22 серпня 2004 року. Загірочко – Монастирець 9:0. Після фінального свистка футболісти команди гостей з опущеними головами покидали футбольне поле. «Ні, хлопці, більше такого не буде», - подумав один тямущий у футболі чоловік й узявся за роботу. Його праця принесла плоди вже в наступному, 18 турі чемпіонату, де Монастирець зумів здобути лише дві перемоги. Але процес пішов…

У 2005 році вчорашні аутсайдери захопили лідерство з перших турів. Але згодом більш досвідчені команди відправили ФК «Монастирець» на підсумкове 3 місце в першості. Наступний сезон теж почали вдало, але відверто провалили кінцівку, і, як підсумок, – лише 2 сходинка. Згідно із логікою, 2007 рік уже мав стати чемпіонським. Але така гра як футбол має свої закони, тому план-максимум переносився на наступний рік.

Сезон у 2008 році теж починався багатообіцяюче – стартові 6 перемог і беззаперечне 1 місце. Але в середині другого кола здобуте 1 очко за три тури скинуло Монастирець з найвищої сходинки п’єдесталу.

Доволі насиченим на події став 9-й рік нового тисячоліття. Спершу монастирецькі футболісти впевнено виграли у Журавнівській зоні. Згодом у впертій боротьбі вони стали першими на Жидачівщині. Далі слідувала фінальна пулька з командою Ходорівської зони. Доволі суперечливий матч у Загірочку, де цього разу поступились 3:2, залишив багато негативних спогадів…

Початок чемпіонату 2010 року був провалений, і підсумкове призове місце було успіхом. Непереможна «Кохавинка» в наступному році брала участь у першості області, що відкривало пряму дорогу до чемпіонства. Та на заваді цим планам стали Вільхівці, які сенсаційно виграли першість 2011-го.

Але цей рік таки настав! Спершу, для розминки, був виграш. Перший титул в новітній історії Монастирця – кубок району. А згодом без розігріву було захоплено лідерство в чемпіонаті. Після стартових трьох турів у графі «м’ячі» красувався «скромний» показник 20-0. Далі було трохи збавлено обороти, щоб зберегти хоч якусь інтригу, і це вдалося. Ближче до середини розіграшу лідер мінявся ледь не кожного туру. Літо дійсно було гарячим! Але курчат рахують восени. І вже останні тури майбутні чемпіони провели без поразок.

21 жовтня 2012 року. Монастирець – Нове Село 2:1. Після фінального свистка футболісти команди господарів з гордо піднятими головами залишали поле битви. Довгоочікуваному чемпіонському званню раділи мало, адже щастя – це шлях, а не кінцева точка. А в такої команди як ФК «Монастирець» все тільки починається…