Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Протест на «гарячому граніті» проти «двуязичія»

Хвиля спротиву

Минулого тижня сходи до Українського дому в Києві стали місцем та епіцентром протесту проти «язикового» закону Ківалова-Колєсніченка.

3 липня у 248 голосів прийнято злочинний щодо українців законопроект «Про засади мовної політики», який фактично підриває підвалини Української державності. Цей законопроект і сам факт його прийняття, чи то пак, продавлювання, викликав хвилю протесту, місцем якого виявився Український дім, де 4 липня мала відбутись прес-конференція Віктора Януковича.

На сходах Українського дому оголосили про голодування на знак протесту проти вже прийнятого «мовного» закону спершу п’ятеро народних депутатів, до яких згодом долучилося ще шестеро. До них приєднались небайдужі громадські активісти. Подивитись в очі гаранту Конституції та вимагати від президента і спікера Верховної Ради України не підписувати закону, що розколює суспільство, прийшло понад тисячу мирних громадян. Президент не прийшов. Натомість міліція взялась силою зганяти мітингувальників. У рух пішли кийки, сльозогінний газ, пролилася кров. Після сутички, в якій перемогли протестувальники, правоохоронці звинувачували громадськість у провокуванні бійки, хоча, як видно на відео, що викладено в мережі Інтернет, наступ почали саме міліціянти.

Така силова спроба «заспокоїти» людей і змусити їх «проковтнути» мовний українофобський закон розбурхала хвилю спротиву й по всіх областях України.

Віче та позачергові сесії обласної, районних та місцевих рад пройшли й на Львівщині. Львівська обласна рада своїм рішенням розірвала угоду з Львівською ОДА на оренду приміщення, де досі перебували керівництво та весь апарат ОДА. Обласні депутати вимагали від очільника ЛОДА Михайла Костюка висловити свою позицію щодо прийнятого «мовного» закону та звернутися до Президента України з вимогою не підписувати вирок українській мові.

5 липня відбулася позачергова сесія Жидачівської районної ради, на засіданні якої виступали представники фракцій РО ВО «Свободи», «Фронту Змін», «Нашої України», РО ВО «Батьківщини», «Удару» з незгодою та критикою щодо прийнятого закону. З 66 районних депутатів на позачергову сесію прийшло 43. Всі підтримали звернення Львівської обласної ради та прийняли звернення Жидачівської районної ради, в якому засудили протиправність, із якою був «проголосований» згаданий законопроект. Депутати вимагають від керівництва РДА висловити свою позицію та звернутися до Президента України з вимогою ветувати прийнятий мовний закон. Представників фракції Партії регіонів не було на засіданні позачергової сесії.

Свою позицію щодо фактично мовного розколу України у зверненні, підтриманому Ходорівською міською радою, висловили представники громадських організацій міста «Моє місто», Союз Українок, Товариство «Просвіта», БФ «Милосердя». В разі не скасування «язикового» закону ходорівські активісти погрожували вдатись до акцій громадянської непокори – перекриття міжнародних залізничної та автомобільної магістралей, які пролягають через Ходорів. Також вони вимагають від керівництва Жидачівської РДА та членів Партії регіонів висловити свою позицію відносно так званого мовного закону.

У районі створено страйковий комітет. У разі необхідності він мав оголосити всерайонну мобілізацію на захист української мови та державності.

Одразу після сесії районної ради на підтримку протестувальників до столиці вирушили депутати від фракції РО ВО «Свобода» Андрій Чад, Олег Гладів, Валентин Бобітко, депутат Ходорівської міської ради Степан Осімницький. З понеділка до Києва готувались їхати і громадські активісти й депутати…

Четвертий день протесту. Мовний закон не підписано

Їдучи до столиці,ми вже знали, що голова ВРУ Володимир Литвин дав задню – подав у відставку, не підписавши закону. Його заяви депутати не прийняли й зробили спробу змінити регламент Ради. в якому збирались приймати важливі закони для держави простою більшістю у 226 голосів, а не у 300, як вимагає закон. 6 липня мало стати вирішальним днем, коли «Верховна зрада», як її охрестили в народі, могла ще змусити спікера підписати закон.

Передбачити, як розгортатимуться події 6 липня, ніхто не брався. Очікували гіршого. Приїхавши до Києва й зупинившись біля метро Шулявська, ми одразу побачили, якого «захисту» потребує російська мова в українській столиці. За більш як двадцять років кияни навіть не спромоглися позбутися окупаційної радянської символіки на кшталт заводу під промовистою назвою «Більшовик», а поруч одразу будівля «Сбербанку Росії» - чим не оплот української державності?! А українська мова у Києві на Хрещатику - там її просто не чути! Якби не протестувальники на сходах Українського дому, можна було б подумати, що ми в Московії. Тут у центрі столиці України Києві стає боляче і соромно за себе і за Українську державу.

На розпечених гранітних сходах Українського дому знемагають від спеки активісти, які прийшли сюди висловити незгоду з антиукраїнською політикою влади. Тут під парасольками продовжують голодування нардепи. Лунає українська пісня, майорять прапори політичних сил. Але протестувальників вже не так багато.

З обидвох боків приміщення Українського дому готові виконати наказ і зім’яти «незгодних», тільки вдумайтесь, правоохоронці. Міліції та «Беркуту», що зачаївся вище в парку, тут значно більше, аніж людей, які мирно хочуть відстояти своє право говорити українською і жити в гідній державі.

На території протестувальників працює організаційний комітет. Це молоді люди, в основному представники Інституту політичної освіти, Центру громадських свобод, а також незалежні експерти, які зі свого боку координували роботу комітету опору. Тут працюють прес-центр, Народний університет, де вчать, як поводитись із міліцією, розповідають про силу мирних зібрань, вчать «говорити не як Яник», розповідаючи про 5 правил успішного виступу. Тут можна було почути ще багато корисних лекцій на правозахисну тематику. Організатори дбають про те, щоб активісти мали що поїсти, забезпечують їх питною водою, волонтери-медики надають медичну допомогу.

Координатори від політичних партій, народні депутати, які оголосили голодний протест, інформують протестувальників про новини із сесійної зали парламенту. Там якраз вирішується, чи підуть нардепи на канікули з непідписаним законом. Готуються мирною ходою пройтися до стін Адміністрації Президента. Проте через кілька годин цю ініціативу відмінили.

Після 15 години політичні ініціатори комітету опору повідомили, що голова ВРУ Литвин не підписав закону «Про мовну політику» та закрив сесію, тож о 18 годині на сходах Українського дому відбудеться віче й згортання роботи комітету опору.

«Локальна перемога». Оголошення акції «Україна без Януковича»

На території комітету опору зібралось значно більше людей, аніж було протягом дня. Тут перед десятками телекамер готуються до виступу лідери опозиційних сил. Позаду стоять народні депутати, які першими забили на сполох і оголосили голодування, біля них ще з десяток відомих облич.

До учасників віче виходять В’ячеслав Кириленко з білою пов’язкою, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Микола Томенко та Олег Тягнибок. Всі говорили про перемогу.

«Ми довели, що можемо перемагати і ми сьогодні перемогли. Янукович та його угрупування поводяться з Україною так, як тут не поводились навіть окупанти. Це він дав вказівку знищити українську державність, українську конституцію, українську мову. Але ми йому цього ніколи не дамо. На противагу цьому режим Януковича буде знищено… Сьогодні ми оголошуємо про всеукраїнську акцію «Україна проти Януковича». Кожний президент повинен пам’ятати, що він відповідає перед народом України, інакше буде знесений», - зазначив у виступі лідер «Фронту Змін. - Тут у нас залишається місце нашого збору. У будь-який момент, коли вони захочуть прийняти закон чи змінити Конституцію, чи то зайти до хати будь-якого українця і відібрати у нього майбутнє, звідси ми будемо захищати Україну».

«Ми довели, що об’єднавшись можемо давати банді відсіч. У нас була мета на цьому етапі - домогтися непідписання закону. Це наша маленька перемога, це не тріумф, тріумф буде, коли Янукович піде, а це не за горами», додав лідер партії «За Україну!».

«Ціль Януковича і провладної більшості – 40,5 млн гектарів землі вартістю сотні мільярдів доларів. Вони вже навіть ціну назвали – 300 доларів за гектар. Сьогодні ми розширюємо акцію. Лідери опозиційних сил підписали угоду про спільні дії, зазначив А. Грищенко.

Майдан перед Українським домом повинен розростися у сотні майданів по всій Україні, висловив переконання Микола Томенко.

Олег Тягнибок привітав усіх українців із поки що локальною, але надзвичайно важливою перемогою. «Опозиційні сили не просто сіли за стіл переговорів, а довели один одному і цілому суспільству, що ми вміємо у важливий і відповідальний момент ухвалювати вірні, необхідні рішення і їх реалізовувати», - запевнив лідер ВО «Свобода».

«Цукрова опозиція». Акцію протесту продовжують громадські активісти

Політики покинули територію протесту, але акція спротиву триває. «Цукрову опозицію», як її вже нарекли, на сходах Українського дому змінила активна молодь. З 10 липня біля Українського дому перебувало 12 голодувальників, які вимагають відкликати голоси депутатів під злочинним законопроектом. До протестувальників приєдналися відомі письменники, серед яких Василь Шкляр, Василь Герасим’юк, Іван Андрусяк, Олена Захарченко, Анна Малігон, Дмитро Лазуткін та багато інших. Протест триває...

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"