Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

«Ні! Я ще жива…!»

Вона завжди і в усьому намагалася відшукати радість, навіть у малому! В ній жив неприборканий дух, що рвався до життя.

Самозабутньо, ночами, вивчала мови: болгарську, іспанську, латинську, давньогрецьку, італійську, польську, німецьку, не кажучи вже про англійську і французьку, географію, історію Сходу і східних культур, історію мистецтва і релігій… А для своїх молодших сестер у 19-річному віці написала підручник: «Давня історія східних народів».

 

Михайло Павлик згадував про одну із зустрічей з поетесою у Львові в 1891 році: «Леся просто приголомшила мене своєю освіченістю і тонким розумом: Я думав, що вона живе лише поезією, але це далеко не так. Для свого віку це - геніальна жінка. Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум й глибоке розуміння поезії, науки і життя!».

 

Лесі було усього лише двадцять років! 1893 р. у Львові вийшла тоненька книжечка її віршів, названа «На крилах пісні». Поезія тепло зустрінута критикою і публікою. Книга швидко зробила Лесю популярною.

Іван Франко писав із замилуванням про «чудо життєствердження» - вірші молодої поетеси, що немов виросли з українських пісень і казок.

Показати особистість Лесі Українки як чуттєвої, лагідної, неординарної натури, всебічно обдарованої особистості, надзвичайної поетеси через призму почуттів сьогоднішнього покоління зуміли організатори літературного вечора. Захід, присвячений 140-літтю від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки, підготовлений районним методичним кабінетом відділу освіти, гімназією ім. О. Партицького спільно із працівниками центральної бібліотеки, освітянами й учнями, відбувся 25 лютого в приміщенні Жидачівської центральної районної бібліотеки.

За вікном студена зима, а в приміщенні бібліотеки наче вирує барвами весна. Таку гармонійну атмосферу вечора витворили ведучі - методист відділу освіти, учитель гімназії Ольга Прокопів, заввідділом обслуговування ЦРБ Галина Дереш та юні поціновувачі творчості Лесі Українки під музичний супровід вчителя музики гімназії ім. О. Партацького Марії Стрийської.

Стараннями учнів ожила, заграла новими відтінками поезія, створена більше сотні років тому. Слова, що стали сенсом боротьби, нектаром нових сподівань та творчості ще юної поетеси: «Ні! Я ще жива…! Я буду вічно жити! Я маю в серці те, що не вмирає», сьогодні звучать із новою силою.

Учні, які читали поезію Лесі Українки, втілювали перед глядачами уривки із її драм, життєві перипетії поетеси. Зуміли відчути ту неперевершену силу духу, ту жагучу енергію слова й дії.

Надзвичайно вдало зуміла передати образ маленької Лариси Косач Настя Бережнюк. У її монологах, грі, піснях проглядались риси характеру самої Лесі: «Вона була веселою дівчинкою. Любила співати і танцювати, жартувати. В музиці виливала свою дитячу радість, журбу, свої думки. Вона мріяла стати художником, бо гарно малювала, музикантом - бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчина, що в серці вже поселилась Муза, що її поезії судилось стати в майбутньому красою української літератури».

Один за одним перед глядачами виринали добре знайомі образи з Лесиних творів. Заново учасники літературного вечора переживали за долю безталанного Лукаша та жертовне кохання юної Мавки. Уривки із драми-феєрії «Лісова пісня» відтворили учні Піддністрянського НВК під керівництвом свого вчителя Михайла Федиша, а також учні гімназії О. Партицького.

Щасливі, безтурботні хвилини радості від першого кохання. «Перше кохання, яке боязко ступило на тісну терасу в невеличкому містечку Чукурларі, що біля Ялти, де Леся лікувалась, заглянуло в очі, посміхнулось і навіки поселилось у серці. Сергій Мержинський нестямно був закоханий у Лесині очі, в яких стояли лісова прохолода, надвечірня зажура і тепло призахідного сонця». Чуттєво відтворили зустріч і милу розмову обох закоханих Лесі Косач та Сергія Мержинського учні Яромир Лещук та Богдана Дмитрів.

Згодом поетесу спіткала розпука від важкої втрати найдорожчої людини. І в хвилини душевного піднесення, і коли на серці пекучий біль, страждання сковує тіло, лише праця ставала розрадою й давала наснагу до життя. У важкі години відчаю біля постелі свого коханого Леся Українка напише блискучу драму «Одержима». Пізніше вона скаже про цю свою роботу: «Визнаю, що я писала в таку ніч, після якої, вірно, довго буду жити, якщо вже тоді жива залишилася. Якби мене хто-небудь запитав, як я з усього цього жива вийшла, я б могла відповісти: «Я створила з цього драму!».

Й цього літературного вечора, присвяченого видатній поетесі, звучали життєствердні рядки з її вічних творів, найкращі мелодії, написані на мотиви її поезій.

Учасники заходу проникливо відтворювали епізод за епізодом із життя видатної поетеси. Допомагали розкрити грані життя Лесі Українки Віталій Костирка, Галина Мигович, Ліля Семен, Юлія Денис, Ярослав Василишин, Оля Павлова, Світлана Стеблій, Богдана Дереш, Оля Коханевич, Оля Салдан, Катруся Гапонова, Маркіян Микитчин, учасники ансамблю Оля Голубовська, Юлія Найда, Марія Іванчук, ансамбль районного народного дому «Лілея».

Щирі слова подяки за такий чудовий літературний вечір організаторам та учасникам висловив в.о. керівника відділу культури та туризму Зеновій Тимофтевич.

Леся Українка, як квітка-ломикамінь, стала символом нескореності, твердості духу перемоги життя над смертю. Вона живе в своїх творах. І допоки ми їх читаємо, Леся Українка жива.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"