Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

«Беркут» і «тітушки» - це нелюди!»

Їх у четвер зранку о п’ятій годині привезли з Києва. Це перші поранені і побиті у вівторок, 18 лютого, під стінами Верховної Ради майданівці. Проте живі, і цим усе сказано. Коли верстався номер газети у четвер, нам повідомили про першого загиблого хлопця-ходорівчанина. А перед тим ходили чутки, що і ці хлопці теж...

З огляду на безпеку цих людей ми не будемо говорити, де сьогодні вони знаходяться. Нині їх життю вже нічого не загрожує. Дуже неохоче йдуть на інтерв’ю, проте, коли розговорилися, я побачив у їх очах ту непідробну щирість і відвертість. А ще – справедливу оцінку того, що відбувається і відбулося.

Іван Гивель із Жидачева:

- 18 лютого ми були біля Маріїнського парку. Було десь більше сотні людей, киян багато. Прийшли пікетувати Верховну Раду.

- Ви були озброєні?

- Тільки каска на голові. Коли розпочалися сутички, ми відтіснили міліцію. За наказом сотників відійшли вглиб парку, почали робити барикади. Перед тим сотники домовлялися з міліцією, що не буде провокацій. І тут з правого крила, з боку Дніпра «беркут» почав стріляти з гвинтівок. Прорвали барикаду і почали бити всіх, всіх підряд. Ззаду нас стояли жінки, старші люди, чимало киян…

Мене оглушило гранатою. Дістав дубинкою по шоломі. Свідомість не втрачав, просто мене оглушило. Далі вже довели до палатки. У мене забій грудної клітки і струс мозку.

Я на Грушевського стояв зі старшими чоловіком, який воював у трьох країнах Африки ще за Радянського союзу. Він каже: «Іване, війна – це коли я маю зброю і ти маєш зброю. А коли один стоїть з палкою, а другий з гвинтівкою… Як було на Грушевського: збігли з гірки, постріляли, вибігли, покурили і вибігли знов собі постріляти, як в тирі. Нас відстрілювали, як куріпок…

Я 6 років прожив в Італії і бачив, як живуть люди в Європі. Там людина до поліцейського звертається як до рідного, навіть якщо ти щось порушив, то тебе поліція запрошує в машину. А тут спершу б’ють, а потім розбираються, за що. Це не міліція. Це не держава, це просто колонія.

Віталій Бойко з Жидачева:

- Потрапила шумова граната під ноги. («беркутята» часто до таких гранат чіпляють болти і гайки). Оглушило. Поранило ноги, не міг тікати… Зловили, почали лупити. Потім потягнули через дорогу. Один з них, видно, не мав сили, лишив мене. Люди почали кричати «скорую», «скорую». Більше мене не чіпали. До півгодини часу приїхала «швидка». Мене забрали до лікарні, звідки я втік.

Михайло зі Стрия, 64 роки:

- Коли прорив був другий раз, люди почали тікати. Мене відкинуло. У той момент підбігли «беркутята» й тітушки і почали бити. Звідти мене й інших потягнули до їхніх барикад. Били переважно по голові. В мене велика рана на голові. Повели у свій штаб. Поки вели у палатку - били. А там уже у них у штабі народу нашого на підлозі, руки позв’язувані назад. «Медики» ходили по палаті, копали і кричали: «Ми вам б..дь дадім. Севастополь. Ви себя на Западе делайте что хотите». Людей наших у тій палатці лежало у 3-4 штабелі...

Я не знаю яким чудом підійшла якась жінка й каже: «Того дєда треба забрати, бо він вже єлі дише. Я його беру в «скорую» і везу». На щастя, у лікарні була дружина Луценка. У першу ніч мене автомайданівці забрали до когось на квартиру, бо казали, як залишуся в лікарні, то ніхто не гарантує безпеки. Нині лікарі сказали, що у голові маю осколок. Крім того, напевне, зламані кістки черепа чи носа. А на тілі нема живого місця.

Віталій з села Довголуки, Стрийщина:

Поїхав на майдан 24 січня. Працює виконавчим директором в одній фірмі. У січні було відносне затишшя на роботі, тому й вирішив поїхати на підтримку Майдану. У вівторок, 18 лютого, за словами Віталія, їх сотня самооборони «з голими руками», без зброї, тільки в екіпіровці підійшла до Маріїнського парку, обличчям до антимайдану.

- Крім нас, буле ще афганська сотня. Стояли.

- З чого все почалось?

- Не знаю, проте «тітушки» почали щось кидати, звідкись пішли «гази», «тітушки» повтікали, а на нас налетів «беркут». Ми змушені були відступити. Почали забарикадовуватись лавочками з парку та щитами. У Маріїнському залишилась «Третя сотня»,бо афганців перекинули на вулицю Інститутську. Ми побачили, як зі сторони Грушевського від Дніпра підіймається два чи три підрозділи «беркута». Разом з тим з антимайдану повалили «тітушки» з «беркутом», який їх охороняв. Хлопці, що стояли на Інститутській, не втримали наступу. Ми спочатку кинулись їм на допомогу, проте зрозуміли, що сили надто нерівні, і відійшли. Я стояв в «оцеплєнії» і попав під кийки першим. «Беркут» бив, поки ми не падали. Добивали вже «тітушки». Не повірите, серед них були молоді жінки із ключками для гольфу… Коли мене підняли на ноги, то голова вже була розбита, був увесь в крові, нили руки та нога. Мене потягнули до автозака, тих, хто не міг йти, тягли до «швидкої». У той час, коли мене вже довели до автозака, звідкись з’явилися депутати і почали відбивати хлопців в медпункт Верховної Ради, а звідти вже вивозили.

- Тебе теж відтягнули?

- Так, там вже було багато депутатів для супроводу в лікарню від різних партій. Кого я зміг впізнати, то там були від «Свободи», «Батьківщини». Також уже коли везли, то ще одного депутата (тільки не знаю прізвища) теж відвозили в лікарню, що його побив «беркут».

- Парубія, напевне?

- Не Парубія, він старший, з вусиками.

- Куди вас забрали з Верховної Ради?

- Мене звідти відвезли в профспілки, наклали шви на голову, зробили декілька уколів. Потім кілька годин ще знаходився на Майдані, а потім, оскільки в мене розбиті руки, в руках нічого не можу тримати, вирішили відправити додому.

Уже насамкінець я поцікавився у цих справжніх героїв, чи нема у них бажання помститися кривдникам.

Не знаємо. Все залежало б від того, як би вони себе поводили. Ну, принаймні, ми б з ними говорили, а не просто били.., зазначили хлопці.

Андрій ДАНИЛЕЦЬ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"