Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Коли знання мають силу

Минулого тижня зустрів знайомого, і той повідав, що його донька вступила на навчання до одного із вишів Польщі. На моє запитання, чи не знайшлося місця у наших українських вузах, той відповів, що вони з дружиною порахували, що вчити дитину у Польщі на аналогічному факультеті дешевше ніж у нас, скажімо, в університеті Франка.

Як кажуть одесити: то навіщо платити більше? Тим більше, польські дипломи «котуються» у Європі, й роботу знайти потім легше.

 

Кілька років тому «Новий час» писав про жидачівчанку Христину Гуменчук, яка серед небагатьох в Україні отримала на ЗНО 200 балів. Сьогодні вона «з відзнакою» вже закінчила філологічний факультет університету Франка і певний час навчалася в Польщі. Ми попросили Христину поділитися враженнями про освіту у нас і там, щоб все-таки зрозуміти, чому нині все більше абітурієнтів та їх батьків вибирають для навчання закордон.

 

- Отже, Христино, сьогодні, коли вже не стоїть проблема, аби лише вчитися, постає інша проблема – де вчитися… І вибір цей все частіше випадає не на українські вузи. Ти довший час навчалася «за обміном» у Польщі. Поділися враженнями.

- Справді, дедалі більше молоді, особливо в Західній Україні, обирає європейські університети. Аргументи на користь цих навчальних закладів прості й вагомі: чесність, доступність, впевненість у якісній освіті. Більше того, безліч вишів пропонує іноземцям безкоштовне навчання, як то у Чехії. Навчатися тут не буде коштувати ані крони, бо воно тут безкоштовне. Когось приваблює можливість вступу за кордоном на основі оцінок в атестаті про повну загальну середню освіту, тобто не потрібно здавати ЗНО, ходити до репетиторів, ночами сидіти за підручниками. Так, наприклад, можна легко поступити у польські вузи, а маючи польське походження, взагалі навчатися безкоштовно. Слід додати, що навіть платне навчання коштуватиме вам не дорожче, ніж в Україні. Як це не дивно, але платне навчання у престижних українських вузах добряче відіб’ється на гаманці батьків. Що тут казати, більшості українцям воно не по кишені.

Що ж це означає? Всі вищенаведені аргументи свідчать, що українці не вірять, що можна без допомоги репетитора, додаткових занять здати ЗНО на відмінний результат, не вірять у прозорість та об'єктивність системи української освіти, мають сумніви щодо рівня здобутих знань у виші або ж просто через високу вартість навчання залишається для них нездійсненною мрією.

- Знову ж таки запитання, яке стосується ЗНО: чи може учень школи без репетитора здати тести?

- Мабуть, для нинішніх батьків та учнів це прозвучить іронічно, але на моє переконання - може. Зараз тести базуються на основі шкільної програми. Так, у вашої дитини, припустимо, можуть виникнути проблеми з математикою, фізикою, де є багато практики, але історію, наприклад, можна вчити й самому, адже жоден репетитор не навчить вас дат, прізвищ, формул, молярних мас. Великою помилкою вважати, що репетитор підготує вашу дитину до вступу за рік чи півроку. Ні, ніякий чарівник не навчить вас написати твір. Та й навряд чи ви зможете вивчити за такий короткий термін ботаніку, зоологію й анатомію. Це тривалий процес, тому якщо хочете досягти успіху, то пояснюйте дітям вагомість навчання не у випускному класі, а набагато-набагато раніше. (Доречі, результати ЗНО по жидачівській школі №1 це підтверджують: діти, які займалися з репетиторами зі Львова, гірше здали тести від тих, які займалися з місцевими педагогами – Авт.).

- І тим більше, Христино, багато хто з батьків вважає: не заплатиш «комусь» не вступиш. Це як у тому анекдоті, коли весь світ вчить правила дорожнього руху, а на Галичині шукають тих, хто «порішає»…

- Вітчизняна освіта оповита легендами та фактами про прецеденти хабарництва та непрозорість навчання. Цей факт заперечити не вдасться. Але не можна стверджувати, що у нас знання «купуються за гроші». Якщо ви освоїли свій предмет, оперуєте знаннями, то в найгіршому випадку замість «5» отримаєте нижчу оцінку. Якщо ви впевнені у своїх силах, то й на перездачі покажете рівень своїх знань. А той, хто має змогу заплатити, але не має терпіння вивчити, все одно буде пропонувати хабар, і таких студентів є багато. Пригадайте, скільки молоді навчається у вишах? У наші дні це просто стало модним. Маєш фінансову можливість – йдеш навчатися. Серед десятків тисяч студентів знайдуться ті, хто «купуватиме» диплом, але це не свідчить про те, що така проблема торкнеться кожного. Може, ви не отримаєте диплома з відзнакою, котрий, до речі, не дає ніяких пільг, але знання мати будете. У наші дні рідко який працедавець дивиться на диплом, а звертає увагу на те, чи вмієте ви виконувати доручену роботу.

Я почала працювати за спеціальністю на третьому курсі, тоді й диплома не мала, тому що для директора було важливим виконання завдання, а не мої оцінки. Практика дуже важлива. Без досвіду роботи дуже важко знайти роботу після завершення навчання. Тому над цим слід задуматися набагато раніше. Шукайте волонтерські програми, стажування, почніть з найпростішого, а далі буде легше.

- Хотілося б приділити трохи уваги рівню здобутих знань у виші. Чи вистачає їх, щоб бути конкурентним на ринку праці?

- Хтось каже, що його нічого не навчили за п’ять років, і багато хто цьому вірить, той, хто хоче вірити. Є навчальні заклади більш престижні, є менш престижні. Я навчалася у національному університеті, рівень підготовки тут зашкалює. Поряд з профільними предметами вам пропонуватимуть багато додаткових і вимагатимуть повної віддачі. Тут не навчитися неможливо. Кілька разів я була на навчанні за кордоном, зокрема провела там рік. Було легко, бо після здобутих у вітчизняному вузі знань вся група львівських студентів без особливих зусиль здала іспити. Тому низький рівень освіти – це міф. Ми знаємо навіть більше, ніж наші колеги іноземці. Серед інтернаціональної групи студентів, серед яких була і я, з українцями можу порівняти хіба що японців і китайців, котрі своєю працелюбність й настирливість вивчать будь-який предмет. А скільки наших співвітчизників зробили блискучу наукову кар'єру, навіть дістали Нобелівську премію. Тому применшувати рівень української освіти просто безглуздо. В нашій країні хороші знання здобути можна. Інше питання з працевлаштуванням за кордоном. Якщо ви твердо вирішили працювати за межами нашої країни, то знайте, що з українським дипломом там буде дуже важко.

Вартість вітчизняного навчання на деяких спеціальностях, ну, дуже «кусається». Але й за кордоном престижні спеціальності у престижних вузах – задоволення недешеве. Тому треба добре зважити, обираючи життєву стежину.

Розмовляв Андрій Данилець.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"