Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Стара проблема "доріг та дурнів" і школа…

Образ школи як дороги у майбутнє є відомою аксіомою про залежність рівня життя від якості шкільної освіти. Для прикладу, давайте просто розглянемо дві сторони цієї "дорожньої медалі".

З одного боку оцінимо, як ЗМІ висвітлюють проблему низької якості доріг. Зазвичай пишуть чи говорять про кількість і площу ям на дорогах, обсяги фінансування дорожніх робіт, що асфальт тонкий і як причину негараздів називають обсяги вкрадених грошей та ресурсів. Але ж для такого рівня оцінки не так вже й багато розуму треба мати. Однією рефлексією проблемі не зарадити.

З іншого боку, якби ще зі школи ми звикли оцінювати організацію свого суспільного життя через призму математичного аналізу та бачити його реальну "геометрію", то б цю важливу тему бачили значно глибше. Наприклад, ось так:

- гідроізоляція є основою багаторічного життя автомобільної дороги. Без цього її чекають постійні ремонти, тобто викинуті на вітер гроші;

- поздовжні тріщини на дорогах є наслідком прорахунків оптимального запасу міцності, який би враховував зростаючу здатність сучасних авто щодо вантажопідйомності.

- поперечні тріщини є наслідком діяльності кореневої системи дерев потужної "статури", що у нас висаджують вздовж доріг. Якби "діячі", що цим займаються, були уважні, то давно помітили б, що, наприклад, на перехрестях таких тріщин немає, адже дерево там не посадиш. Коріння дерев росте і оскільки є твердим тілом, то поступово піднімає все, що знаходиться зверху, тобто дорожнє полотно. Відтак ми однією рукою будуємо дорогу конструкцію, а другою її руйнуємо;

- тріщини зупинити значно легше і дешевше, ніж ремонтувати цілі ями. Доводилось бачити, як чехи ефективно зорганізувались щодо цього. Є всього один працівник на велику ділянку дороги, який мопедом з невеликим кузовом регулярно піклується, щоб найдрібніші тріщини відразу законопатити смолою. Для цього йому досить газового балона з нагрівальним пальником, трохи смоли, ручний каток та пару дорожніх знаків;

- калюжі на дорозі, котру лише проклали, є першою ознакою непорядності та марнотратства. Такому "конструктивізму" ніякими смоляними "десантами" не зарадиш. Формування плоскої, але з нахилом до узбіччя дороги є першою аксіомою дорожнього будівництва.

У свій час керівництво колгоспу слідкувало, щоб навіть ґрунтові, тобто без щебеню, сільські вулиці були без сумнозвісної колії та калюж після дощів. Тому постійно бульдозером підтримували профіль дороги дугою від центру до країв. Вода швидко стікала на боки, і за будь-якої негоди по вулиці завжди можна було проїхати не тільки трактором.

Калюжі на дорозі – це як відоме: "проти лому немає прийому". Щоб забезпечити якість доріг, недостатньо просто не красти асфальт. Є не менш важлива річ – потрібно, щоб автомобіль на дорозі тримали не лише "молекули" асфальту;

- дрібні фракції гравію в асфальті мають бути не довільної форми, а обов’язково бути плоскими, і на поверхні їх треба мати значно більше, ніж самого асфальту. Відтак кожен квадратний сантиметр дороги являє собою дійсно плоску і водночас тверду поверхню, адже асфальт, як клей, міцно утримує кожен поверхневий плаский кусочок гравію. Тоді тяжкий автомобіль тримає тверда кам’яна поверхня, а не м’який асфальт.

Далекоглядні національні еліти дбають, щоб формування системної кваліфікації населення завершувалось кваліфікацією, а не лише папірцем про неї. Причому наші освітні проблеми не у слабкості вчителів, вони не гірші за іноземних, а у системному нехтуванні моральними та організаційними чинниками. За суспільно значимої освітньої мотивації школярі та студенти наполегливо вчаться навіть у дійсно слабких вчителів.

Традиції чи конструктивізм?

Є сенс привернути свою увагу до лекції соціального теоретика, економіста і політика світового рівня, професора Гарвардської школи права Роберто Унгера.

"... одним із етапів сильної національної програми - є освітній проект. Треба привести у відповідність місцеве управління шкіл з національними стандартами інвестування в якість.

Крім перерозподілу ресурсів від багатих регіонів до бідних повинна бути процедура корекційного втручання в місцеві занепадаючі освітні системи.

Наступним має стати радикальне перетворення методів викладання і навчання. Нинішній стиль освіти є інформаційним і енциклопедичним за своєю орієнтацією, він жорстко відокремлює загальну теорію від професійного практичного навчання. Перш за все, воно має бути аналітичним по своїй педагогічній орієнтації, зосередивши увагу на вербальному і числовому аналізі, на оволодінні аналітичними можливостями. По-друге, воно повинно використовувати інформацію вибірково і глибоко, як інструмент для придбання цих аналітичних можливостей. Привілеєм має стати співпраця в процесі навчання, на відміну від поєднання індивідуалізму і авторитаризму, якими характеризується нинішня класна форма навчання. Воно має бути діалектичним: кожен предмет повинен в принципі викладатися, принаймні, з двох протилежних точок зору.

Ця революція в характері освіти повинна відбуватися на всіх рівнях системи освіти. Але природним місцем для початку є середня освіта, тому що воно є найбільшою перешкодою, вузьким місцем у формуванні людських ресурсів. Середня освіта, яка поєднує теоретичне навчання з практичним навчанням, а не розділяє їх …".

Чим більше ми сприйматимемо ці авторитетні думки, тим легше долатимемо проблеми якості життя країни з будь-якої сфери діяльності. Але якщо кардинально не змінити характер національної школи, то ми не тільки не матимемо гарних доріг, а й лишимося нездатними цю проблему належно актуалізувати.

Тобто лишимося дурними всезнайками, і тільки. Давно пора замість традиційної школи енциклопедичності сформувати школу вмінь застосовувати знання. Тому-то бачиться нагальною "молитва": "Боже, допоможи Україні народити хоча б невелику когорту лідерів з рівнем свідомості, адекватної часу, та зароди в них бажання і потребу в соціально-продуктивному конструктивізмі".

Володимир Білий,

вчитель фізики з 1974 року.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"