Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

«Я не хочу грошей…Вилікуйте мою дитину!..»

Батьки звинувачують лікаря у злочинній халатності, що ледь не призвела до смерті їхньої 21-річної доньки, яка щойно народила дитину. Лікарі твердять про слабкий імунітет…

Напівпритомну, знесилену свою Мар’яну тато на руках заносив у реанімаційне відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Консиліум лікарів постановив: терміново оперувати. Через гостре запалення матки, септичні явища лікар-хірург Леонід Маркін проводить їй резекцію матки. Ситуація ускладнилася ішемічним інсультом і набряком головного мозку. Жінка впадає у коматозний стан…

 

«Допоможіть знайти правду» - так коротко можна описати той відчай, з яким до нашої редакції звернулися батьки Мар’яни Климчишин. Коли дізнався, що вони живуть у Бібрці, спочатку хотів було запропонувати їм місцеве видання, проте, почувши історію далі, вирішив, що біда, з якою прийшли ці люди, не має якихось адміністративних меж. Тим більше, що родом вони з села Вербиці. Протягом двох тижнів проводилось журналістське розслідування. За цей час ми зустрілися з головними учасниками цього конфлікту, зважили всі офіційні документи, надані нам, проконсультувались з приводу процедури та медичних термінів у самих медиків. І пропонуємо цей матеріал на ваш розсуд.

 

Мар’яна Климчишин вийшла заміж у 18. Як і всі молоді люди, вони разом з чоловіком хотіли мати діточок. Проте, як тепер досить часто буває, жадане материнство відтерміновувалося. Сталася ця приємна для батьків подія аж через три роки. Вагітність пройшла без ускладнень, а коли настав час народжувати, поїхали до Львова у пологовий будинок на Батальній, бо там «хороші умови і кваліфіковані лікарі…».

А тепер хронологія. Спочатку історія, яку повідали батьки Мар’яни. 14 травня їх дочка народила здорову дитину. Післяродовий період теж проходив ніби без ускладнень, щоправда, саму Мар’яну час від часу «турбував» підвищений тиск. Можливо, саме це, за словами батьків, стало причиною знепритомніння на третій день перебування Мар’яни у перинатальному центрі, якраз тоді, коли вона йшла «подякувати» лікарю. 19 травня, у неділю, жінку з немовлям виписав додому черговий лікар. Як твердять батьки – з температурою, але як їм пояснили – це звичний стан породіль. Чому не виписував безпосередньо лікуючий лікар? Батьки кажуть, що запізнилися з «подякою», як правило, треба «дякувати» не «після», а «до»… (про те, як дякують, читайте на сайті http://odoktore.com/lviv-pologovij-budinok-na-batalnij.html відгуки тих, хто народжував).

Ця загальна слабість та субфібрильна температура турбували жінку і в подальші дні. 26 травня, на самі хрестини, Мар’яна втратила свідомість у церкві. Наступного дня, за словами батьків, вони звернулися до Бібрської лікарні. Жінку оглянули терапевт, невропатолог і гінеколог. Перші двоє лікарів (оскільки записів огляду у медичній книжці немає, тому їх прізвища не називаю) заспокоїли, «що то так у більшості породіль», гінеколог п. Дацко «вколола обезболююче та заспокійливе і взяла мазок». Забір проведено 27 травня, результат – 3 червня (?..).

Заспокоєна бібрськими лікарями, сім’я Климчишиних, сподіваючись, що все скоро мине, «бо так у всіх», дочекалася до того, що 30 травня Мар’яна почала впадати у якийсь «незрозумілий стан»: плуталась у датах, не реагувала на дитину, навіть втрачала свідомість. Приїхавши 30 травня до дочки, батько Іван Миронович зрозумів, що ситуація надто складна, й вирішив терміново везти доньку до Львова. 30 травня о 14 годині її оглянув невропатолог Львівської обласної клінічної лікарні і прийшов до висновку термінової госпіталізації. Консиліум лікарів, які зібралися оглянути складну пацієнтку після томографії, УЗІ, рентгену, а також інших аналізів, прийняв рішення терміново оперувати. Оперував досвідчений професор Леонід Маркін. Уже після операції, яка пройшла, за словами лікарів, успішно, батьки дізналися, що Мар’яні зробили резекцію матки. Більше того, враховуючи те, що у доньки стався інсульт – після операції жінка впала у кому. Проте тоді батьки дякували Богу за те, що донька вижила. А далі розпочалися будні.

Той, хто хоч раз був у Львові в лікарні, ворогу не побажає туди потрапляти. Сьогодні багато розмов йде навколо реформ у медицині. Перефразовуючи відомого Булгаковського професора Преображенського, так і хочеться сказати: «Бардак не в медицині, бардак у деяких головах від медицини».

Обласна клінічна лікарня. Тільки один зовнішній її вигляд, ті коридори і вікна, які не відкриваються й не закриваються, бруд і падаюча штукатурка в палатах - уже це мало б насторожувати пацієнтів. Не у кращому стані інші лікарні Львова. Єдина надія тих, хто «рветься» лікуватися до Львова, – віра, що тут у порівнянні з периферією є хоч якісь фахівці. Їдуть з міст і сіл області, бо біда жене, просять прийняти, платять, скільки скажуть, і змушені терпіти й погоджуватися на все. У так званій «покращеній» палаті гінекологічного відділу Львівської ОКЛ, куди поклали Мар’яну, покращеним можна вважати тільки те, що у палаті вона одна, ну і ще є телевізор. А решту - жахливі вікна, грибковий душ, полупана плитка. У районній лікарні насправді чистіше…

Але повернемося до буднів. Більше тижня Мар’яна не приходила до свідомості. Батьки, викликали на консультацію нейрохірургів із клініки Рамаданова (м. Київ). Десь на десятий день жінка почала приходити до пам’яті . Щоправда, це вже була не та Мар’яна. Дався взнаки інсульт. Але лікарі заспокоювали – все має бути добре.

Питанням, чому так сталося з їх дитиною, батьки почали задаватись вже тоді, коли Мар’яна почала виходити з коми. За словами батьків, київські нейрохірурги вважають, що причиною є, можливо, занесена під час родів інфекція. Львівські лікарі не говорили нічого, тільки чомусь на третій день перебування у реанімації на контакт вийшов лікуючий акушер-гінеколог з Батальної Андрій Трохим, який приймав роди у Мар’яни. Він сказав батькам, що, враховуючи ситуацію, візьме на себе оплату ліків, і справді проплатив 7 тисяч гривень. Щоправда, це були перші і останні гроші. Решту, а це більше 12 тисяч, батьки вже платили самі. А ще лікарі радили нікуди не звертатися, особливо до журналістів, які зацікавилися випадком, бо «жінка ще молода, а всі будуть говорити, що їй зробили резекцію матки…». Коли батьки звернулися до лікаря А. В. Трохима, за їх словами, «не за грошима, а з проханням допомоги в лікуванні наслідків після інсульту, лікар сказав, що він не олігарх і інфекцію руками не засовував…» Тільки після цього батьки звернулися до нас у газету.

Третього липня я побував у гінекологічному відділі Львівської обласної клінічної лікарні. Свої враження від закладу я описав вище. А що Мар’яна? Більше 20 днів пройшло, як вона вийшла із коми. Вона й далі плутається у спогадах і вважає, що її дитині вже рік… Не може згадати багатьох рідних, про якісь дати і говорити не доводиться. Цими днями мала захищати диплом у Львівському національному університеті, і… ніяк не може згадати прізвище свого завкафедри. Лікарі кажуть, що це тимчасова амнезія. Але лікарі так часто заспокоювали батьків, що вони вже їм не вірять. А ще лікарі кажуть, що будуть виписувати пацієнтку, бо все, що можна, вони зробили…

З головним лікарем обласної клінічної лікарні Михайлом Гичкою я мав розмову тільки по телефону. Коли Михайло Михайлович уточнив, що газета з «периферії» і у Львові її не читають, порадив звернутися до Леоніда Борисовича Маркіна, доктора медичних наук, професора, який саме і оперував Мар’яну. Аж на 32-й день батькам видали виписку з історії хвороби, коли рідні не просто наполягали, а вже вимагали. Медичний офіційний діагноз гласить: «Стан після екстирпації матки з трубами. Тромбоз мозкових синусів. Ішемічний інсульт».

За словами професора Маркіна, пацієнтка потрапила до нього у шоковому стані. Аналізи показали гостре запалення матки, що спричинило сепсис. За словами професора, єдина світова практика при такому діагнозі – видалення джерела інфекції, що було й зроблено. Проте внаслідок того, що загальний стан пацієнтки був ускладнений ішемічним інсультом, одужання проходить дуже повільно. Професор Маркін впевнений, що наслідки амнезії з часом пройдуть, щоправда, коли це станеться – невідомо, бо мозок є частиною організму, про який медицина може говорити тільки прогнозуючи, а не гарантуючи. На пряме запитання, що стало причиною запального процесу у матці та інсульту, професор схиляється до думки, що це сталося внаслідок пониженого імунітету породіллі і запізнілого звернення по допомогу. До речі, факт того, що хвора зверталася до лікарів у Бібрці, для всіх виявився новиною…

Лікар акушер-гінеколог Андрій Трохим, котрий приймав роди у Мар’яни, у перший день не зміг зустрітися зі мною: чергування, роди і т. д. На наступний день він відпочивав після чергування і готувався їхати у відпустку. Тільки мої переконливі аргументи, що все-таки краще поспілкуватися, врешті досягли успіху, і о 12 годині я вже був біля лікарні на Батальній, або, як ще кажуть, Львівського державного обласного перинатального центру (Дж. Вашингтона). Це справді на вигляд найкраща львівська лікарня, а львів’яни ще добавляють… - найдорожча.

Андрій Васильович відмовився записувати розмову на диктофон. За словами доктора, Мар’яна потрапила у лікарню з підвищеним тиском 140\90, анемією та прееклампсією легкого ступеня. Під час перебування у лікарні велась корекція тиску. Роди пройшли без патології.

Те, що виписував Мар’яну черговий лікар, а не він, сказав, що це звична практика на вихідні, коли пацієнтка добре себе почуває. А Мар’яна при виписці почувала себе добре, і аналізи, за словами лікаря А. Трохима, були у нормі. Інформація батьків, що на третій день Мар’яна втратила свідомість, неправдива. Як і неправдивим є те, що лікар брав 300 доларів США за пологи… А за ліки Андрій Васильович платив «із розуміння становища, у якому опинилися батьки: начмед обласної клінічної лікарні зателефонувала до начмеда обласного перинатального центру, і лікарі просто «скинулися», щоб допомогти колишній своїй пацієнтці… Тут не на мене, тут на владу треба жалітися, що наша медицина у такому стані, коли все треба купляти пацієнту за свої гроші»…

Про якусь свою вину у «занесенні інфекції» лікар і говорити не хоче. Він слово у слово повторює припущення професора Маркіна про слабкий імунітет пацієнтки. І ще у нього склалось враження, що батьки хочуть з нього «вибити» гроші. Щоправда, на запитання про те, чи напряму батьки говорили про це, Андрій Васильович так і не відповів.

Замість епілогу

У лікарів є термін « епікриз», який чимось перегукується з журналістським «епілогом». Якщо говорити зрозуміло – це підведення підсумків після того, що сталося. Невеселі ті підсумки…

Мар’яна на сьогодні ще в Львівській обласній клінічній лікарні. Біля неї, не відходячи, й надалі перебувають чоловік та батьки. Час від часу привозять немовля, якому вже більше місяця. Воно маленьке горнеться до матері, інстинктивно відчуваючи материнське тепло і шукаючи груди. А Мар’яна дивиться на це своїми великими очами і не розуміє… Сподіваюся, поки що не розуміє.

Прийшла «радісна» звістка з університету: за неявку на захист диплому наказом від 21 червня її відчислили з економічного факультету університету ім. Франка (?!) 21 червня вона могла хіба що пізнавати маму, а не те, що ходити чи йти на захист диплому. На довідку ніхто не звернув уваги…

За словами рідних, тепер у них дві дитини: Мар’яна і її немовля. За обома треба доглядати і пильнувати.

Коли я спитав лікаря А. Трохима про інвалідність для Мар’яни, його це дуже здивувало: «Яка інвалідність, у неї просто зробили резекцію матки!!!»

Я поважаю професію медика, з розумінням ставлюся до конкретних випадків, які трапляються у їх нелегкій роботі, коли на кону стоїть життя людини. Проте, історія з Мар’яною - це не той випадок. Сподіваюся, що ще буде дана цій ситуації оцінка, і медична і юридична. Поки що батьки звернулися до прокуратури.

У свою чергу, якщо цей матеріал почитає декан економічного факультету (а ми обов’язково надішлемо туди примірник газети), просив би його переглянути наказ про відчислення Мар’яни.

Андрій Данилець.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"