Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Коли кордони не завада

Про те, як звичайна гімназія у невеличкому польському селі може досягти звання “Супершкола” і що сьогодні єднає поляків та українців, ми говорили із директором гімназії №2 с. Вєпш Республіки Польща, магістром Вєславом Якубцем.

До слова, це вже не перша наша зустріч. Не так давно (у 2008 році) п. Вєслав відвідав Жидачів. Тоді разом із гімназією ім. О. Партицького польські учні пізнавали історію, культуру, звичаї обох сусідніх народів. Це був перший приїзд гостей із Вєпша і, як бачимо. далеко не останній.

Цього разу ми розмовляли в кабінеті директора гімназії ім. О. Партицького. Як виявилось, Василя Благого та Вєслава Якубца поєднують не лише спільні проекти, а й давня дружба.

- Отже, пане Вєславе, що директора польської гімназії привабило в Україні й, зокрема, в Жидачеві?

- До приїзду в 2008 році я був в Україні лише раз у 1989 році ще як у п'ятнадцятій республіці Радянського Союзу. Зупинявся у Києві, але цей приїзд не справив на мене великого враження. Ближче знайомство розпочалось у 2000 році із спілкування із директором вашої гімназії Василем Благим. Маючи з вами подібні культурні традиції (Вєпш – село, засноване в 15 столітті. З 1772 до 1918 рр. було частиною Галичини, що входила тоді до Австрійської імперії), ми з п. Василем тоді усно домовились, що, як директори гімназій, сприятимемо тому, щоб наші діти, учні пізнали культуру, традиції, звичаї один одного. Подумали, що було б добре, коли діти пізнаватимуть культуру обох народів, спілкуючись між собою. У них зовсім інше мислення, аніж у нас, дорослих. Тоді ми уклали своєрідні угоди, що при найменшій нагоді зустрінемось. І така можливість випала в 2008-2009 роках у рамках історично-культурного проекту, підтриманого Narodowe Centrum Kultury. Учні нашої гімназії відвідали м. Жидачів.

Жидачів став стартовим майданчиком для подальшого пізнання України. Всього протягом кількох років учні та педагоги польської гімназії із невеличкого с. Вєпш (проживає близько 5 тис. мешканців) здружилася із школами Жидачева, Львова, Києва, Ялти, Кам'янця-Подільського. Й більше того, як би це парадоксально не звучало, поляки стали своєрідним об'єднавчим фактором для самих українців. Нещодавно до гімназії О. Партицького завітали учні із півдня України зі школи-ліцею №9 м. Ялти.

Щоб читачам було зрозуміліше, подаю кілька цікавих фактів про польську гімназію у Вєпші, взяту з інформаційного сайту навчального закладу. Отже, школа заснована 1999 року. У ній навчається близько 130 учнів, для яких створено всі необхідні умови для навчання, а саме: сім класних кімнат, кімната відпочинку, сучасний спортивний зал. Є також шкільна бібліотека, в якій не лише можна почитати книги, але й скористатися комп'ютерами з постійним доступом до Інтернету.

У школі працює 16 викладачів. У гімназії є учнівський комітет, активно працює і батьківський комітет. У 2005 р. навчальний заклад від президента Польщі отримав титул "Супершкола ". Школа за кілька років стала однією із провідних шкіл у міжнародній співпраці. Окрім проектів, реалізованих спільно з українськими гімназіями, школа Вєпша зав'язала тісні контакти із навчальними закладами Франції, Іспанії, Італії, Греції, Португалії та інш.

Школа не лише виконує освітньо-просвітницьку функцію, а й активно популяризує як своє село, так і загалом країну. Із сайту гімназії можна почерпнути багато цікавого про національні костюми, страви цього польського регіону, про найвідоміших художників, найпопулярніші фольклорні групи та багато цікавого.

- Як вам вдається досягати таких результатів?

- Ми вже 11 років працюємо в позаформальній освіті. Більше половини наших вчителів, окрім того, що виконують програми відділу освіти, бо це обов’язково, пишуть і власні проекти. Працюють з дітьми не лише у класах школи, а й зустрічаються в позаурочний час. Намагаються вивчити зацікавлення дітей і організовують різні групи за інтересами: танцювальні, кулінарні тощо. Працюємо за принципом «менше теорії – більше практики».

- Які проекти реалізовуватимете цього разу?

- У нас багато задумів, склали план майбутніх проектів на 2011 р., один із яких полягає у використанні новітніх технологій у навчанні. Хочемо організувати телеміст між учнями нашої гімназії й викладачам із гімназії О. Партицького. Польські діти, перебуваючи вдома, зможуть одну годину свого часу присвятити вивченню української мови. Такі погодинні уроки, перебуваючи в себе вдома, зможе вести п. Василь Благий.

Далі, як розповів пан директор, учні із гімназії №2 с. Вєпш й учні кількох українських шкіл разом побувають у Карпатах, в Криму, де вивчатимуть історію, а польські діти – українську мову.

Погостювавши в Жидачеві лише кілька днів, Вєслав Якубіц загорівся ще однією ідеєю.

- Я б хотів, щоб ми на один рік із п. Василем помінялися: він був би директором гімназії у Вєпшу, а я – тут, у Жидачеві. Та все залежить від того, чи переконаємо ми свої міністерства.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"