Близько 400 людей працює у трьох медичних закладах, які розміщуються у цьому селищі. Два з них обласного підпорядкування: стаціонарне відділення Жидачівського протитуберкульозного диспансеру та обласний дитячий протитуберкульозний санаторій і саме Журавнівська міська лікарня.

Якщо враховувати, що люди, які працюють у цій місцевості, де фактично немає жодного трохи більшого підприємства, мають сім’ї і зарплата медика, можливо, - єдина стаття доходів для родини, то завдяки роботі медичних закладів «живе» понад тисяча людей Журавнівщини.

З року в рік переживають працівники, щоб заклади «не закрили». Бо направду подітися людям буде нікуди. Окрім всього, робота медзакладів - це ще й наповнення місцевих бюджетів. Одним словом, поки добре всім. Щоправда, реформи, які виношує новий міністр охорони здоров’я, який, як виявляється, має безпосереднє відношення до Журавна, вимальовуються для селища не надто райдужними: йде тенденція до скорочення медзакладів, ліжок і працівників. Вже відсьогодні головні лікарі медзакладів задумуються над питаннями подальшого існування і навіть можливого перепрофілювання...

А що медперсонал? Він професійний, відповідальний, добре навчений. Це справді віддані професії люди, для яких білий халат значить значно більше ніж форма одягу. Напередодні професійного свята хочеться побажати медикам Журавнівщини здоров’я для себе і тих, кого лікують, не втрачати оптимізму. І щоб їх нелегка праця гідно оцінювалася державою. Зі святом, медики!

Андрій Данилець.