «роботяги» комбінату адресували навіть Президенту.

 

«…У 2006 році відбулася зміна власників комбінату, з приходом яких розпочалось скорочення інвестиційних та виробничих програм, що призвело до зниження обсягів виробництва, нестабільної роботи обладнання, скорочення штату персоналу. У березні 2009 р. було зупинено єдиний діючий в Україні целюлозний завод, який забезпечував якісною сировиною чотири папероробні машини. Зупинка целюлозного заводу поклала початок занепаду всього підприємства. Незважаючи на це, результатом роботи підприємства за 2011 р. став прибуток у розмірі 35млн. грн. З початку 2012 р. керівником проекту став п. Бродський. Зразу після цього до господарської діяльності підприємства було залучено фірми Інтек-Б, УльтраПапір, Папір Картон Гофротара, безпосереднє відношення до яких має п. Бродський. Через ці фірми здійснювалось постачання макулатури, основної сировини для виробництва, по завищених цінах. Також ці фірми займалися реалізацією готової продукції, яка відпускалася для них з нульовою рентабельністю, а в деяких випадках і з від’ємною.

 

У квітні 2012 р. було зупинено та ліквідовано єдине в Україні виробництво газетного паперу, яке забезпечувало 30% потреб внутрішнього ринку України.

Фінансовим результатом діяльності підприємства за 2012 р. стали збитки в розмірі 12 млн. грн.

У 2013р подібна практика продовжувалась. У жовтні 2013 р. було зупинено та ліквідовано рентабельне виробництво тари для пакування яєць, яке в 2011 р. було капітально відремонтоване і модернізоване та приносило щорічний дохід 6 млн. грн. Це не стало на заваді топ-менеджеру демонтувати, вивезти з території заводу та продати робоче обладнання.

Все зупинене працездатне обладнання демонтується, переводиться в металобрухт та вивозиться за межі підприємства. Висококваліфіковані кадри втрачають роботу та змушені виїжджати на заробітки за кордон.

Недолугий топ-менеджмент призвів до скорочення об’ємів виробництва продукції та недозавантаження виробничих потужностей. Протягом 2014 р. виробниче обладнання підприємства було завантажено на третину проектної потужності, на тлі зростаючої потреби на продукцію на ринку України.

З 18 вересня 2014 року ПАТ „ЖЦПК” повністю зупинений через відсутність обігових коштів, що систематично вимивалися з рахунків комбінату.

Працівникам не виплачено заробітну плату. Згідно з статистичними даними Асоціації «УкрПапір», всі аналогічні підприємства целюлозно-паперової промисловості України на даний час працюють з повним навантаженням та нарощують обсяги виробництва продукції. За підсумками роботи підприємств галузі за січень-серпень 2014 р., в порівнянні до відповідного періоду 2013 р., ріст виробництва товарної продукції склав 15,9% . За цей же період скорочення виробництва на ПАТ „ЖЦПК” склало 27,1%»…

Повний текст звернення працівники вручили обласному депутату Андрію Коту, який пообіцяв передати його в адміністрацію Президента. Проблема, на думку обласного депутата, лежить значно глибше. Те, що сьогодні роблять власники підприємства, вони не комбінат гублять, вони продають ринок гофротари. Це називається монополізацією ринку. І на цьому хтось добре заробляє. Тому це звернення має бути ще й скеровано у Антимонопольний комітет.

У свою чергу міський голова Володимир Левко, характеризуючи непросту ситуацію на підприємстві, зазначив, що ЖЦПК – єдине у місті підприємство, яке має борги по зарплаті, не кажучи вже про те що воно боргує податки міського бюджету. Проте, на його думку, це складова проблеми. Головне - незрозуміле подальше майбутнє підприємства. За останні чотири роки жоден представник власника не зустрівся з місцевою владою. Якщо нині є проблеми, то про них треба говорити. На жаль, сьогоднішні власники цього не розуміють. А тому міська влада підтримує всі можливі законні методи відстоювання своїх прав колективом підприємства.

Про те, що підприємство може працювати рентабельно навіть у сьогоднішніх складних економічних умовах, сказав у приватній розмові колишній технічний директор комбінату, який 43 роки віддав цьому підприємству. Обладнання, яке є на підприємстві, конкурентоспроможне з аналогічними підприємствами. Потрібно тільки, щоб власники були зацікавлені у роботі комбінату.

Уже коли номер був зверстаний, до редакції зателефонував колишній директор комбінату, який погодився розповісти про ситуацію на підприємстві, а також про те, чому воно «раптом» стало збитковим.

У наступному номері читайте інтерв’ю з колишнім директором підприємства.

Андрій Данилець.

Надрукувати