Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Під псевдо «Полтава»

20 жовтня у лісовому масиві „Бакоцино”, неподалік смт. Журавна та с. Новошин, на межі Львівщини та Івано-Франківщини (поблизу с. Вишнева) на місці загибелі 23 грудня 1951 року видатного лідера ОУН-УПА, ідеолога українського національно-визвольного руху, автора понад 40 книг, одного з небагатьох, удостоєних вищих нагород Української Повстанської Армії – Золотого Хреста заслуги та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу, – Петра Федуна (Полтави) урочисто відкрито відновлену повстанську криївку.

 

З початку серпня 2013 року громадськістю Жидачівщини тут було організовано відновлювальну роботу, яку очолювали представники Ходорівської МО КУН Наталія і Володимир Мелехи та голова РО КУН Ярослав Ягніщак. Вагому підтримку у цій важливій справі надав депутат Львівської обласної ради Андрій Кіт.

 

Про те, що у цій місцевості загинув один з провідних ідеологів ОУН – УПА Петро «Полтава», «Новий час» писав у 2008 році, коли надрукував матеріал Дмитра Ведєнєєва «Під псевдо «Полтава». Тоді ж разом з учасником національно-визвольної боротьби, її дослідником Олексієм Данилишиним та місцевим лісничим Іваном Яремою вперше побували на місці криївки. З того часу почалося вивчення і дослідження тих важливих історичних подій. І хоч версій, де загинув Петро Федун, було кілька, за архівними матеріалами, які знайшов і опублікував науковець і дослідник національно-визвольної боротьби Михайло Романюк, за координатами точно встановлено, де прийняв останній бій один з провідних ідеологів ОУН-УПА.

Чудового сонячного дня сотні людей із Львівщини та Івано-Франківщини зібралися біля відновленої повстанської криївки, щоб вшанувати пам’ять Героїв, полеглих за волю України. Жидачівщина тепло вітала рідних і близьких Петра Полтави, що прибули із Бродівщині, та делегацію громадськості Бродівського району, яку очолювали народний депутат України Олег Панькевич та голова районної ради Ольга Шайдулліна. Ведуча урочистостей Наталія Мелех вітала поважних гостей, серед яких був і герой України Юрій Шухевич. Представники делегацій поклали вінки і квіти до пам’ятного знака “Хрест Заслуги” на місці загибелі Петра Полтави. Настоятель храму с. Новошин о. Василь Гриньків провів церемонію освячення відновленої криївки УПА. Науковець, дослідник життя і діяльності Петра Полтави та упорядник двотомного видання праць Петра Полтави – Михайло Романюк розповів про цього визначного лідера українського національно-визвольного руху. Перед учасниками заходу виступили: син головнокомандувача УПА Юрій Шухевич, голова Жидачівської районної ради Ігор Кос та голова РДА Сергій Коваль, голова Бродівської районної ради Ольга Шайдулліна, народний депутат України Олег Панькевич, родичка Петра Федуна (Полтави) п. Галина, керівник музею Романа Шухевича в с. Княгиничах Ярослав Буряк, депутати Львівської обласної ради Андрій Кіт, Андрій Холявка, Богдан Сидорак, помічник народного депутата України Олега Канівця Роман Баліцький, учасник національно-визвольної боротьби, автор книг „Дзвони пам’яті”, „Повстанськими стежками Жидачівщини” Олексій Данилишин, організатор відновлення криївки Володимир Мелех. Ведуча заходу Наталія Мелех назвала поіменно усіх тих, хто підтримав втілення цієї важливої справи.

Урочистості завершилися спільним виконанням учасниками заходу Державного Гімну України.

На місці відновлення криївки планують створити музей національно-визвольної боротьби просто неба. Цього дня йому подарували перші експонати – зразки зброї того періоду, книги та ін.

Дослідник Михайло РОМАНЮК:

- Ви один із тих небагатьох дослідників, які на науковому рівні стараються говорити про події та людей, дотримуючись архівних документів і перевірених фактів. Скільки років Ви вже безпосередньо займаєтеся дослідженням постаті Петра Полтави?

- Постаттю Петра Федуна-Полтави я займаюся з 2007-го, за цей час опрацював доступні архівні матеріали про цю особу, віднайдено 40 його праць, які увійшли у щойно видані два томи. Опубліковано понад 300 сторінок листування з різними керівниками як підпілля в Україні, так і керівниками українського визвольного руху за кордоном, тобто йдеться про Степана Бандеру, Івана Майстренка та інші відомі постаті української історії. До того ж Петро Федун-Полтава, крім праць, писав велику кількість пропагандистського матеріалу – різні відозви, звернення, прокламації, листівки. Це також увійшло в другий том. У цей том увійшов ще один вид його діяльності – інструкції для збройного підпілля, адже він очолював головний осередок пропаганди. Власне в його функції входила розробка такого інструктивного матеріалу, тобто що пропагувати, яку тематику, які брошури писати, як їх друкувати, як їх розповсюджувати. Усе це в деталях описано в цих інструкціях. Цікавими з того, що я знайшов, є дві своєрідні рецензії на праці Петра Федуна-Полтави, які були написані ще в підпіллі. Автором однієї з них є, чи точніше був, Василь Кук – уже покійний головний командир УПА. Вона написана в 1950 році, й там аналізується кілька праць Петра Федуна. Інша рецензія – невідомого автора. Осередком Полтави колись був виданий пропагандистський вишкільний матеріал у чотирьох книгах – називався «Шлях до волі». Родзинкою є документ підпілля ОУН, який укладений 1952 року Василем Охримовичем, який за дорученням Василя Кука провів слідство обставин загибелі Петра Полтави, тобто чому Петро Полтава і його побратим Роман Кравчук загинули в цій місцевості. Це на кілька сторіночок такий документ з підпілля стосовно обставин загибелі Петра Федуна в цій криївці.

- Він оприлюднений?

- Так, він поміщений вперше в моїй монографії «Полтава - провідний ідеолог ОУН та УПА», яка була видана в 2009 році в «Літописі УПА», і оприлюднений в другому томі праць Петра Федуна-Полтави.

- Побутує така легенда, що в цій місцевості залишений Петром Федуном останній архів УПА.

- Особисто я в цьому дуже сумніваюся. Як я вже під час виступу сказав, Федун прийшов сюди тільки 18 числа, і він прийшов без своїх безпосередніх охоронців, яких залишив на старій базі. З огляду на це він не міг транспортувати з собою якихось дуже багато матеріалів. Як відомо, під час його загибелі з криївки певна кількість матеріалів вилучена – я думаю, що це все. Єдине, що тут може бути, - це архіви Романа Кравчука, архіви Богдана Зобнєва-Миронича, який безпосередньо тут діяв. Федун, ну що він міг встигнути з 18 листопада до 23 грудня. Я думаю, що це малоймовірно.

- Є свідчення місцевих жителів, які розказували, що бідонами на декількох підводах сюди везли щось в урочище Кам’яне Дно...

- Справа в тому, що для функціонування будь-якої повстанської криївки в горах у довгі зимові місяці з листопада до квітня відповідно треба було забезпечити велику кількість продуктів харчування. Якщо в криївці четверо осіб, Ви порахуйте, скільки треба продуктів харчування. Наприклад, біля цієї криївки в той день, коли проводилась операція, десь неподалік чекісти знайшли ще одну криївку, і там власне була велика кількість продуктів харчування. Можливо, власне йдеться про те, що в тих бідонах була їжа.

Ольга ШАЙДУЛІНА – голова Бродівської районної ради:

- Про те, що у Вас відновили криївку, де загинув наш земляк Петро Федун, нас повідомив обласний депутат Левко Дуда. У Бродах Петру Полтаві ми поставили пам’ятник. Це справді видатний діяч національно-визвольних змагань, і недаремно, як ми сьогодні чули, щоб його знищити, енкаведисти задіяли більше трьох тисяч військових. На Бродівщині кілька років тому ми, як і Ви сьогодні, відновили теж криївку, де загинули наші хлопці.

- На районному рівні підтримуєте коштами такі заходи?

- У нас є програма національно-патріотичного виховання, прийнята сесією районної ради.

- А депутати обласні, нині народні допомагають? Адже Бродівщина виплекала «кістяк» «Свободи»: Олег Панькевич, Ірина Сех…

- Як би сьогодні це не пробували піднести недруги, наші депутати помагають дуже. Навіть сьогоднішня поїздка відбулася при активному сприянні, в тому числі матеріальній підтримці депутата Верховної ради Ірини Сех.

- А чи отримуєте Ви якусь підтримку депутатів з Верховної Ради щодо більшого фінансування або принаймні тих коштів, які закладаються в бюджет цього року, наступного?

- Безперечно. Наш депутат-мажоритарник Ірина Сех двічі на місяць завжди в Бродах. А те, про що пише експрес-замовні матеріали з метою дискредитації, направду я щиро бажаю, щоб і Ваш район мав таких депутатів.

- Скільки депутатів є у Вашій районній раді і чи є якесь протистояння?

- Всього депутатів 50. Звісно, що більшість має «Свобода» - 20. Проте це не заважає нормально працювати. Були певні моменти при обранні голови, заступника, незадоволені амбіції. Проте нині районна рада одностайна працює в інтересах громади. Немає в нас протистояння.

- Які Ваші враження від цього заходу? На вашу думку, чи це підніматиме дух у людей, адже останнім часом складається враження що в порівнянні з 90-ми той дух підупав.

- Я маю надію. Хочеться вірити отаким дітям, яких сьогодні дуже багато. Наше покоління на початку 90-тих справді було більш патріотичним. Десь зараз ми скромно опускаємо очі, коли нас називають націоналістами… Я вірю в таких от малих дітей. І вважаю, що це наш обов’язок дати їм можливість пам’ятати, зберегти цю пам'ять, дати їм можливість відчути дух цих хлопців. Це наш обов’язок.

- Що побажаєте мешканцям Жидачівщини від дружнього Бродівського району?

- Перш за все вдячна, що нам вдалося сюди приїхати. Для нас це дуже важливо. Важливо для родини, для тих, хто знає і шанує Петра Полтаву. Хочу побажати жителям Жидачівського району міцного здоров’я, ветеранам, тим, які були сьогодні присутні, багато років життя і дожити до того часу, коли Україна буде такою, про яку мріяли і Бандера, і Петро Полтава, а всім жителям здоров’я й всього найкращого.

Володимир МЕЛЕХ:

Починаючи з часу, відколи ми визначили точне місце розташування криївки, проведено значну роботу. Тільки землі було перелопачено понад 100 м куб. Пішло кілька кубів дерев’яних брусів.

Проте це все було б неможливим, якби не допомога. Хочу подякувати в першу чергу обласному депутату Андрію Коту, головному лісничому Володимиру Гоменчуку, його хлопцям Олегу Коваленку та Івану Когуту. Подяка районній раді та особисто Ігорю Косу. Особлива подяка жителям Новошин Олегу Ковалю, Івану Ільківу, Степану Пальчію, Івану Музиці,Степану Юрчаку, Дмитру Шумилу. Не можу не згадати ходорівських студентівРомана Шевчишина, Андрія Короля, Вадима Брилу, Олега Ковальчука. Вдячний всім небайдужим, хто словом і ділом підтримав нас.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"