Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Про Чорнобиль Богдану Басарабу нагадує жито

Біолог, хімік, вчений-агроном, ґрунтознавець та агрохімік ходорівчанин Богдан Басараб про ядерну аварію на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС дізнався із повідомлень «Голосу Америки». Тоді з часу ядерної аварії минув тиждень. А через рік – 1987-го він із групою вчених-агрономів поїхав у Прип’ять рятувати екосистему Чорнобиля.

 

- Я тоді жив біля Дніпра в академмістечку для молодих аспірантів та вчених у Святошино. Нічого не знав про аварію. 1 травня на Хрещатику були велелюдні демонстрації. Пам’ятаю, тоді в Києві відбувався Всесвітній форум велосипедистів. Багато людей на вулицях на велосипедах, з транспарантами в руках. А в той час північний вітер ніс радіоактивні часточки з Чорнобиля просто на нас. Ми ж й не здогадувались, що вже тоді отримали дозу радіації.

 

Наш парторг казав, що сталася незначна пожежа. А тим часом вони своїх дітей вже давно повивозили. Ми ж лише з «Голосу Америки» дізналися, що це насправді була ядерна аварія. Люди масово стали виїжджати. Столиця опустіла, вулицями бродили лише собаки.

З весни до осені 1987 року в Чорнобилі ми висівали багаторічні трави та жито довкола четвертого реактора, на території «рижого» лісу, піщаного плато для того, щоб з пилом у повітря не піднімались часточки радіонуклідів. Нам за це навіть видали авторські свідоцтва за винахід.

Жили в Чорнобилі, а на роботу їздили в Прип’ять. Нас у групі було 15 чоловік, а ще бригада трактористів, місцеве населення, які нам допомагали.

Кожний із собою носив у кишені сорочки датчики для визначення радіації. Ці пристрої ми здавали в Інститут ядерної фізики. Донині не знаю, скільки рентгенів опромінення тоді отримував.

Пан Богдан розповідає про свою тодішню роботу без особливого пієтету, героїзму. Хоча внесок його і його колег-науковців з Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук переоцінити важко.

Ось як про цей унікальний винахід учених розповідають В. Кухар, К. Патриляк у публікації «Пилопригнічення та закріплення курних територій у зоні відчуження ЧАЕС та поза її межами в 1986-1988 рр.» (Національна академія наук України — Чорнобилю: Зб. наук. пр. – К. 2006 р.):«У 1987 р. запропоновано, а в 1987-1988 рр. реалізовано оригінальну технологію постійного, хіміко-біологічного закріплення піщаних територій висівом багаторічних трав під захистом озимого жита, завдяки чому проблему переносу радіонуклідів з місць їх первинного та вторинного випадіння було знято остаточно.

Одним із завдань, які нагально постали після катастрофи на ЧАЕС, була локалізація радіонуклідів у місцях їх випадання, оскільки все, здатне здіймати куряву в спекотне літо 1986 р. під дією вітру чи інших механічних чинників, перетворилось у грізні джерела вторинного забруднення довкілля. Це - ділянки зони відчуження, які прийняли на себе найрясніші радіоактивні опади в результаті первинного, найпотужнішого викиду 4-го енергоблоку та продовжували зазнавати дії зруйнованої зони реактора протягом кількох наступних тижнів: масиви ріллі, піщані площі, пустища, кар'єри, загиблий ліс, ґрунтові дороги, узбіччя шосейних доріг…».

На момент катастрофи жодне відомство СРСР не було готове до проведення робіт такого масштабу і в таких великих обсягах, пишуть науковці.

Було подано кілька проектів, пропозицій від наукових відомств, серед яких і Академії наук. Рішенням Урядової комісії від 17 квітня 1987 №377 було затверджено «Комплексну програму пилопригнічення в 30-кілометровій зоні».

Робилося це двома способами, другий з яких - висів багаторічних трав. Трави висіювались не самі по собі, а під біологічним захистом озимого жита. Останнє, як визначили науковці, «характеризується, високою витривалістю та посухостійкістю, здатністю сходити та енергійно кущитись за екстремальних умов, розвивати вже у ранньому періоді проростання потужну кореневу систему. Озиме жито спроможне також забезпечити захист сходів багаторічних трав, які на момент всихання чи скошування жита самі достатньо зміцнюються. В результаті багаторічні трави створили надійну захисну дернину на поверхні піску».

За описаною технологією, у 1987 р. закріплено піщані території загальною площею 254 га, протягом весни 1988 р. - додаткові піщані масиви загальною площею 515 га.

У результаті вжитих заходів одержано зниження рівня у 5-кілометровій зоні ЧАЕС у 74 рази - до значення контрольних концентрацій таким чином вдалось зняти нагальні проблеми того періоду, стверджували вчені.

Над порятунком екосистеми Чорнобиля в той екстремальний час працювали В. Скляр, В. Благоєв, А. Селіверстов, сьогодні президент Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Ю. Андреєв, Ю.Самойленко, В. Бойко, В. Бортишевський, В. Комаров, М. Дубашинський, А. Іванов, В. Білокур і наш земляк Богдан Басараб.

Саме завдяки їх інтелекту та фізичним зусиллям вдалося вирішити проблему подальшого забруднення території Чорнобиля.

Після 26 років з часу аварії про Чорнобиль Богдану Басарабу нагадує жито, яке він колись висівав на уражених радіацією територіях і яке привіз із собою в Ходорів. Із нього він селекціонував новий сорт – низькоросле жито.

Про себе каже: «Вчений-агроном, ґрунтознавець, агрохімік, а тепер народний умілець». На схилі літ п. Богдан захопився соломоплетінням. Його солом’яні капелюхи залюбки носить багато мешканців Жидачівщини, і не тільки.

Оксана ФРАНКІВ.

Фото 2. «Піщане плато» до хімічно-біологічного закріплення. Розробники технології закріплення й учасники їх упровадження (зліва направо): А.Селіверстов (ІБОНХ НАН України), Ю. Лисогор (Міноборони СРСР), В. Благоєв, К. Махорш, Б. Басараб (усі - ІБОНХ НАН України).

Фото взято із сайту www.nbuv.gov.ua.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин