Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Беручись за написання писанки, промовляй: «Боже, поможи»

Галина Набитович чи не перша ходорівчанка, яка на зорі Незалежності організувала гурток писанкарства в рідному місті й навчала всіх охочих цього надзвичайно тонкого, чарівного й навіть дещо містичного народного мистецтва. Секретами своїх писанок майстриня люб’язно поділилася й з нашими читачами.

 

- Як би це не парадоксально звучало, але навчилася писати писанки не в Україні, а закордоном. У 1991 році ми з чоловіком подорожували Англією, це була цікава на знайомства й захоплююча мандрівка містами Англії. Перебуваючи в м. Бері, ми познайомились із Анастасією Коник. Мене вразили її роботи, й п. Анастасія, бачачи моє захоплення, тут же дала мені урок із писанкарства. Подивившись на мою роботу, майстриня сказала: «Ти будеш писати». І вона, зовсім чужа людина, купила для мене писачки, фарби. З великою любов’ю і ніжністю згадую цю незвичайну людину, на жаль, її вже немає серед нас.

 

Повернувшись додому, вдосконалившись у майстерності, мені захотілося поділитися своїми знаннями, вміннями з оточуючими - організувала гурток писанкарства, навчала всіх охочих.

Передаю свої вміння дітям, вони найближче до мене, адже працюю вчителем трудового навчання, заступником директора із виховної роботи у Ходорівській ЗОШ №2.

Дотримується майстриня традиційного воскового методу написання писанок. Віск використовує лише бджолиний, бо парафін, каже п. Галина, не дає доброго ефекту, а фарби штучні.

- Сьогодні, особливо у передсвятковий період, у магазинах дуже багато барвників. Звісно, вони шкідливі, їх не можна використовувати на варених яйцях. Ця фарба для виготовлення декоративної писанки. Адже, розписуючи яйце, вкладаємо все своє вміння, час, тому не хочеться, щоб писанку просто «з’їли».

Малює п. Галина лише на видутих яйцях, для довшого їх зберігання. Використовує переважно яйця із білою шкарлупою, оскільки білий фон надає виразності виведеним узорам. Обов’язково при написанні писанок, нагадує майстриня, слід дотримуватись черговості накладання барвників: починаючи від найсвітлішого до найтемнішого кольорів. Уже прикінцевий процес нагрівання писанок порівнює із проявленням світлин, коли наче із середини проступає витворений тобою узор у всі його красі. Майстриня намагається у своїх роботах дотримуватись традиційних орнаментів, візерунків. Про писанку і її символіку знає практично все, цьому видові народного мистецтва присвятила свою наукову роботу. А ще невід’ємною частиною писанки є пов’язані із нею легенди та повір’я.

- Кажуть, жінка, яка не має дітей, має написати дуже багато писанок із квітами, адже квіти – обличчя ненароджених дітей. А знаєте звідки походить назва різновиду писанок «крапанки»? За легендою, Мати Божа, коли Ісуса Христа забрали на бичування, писала писанки, і сльози згорьованої матері капали на ці яєчка, залишаючи на них краплі.

Галина Набитович радить початківцям починати із простих орнаментів, сюжетів, щоб у разі невдачі не розчаруватися у своєму вмінні. Й обов’язково, сідаючи за роботу, треба бути у злагоді із собою та оточуючими. Та, зрештою, як при будь-якій справі промовити «Боже, поможи» - найкоротшу молитву. Так вона навчає своїх учнів і тішиться, що з роками отримані знання вони не забувають, а, навпаки, вдосконалюють.

Майстриня любить мандрувати й разом із своїми доньками їздить на фестивалі, під час яких ділиться своїм вмінням.

- Люди цікавляться, підходять, питають: а як робити писачок, а де ви берете віск? Якось на етно-екофестивалі «Трипільське коло», де проводила майстер-клас, цікаво й приємно було спостерігати, як молода сім’я із своєю чотирирічною дитинкою із великим захопленням вчилися розписували писанки.

Існує легенда, про злого духа Пекуна, який прикований до скелі важезними, міцними ланцюгами, послабити які можуть лише гріхи людей. Пекун посилає на землю своїх слуг, щоб подивились, чи пишуть ще люди писанки, якщо ні - то в скорому часі він звільниться. Та щоразу, повертаючись, слуги доповідають, що люди, як і колись, продовжують розписувати писанки. Тоді ланцюги ще міцніше сковують зло.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"