Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Маркіян Шашкевич і Жидачівщина

6 листопада виповнилося 200 років з дня народження українського письменника, поета-зачинателя нової української літератури в Галичині, священика УГКЦ, культурно-громадського діяча, одного із засновників «Руської трійці», речника відродження західноукраїнських земель Маркіяна Шашкевича. Це яскрава постать на зоряному небозводі українського народу. І хоч прожив Маркіян Шашкевич коротке життя , всього 32 роки, зате зумів пройти його плідно, оспівуючи любов до рідної землі, мови, звичаїв та традицій, ставши будителем національної свідомості в Галичині.

Народився Маркіян Семенович у селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині у сім’ї священика. Перші ази науки проходив у дяка, потім навчався у Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях. Наступною стежиною на освітянській ниві для юнака стала Львівська духовна семінарія, яку закінчив 1838 року. Згодом мав парафії по селах Львівщини, зокрема у Гумниськах, Нестаничах, Новосілках.

Та Маркіян Шашкевич прагнув самовдосконалення, тому й активно ознайомлювався зі слов’янською культурою, граматикою О. Павловського, перечитував «Енеїду» І. Котляревського, твори Г. Сковороди, Квітки-Основ’яненка, збірку народних пісень М. Максимовича. Літературне життя Шашкевича розпочалося з 1835 року. Саме в той час у Львові побачила світ його ода до Цісаря Франца І «Голос галичан». Згодом у Перемишлі польською мовою була надрукована полемічна брошура «Азбука і абецадло», яка стала своєрідним протестом проти запровадження польської абетки в українській літературі.

У доробку творця ще декілька інтимно-ліричних поезій, вірші патріотичного характеру, поезії на історичну тематику, романтичне оповідання «Олена», переклади з староруської, чеської, польської, сербської мов.

Доцільно зазначити, що, навчаючись у семінарі, Маркіян Шашкевич очолив гурток прогресивної молоді «Руська трійця». Це була перша книга народною українською мовою, яка стала справжнім надбанням української культури, вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

Можна ще не одну сторінку описувати із життя Маркіяна Шашкевича, яке згасло, на жаль, дуже швидко і, як не прикро, у злиднях та підступній хворобі. Однак вартувало б зазирнути саме на прив’язаність письменника до нашого району. Адже життєвий і творчий шлях цієї видатної постаті не зміг аж ніяк залишитися поза увагою дослідників, уродженців Жидачівщини. Зокрема вартувало б згадати про Володимира Коцовського (роки життя - 1860-1921) – українського літературознавця, письменника, педагога, дитинство якого пройшло в с. Отиневичах. Коцовський перший зібрав і видав твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького, об’єднавши їх як спадщину трьох діячів «Руської трійці». У статті «Пам’яті Маркіяна Шашкевича» автор наголошує: « Маркіян Шашкевич заслуговує на такий спомин для того, що значінє його виходить поза границі Руси галицької, діяльність єго знаменна й важка также з огляду на розвиток цілої України-Руси…Він перший у нас у письменстві відозвався чистою, живою народною мовою, а через се не тільки опрокинув раз на все границю, що ділила це письменство від народа, але живим словом сильно порушив, оживив і потягнув за собою сучасників».

Не можемо не згадати і про уродженця Ходорова Миколу Верещинського (1793-1882), священика, народознавця, мецената, який відіграв важливу роль у відродженні та становленні українського суспільно-культурного руху в Галичині. На його честь у Ходорові названо вулицю. Саме Микола Верещинський фінансово посприяв, аби побачили світ «Русалка Дністрова», «Галицькі приповідки і загадки» Григорія Ількевича, два випуски альманаху «Вінок русинам на обжинки». Маркіян Шашкевич дякував меценату такими словами: «Поклонися, Русалко наша, низько всечесному Николі Верещинському, що тобі звелів родитися».

У праці нашого сучасника, директора Жидачівської гімназії ім. О. Партицького В. Благого «Історія Жидачівської філії товариства «Просвіта» (1905-1939 рр.)» натрапляємо на такі факти: «У 1911 р. особливого розмаху в Галичині набуло святкування 100-річччя з дня народження Маркіяна Шашкевича. Для увіковічення цього славного діяча національного відродження на західноукраїнських землях, магістрат Жидачева, після активних наполягань місцевої «Просвіти», присвоїв його ім’я центральній вулиці міста».

Саме по вулиці М. Шашкевича розміщена Жидачівська центральна районна бібліотека. Перед входом в культурну установу неможливо не помітити пам’ятний знак, присвячений Маркіяну Шашкевичу, на якому викарбувані останні три рядки із вірша поета «Руська мати нас родила»:

Чому ж мова єй не мила?

Чом ся нев встидати маєм?

Чом чужую полюбляєм?..

Зазирнемо в історію. Було це не так давно, 1997 року. Саме з ініціативи тодішньої мерії міста, зокрема його очільника Володимира Щуйка, було задумано встановити такий пам’ятний знак біля бібліотеки на вулиці ім. М. Шашкевича. У Львівському коледжі декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша серед студентів було оголошено конкурс. І дирекції коледжу, і замовнику сподобався проект тоді ще п’ятикурсника, а сьогодні відомого львівського скульптора Володимира Цісарика. Допомагали йому втілювати проект у життя його одногрупники Павло Боднар та Іван Бевзин. Керівником виступив скульптор, викладач, наш земляк Роман Романович. Телефоном нам вдалося навести контакти із В. Цісариком. «Основні роботи над пам’ятним знаком виконувалися у Львові під час нашої літньої практики. За каменем «пісковик» ми їздили до с. Добриводи, що на Тернопільщині. Завершували скульптурну композицію безпосередньо на місці біля Жидачівської бібліотеки. Допомагали мені І. Бевзин та П. Боднар. За тиждень ми впоралися…», - зазначає п. Володимир. Та з його пам’яті ще й досі не стирається остання ніч перед відкриттям:

- Ми хотіли вчасно завершити роботу. Та несподівано вимкнули світло. Молодь міста нас тоді підтримала. Під’їхало кілька машин і «подарували» нам світло від фар… Саме на день Незалежності, 24 серпня того ж року, пройшло урочисте відкриття пам’ятного знака. Чому саме такі слова Маркіяна Шашкевича припали до душі молодому студенту?

- Я в той час перечитував твори Шашкевича і вразило мене висловлювання поета про мову. Ці слова були актуальними у час, коли жив М. Шашкевич, коли навчався я у коледжі. Вони актуальні й сьогодні. Думаю, я не помилився… Це був мій перший самодостатній скульптурний твір і початок моєї творчості, - каже Володимир. Серед відомих робіт скульптора пам’ятники, зокрема у Львові, Червонограді, Чернівцях, Вінниці, Кіровограді.

У церкві Св. Воскресіння Господнього м. Жидачева є пам’ятна дошка пам’яті М. Шашкевича. На подвір’ї храму Косми та Дем’яна м. Ходорова також можна побачити меморіальну дошку «100-річчя Русалки Дністрової», яку у червні 2003 р. було поновлено.

До відзначення 200-річчя з дня народження М. Шашкевича у бібліотеках та школах району планується проведення культурних заходів.

Отож бачимо, що Маркіян Шашкевич і його творча спадщина залишаються актуальними і через 200 років. Він і надалі об’єднує людей навколо себе, залишається прикладом для наслідування.

Ірина Шах.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"