Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Земельне "непорозуміння", що збурило мешканців Вербиці

Цілу ніч з суботи на неділю біля Вербиці гудів трактор. Зранку, коли просвітліло, мешканці села побачили, що земля, на якій вони дотепер пасли своїх корів, оборана, продискована… Коли ж найбільш відчайдушні зупинили трактор, водій сказав, що йому дали завдання орати. Через годину про це вже знало ціле село, а в понеділок люди зібралися біля сільради. Мешканці села повідомили й редакцію. Зранку ми були на місці.

Головує у Вербиці Юрій Степанович Довбуш. Знаємо його як хорошого, досвідченого голову, бо вже управляє радою не першу каденцію. Справді, біля сільської ради зібралося зо два десятки мешканців села. Як буває у таких випадках, «розмова» розпочалася на високих тонах. Між тим голова запропонував поїхати у поле і подивитися на власні очі, що робиться. Якщо говорити відверто, то й справді землю, яку оборав трактор, важко назвати пасовищем: заросле бур’янами в ріст людини поле, а подекуди вже пішов ліс. Але той факт, що дотепер люди використовували цю землю для випасання худоби, нікуди діти. Після «ознайомлення» голова запропонував громаді зайти до приміщення і предметно поговорити про ситуацію. Щоправда, спочатку розмова не вийшла, бо, як у таких випадках буває, коли люди не досить часто мають можливість спілкуватися з місцевою владою, голові «згадали» все: і городи, і дороги, і ще багато чого. Натомість Юрій Степанович спробував пояснити, що земля, про яку йдеться, є не пасовиськом, а ріллею. Але потім з’ясувалося, що то трохи не так, бо земля відноситься до земель запасу і колись передбачалась для будівництва, довший час пустувала і люди просто тут випасали худобу. Сьогодні, коли в район прийшли великі агрофірми, які шукають лишній клаптик землі, сільська рада вирішила надати агрофірмі «Вінал» цю земельну ділянку. Вирішили – зробили. Не врахували тільки того, що оранка розпочнеться… вночі. В агрофірмі це пояснюють технологічними моментами, мовляв, працюємо цілодобово, а люди сприйняли це за «рейдерське» захоплення землі…

Ще довго тривали б звинувачення і «розбірки», якби не прибув заступник голови РДА з питань АПК Володимир Пришляк. Він пояснив, що те, що рада дає в оренду землі, цілком здорова і законна ситуація, бо сьогодні у районі ведеться політика щодо максимального використання земель с/г призначення. Інша справа, що у цьому випадку людям просто не пояснили і не повідомили, що земельну ділянку надано в користування агрофірмі. Але якщо люди бажають, щоб ці землі запасу використовувалися як громадське пасовище, то нічого не перешкоджає їм звернутися до сільської ради із заявами, а вже орган місцевого самоврядування має визначитись із величиною цієї ділянки та документально підтвердити її цільове призначення. Якщо простіше – оформити документи на пасовище.

І хоч ще було багато запитань, схоже, пропозиція, яку озвучив Володимир Пришляк, знайшла підтримку двох сторін.

На цьому і розійшлися.

P.S. Чи вичерпався цей конфлікт, чи не виникатимуть аналогічні «вербицькій» ситуації в інших населених пунктах? Якщо не кривити душею, то треба відверто сказати, що це лише початки… Й досі власники земельних паїв ще не оцінили, яким «багатством» володіють. Більше того, значна їх частина до кінця юридично ці паї ще не оформила через відсутність грошей і бажання, посилаючись на звичне «ще встигну». Крім того, навіть віддаючи свій пай орендарю, який платить «натурою» ті нещасні 3% (хоч мав би платити не менше 3%), люди здебільшого навіть не читають ті договори, бо якби читали, знали б, що підписавши папір, погоджуються на ці відсотки. А ще багато погоджується й на те, щоб (як записано дрібненьким шрифтом у тих договорах) у разі смерті передавати свою землю орендарю…

Окреме слово про органи місцевого самоврядування. Ясно, що головний біль голови - як наповнити той «ніякий» бюджет ради. Нині ситуація вже зовсім інша, ніж була на початках 2000-го. Сьогодні на території, в тому числі і нашого району, є кілька великих агропідприємств, які можуть обробляти значно більші від сьогоднішніх обсяги землі. Вони вже конкурують між собою, і щоб залишитись на ринку земель району, йдуть не шляхом підвищення відсотків за оренду паїв, а шляхом стимулювання певних осіб, які допомагають прийти на дану територію. Сьогодні мало хто знає, скільки малих фермерських господарств, порушуючи законодавство, віддає у суборенду агрофірмам людські паї.

А що бідні люди. Їм ніхто не роз’яснює, що і до чого, як поступати, коли не платять навіть ті 3%. Про якусь юридичну допомогу й поготів не доводиться казати. Депутатський корпус, який нібито мав би відстоювати їх права - або не компетентний, а скоріше - не хоче вникати у це. У конкретному «вербицькому» варіанті тільки один із трьох депутатів від села (священик) у курсі про рішення надати землю в оренду. Тому є над чим працювати, як сказав цього тижня на нараді голова РДА Сергій Коваль. Бо якщо нічого не робити, аналогічні «земельні конфлікти» обов’язково ще будуть.

Андрій Данилець.

Юрій Довбуш:

- Минуло вже три дні. Жоден мешканець Вербиці не звернувся із заявою щодо надання в оренду під пасовище ділянки землі, про яку йдеться. Ви ж були на місці, бачили, що якщо залишити цю землю ще на рік-два без обробітку – почне рости ліс. Я готовий йти назустріч громаді, але варіант «най все буде, як дотепер» уже не проходить. Нас у районі «б’ють» за пустуючі необроблені землі, за недопоступлення земельного податку. Дякувати Богу, ще не штрафують. А будуть. Тому рано чи пізно, відповідно до законодавства, всі незадіяні землі оброблятимуться.

Керівник агрофірми «Вінал» Ростислав Михайлюк:

- Ми розібралися з ситуацією. Справді, конфлікт мав місце через непорозуміння. Те, що роботи проходили вночі, – ми працюємо цілодобово у кілька змін. Напевно, треба було повідомити мешканців.

Щодо юридичних питань, то все погоджено із сільською радою. Маю інформацію, що, проводячи дискування, із необережності зачепили кілька людських городів. Готові розглянути питання про компенсацію. Звертайтеся.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"