Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Про героїв визвольної боротьби пам’ятають і у с. Тейсарові

З появою нового знака «Хрест Заслуги», що постав 8 липня в честь загиблих 48-ми членів ОУН і вояків УПА в селі Тейсарові, до нас з далекого минулого повертаються героїчні сторінки життя української молоді, яка, не задумуючись, клала своє життя на вівтар Незалежності нашої України. Про їх долю розвідав і доніс до нас дослідник визвольної боротьби на Жидачівщині Олексій Данилишин.

Герей Федір Олексійович народився 1922 року в селі Тейсарові. За німецької окупації служив у рядах дивізії «Галичина». Після боїв під Бродами повертається додому. З 1944 року вступає в УПА.

У січні 1946 року підрозділ НКВД проходить біля села Тейсарова, а саме 20 січня Федір з побратимом «Сосна» (прізвище невідоме) зранку навідались до батьків Федора. Незабаром їх повідомили, що до подвір’я наближається група енкаведистів. Федір з «Сосною» ховаються на стрих будинку. Коли карателі увійшли в сіни, хтось з повстанців кинув гранату. Відступати було неможливо, повстанців оточено, тому хлопці організовують оборону. Зав’язався запеклий бій, який тривав з 8.00 до 14.00 години. З міста Миколаєва на допомогу ворогу прибули дві танкетки. Від куль загорілись хата й інші будівлі. Федору під час бою відірвало ногу до коліна. Він важкопоранений вийшов із палаючої хати і десь на віддалі 15 метрів його скосила куля. «Сосна» також вийшов із будівлі й при відступі на кладці через річку був розстріляний. Від люті, що не вдалося спіймати повстанців живими, кати кинули живим у палаючий вогонь сусіда Василя Стефановича Дробошира, а батькові Федора вирвали язика. Наступного дня односельчани поховали героїв у братській могилі. За даними очевидців, було вбито 20 комуняків і стільки ж поранено.

Страшно читати такі рядки, а ще страшніше було жити в той неоднозначний час, коли треба було захищати свої домівки і рідних від польських шовіністів армії Крайової, нацистської Німеччини, комуно-більшовицьких совітів. Ті молоді хлопці не йшли на чужі території завойовувати, а боронили своє, на своїх рідних теренах, без примусу. Вони прийняли смерть, не зазнавши втіхи життя. Тому ми сьогодні, в ім’я їх ненароджених дітей, маємо продовжувати вболівати за нашу Україну, жертвувати хоч би своїм часом, щоб захистити себе від свавілля державної влади. Найперше сьогодні маємо відстояти нашу мову.

І ця тема найчастіше звучала на посвяченні знака «Хрест Заслуги» в селі Тейсарові. Дійство почалося зі Служби Божої. Освятили знак настоятель місцевого храму о. Михайло і о. Йосиф, виходець із села. На святі були присутніі виступили: голова районної ради Ігор Кос, меценати проекту «Хрест Заслуги» Андрій Кіт та Олег Канівець, поетеса, член Національної спілки письменників України Леся Павлів, сільський голова Василь Новак, голова громадської організації «Небайдужі» Ігор Ожиївський, голова Стрийської РО КУН Микола Магас. Голова Ходорівської МО КУН Володимир Мелех вручив подяку жительці Тейсарова я Марії Миколаївні Пеленичці к Берегині національної ідеї і національних атрибутів в селі та як активному борцю за Незалежність у 80-90-х роках ХХ століття.

Добрими словами ведуча згадала нині уже покійних Йосифа Дармохвала, що впорядкував могилу Січовим Стрільцям та пам’ятник О. Партацькому, і Федора Курилишина, колишнього лісничого, який багато поміг у спорудженні святого храму села, щоб наочно показати, що добрі справи переживають людей і прославляють їх імена.

Свято для громади створили діти із села: Юля Хлипавка, Ліля Богоніс, Роксолана Верещук, Юля Дармопук, Мар’яна Чапкайло, Марта Іванців, Марта Буцяк, Соломія Буцяк, Марта Мрака, Оленка Будинкевич, Андріана Гашевська, Галя Соболевська, Роксолана Гудима, Ліля Тиркус та жіночий вокальний ансамбль – всі під керівництвом директора Народного дому Стефи Буцяк. Долучилися Христинка Мелех із Ходорівської школи №3 та вчитель школи села Тейсарова Уляна Буцяк із художніми читаннями.

Як сказав о. Михайло у своїй промові, тепер у віках будуть жити імена загиблих Героїв, бо вони викарбувані у граніті. Героям Слава!

Наталія Мелех.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"