Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Люди не вірять, суд вимагає доказів…

Навіть у страшному сні родина Бояновських, ні мати, ні сестра не могли уявити, що їхнього 22-річного, обділеного психічним та фізичним здоров’ям сина і брата, звинуватять у жорстокому, нелюдському вбивстві односельця.

21 січня у Кніселі відбувся схід села, на якому були присутні 90 осіб. Ніхто не вірить, що це вбивство скоїв хлопець-інвалід 1 групи. Присутні на зібранні односельці як один підписали звернення, щоб суд випустив Івана Бояновського на поруки села. Селяни підтримують клопотання рідних, щоб засідання суду проводилось в Кніселі.

 

Події того злощасного дня, 25 жовтня 2012 року (про це писав «НЧ» у минулорічному №45), коли прийшли арештовувати Івана, розвивалися стрімко: жорстоке вбивство у центрі села, слідчі, міліція, обшук, вилучення одягу та взуття, допит, обвинувачення, далі перебування у СІЗО, проходження психологічної експертизи в Львівській обласній психіатричній лікарні, визнання Івана недієздатним і врешті розгляд справи у суді. Не тільки рідні не повірили у злочин сина. У це не вірять односельці, 213 жителів Кнісела ще 28 жовтня підписалися під зверненням, що хлопчина не міг вчинити таке жорстоке вбивство.

 

Днями відбулося засідання у справі Івана Бояновського. Засідання суду відбувається без участі обвинуваченого, оскільки сторона обвинувачення вважає, що Іван Бояновський, як недієздатний, не може дати пояснень по суті справи. У справі допитано загалом понад 30 свідків. Родичі, жителі села припускають, що у той злощасний вечір, Іван просто міг опинився у непотрібному місці у непотрібний час. Не раз, стверджують мешканці села, хлопець проводив додому п’яного вуйка.

Селяни, які приїздять на виклик суду й свідчать не так по суті справи (бо начебто ніхто в той вечір «не чув, не бачив», як майже в центрі села до смерті побито людину), як про те, яким неконфліктним, безборонним був інвалід I групи з дитинства, розумово відсталий, фізично недорозвинутий Іван. Він плакав, затуляючи обличчя від найменшої образи, розповідають односельці…

Така готовність селян захистити хлопця не може залишати осторонь багатьох небайдужих людей в районі. Вражає, як люди від старого до молодого приїжджають на судове засідання і заступаються за звинуваченого. Не тільки сусіди дальші й ближчі, сільський голова, директор школи, в яку хлопчина ходив кілька років, свідчили у суді про те, що Іван Бояновський в силу своєї неконфліктності, спокійної, мало недитячої поведінки, не міг збуритися на таку нелюдську жорстокість. Також селяни кажуть, що люди не все розповідають, бо бояться помсти. Але якщо страх одним (можливо, саме тим, які щось знають і бачили) сковує вуста, то інших, навпаки, згуртовує й закликає стати в оборону Івана. Вони розуміють, що якщо сьогодні не дадуть відсіч і допустять, щоб за злочин потерпала невинна душа, то завтра ніхто не захистить їхні сімї, якщо у їх двері постукає біда.

21 січня у Кніселі відбувся схід села, на якому були присутні 90 осіб. Всі як один підписались за те, щоб суд випустив на поруки села Івана Бояновського. Селяни підтримують клопотання рідних про те, щоб проводилось засідання суду в Кніселі.

Люди вірять у те, що в ході судового засідання встановиться істина, бо не може такого бути, щоб невинний потерпав.

Проте суд чекає доказів, фактів, які б засвідчували невинність підозрюваного або вказували на можливих злочинців.

Оксана Франків.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"