Передплата друкованого видання на 2021 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Богдан Паздерський боровся за нову Україну, відстоюючи право на її мову

Використання української мови нині є обов’язковим у роботі держчиновників, освітян, медиків, правоохоронців, військовослужбовців, суддів, адвокатів, нотаріусів, вичителів.

Рік за роком впроваджуватимуться й нові норми Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» , що, сподіваємось, стане запорукою відродження та розвитку рідної мови після століть нищення й викорінення.

Ухваленню закону про мову щиро радів би й наш земляк Богдан Паздерський, який впродовж свого життя доклав чимало зусиль для того, щоб українською мовою послуговувалися на найвищому державному рівні. Він неодноразово судився із міністерством, у якому працював, вимагаючи від чиновників ведення документації державною мовою.

За свою принциповість та безкомпромісність у цьому питанні, ймовірно, й поплатився життям. Богдана Паздерського з проламаним черепом було знайдено 25 січня 2008 року. За ці роки справу так і не розкрили...

Похований у рідному селі Голешеві. 14 березня йому б виповнилось 60 років...

Богдан Миколайович Паздерський народився 14 березня 1961 року в селі Голешів Жидачівського району. У 1983 році закінчив Львівський політехнічний інститут, а вже в 1987 році був у закордонному відрядженні у Лівії. З 1993 року працював головним спеціалістом у Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків. У 1998 році Богдан Паздерський закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі, а в 2007 році отримав диплом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка по спеціальності «правознавство».

Більше про громадську дільність Богдана Миколайовича, його внесок в утвердження української мови як державної йдеться у дописі Комісії Людських і Громадянських Прав при Світовому Конгресі Українців під назвою “У ньому палав нескорений дух Івана Франка. Слово пам’яті про правозахисника Богдана Паздерського”, опублікованої 10 лютого 2008 року.

Подаємо короткий виклад: “Крім основної роботи, Богдан Паздерський активно займався громадською діяльністю, яка стала змістом його життя. Народжений на Львівщині, будучи патріотом України, він болісно сприймав принижений стан української мови у столиці, зокрема у міністерствах, в яких йому доводилося працювати. З одного боку ніби існував «Закон про мову», що забезпечував права української мови в державному апараті, а з іншого боку – в основному документація міністерства велася російською. Більшість людей знаходили можливість якось поєднувати норми високого закону і реалії навколишнього життя, пристосовуючись до обставин. Але Богдан Миколайович, як справжній і безкомпромісний лицар, відмовився слідувати установленій практиці і, використовуючи суди, захищав своє право вести службову документацію українською мовою. Саме цими показовими судами, де він був позивачем не тільки на своїх безпосередніх начальників, але й міністрів, запам’ятався нам Богдан Паздерський”, – йдеться у публікації.

Ось одна із таких судових справ: 2 жовтня 2003 року. Шевченківський районний суд м. Києва (суддя М.П. Коваль) скасував наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України з особового складу від 28.01.03 №49-к щодо накладання догани на Паздерського Б.М., зобов’язав це Міністерство внести зміни до наказу №3-б від 29.01.2003 р. та компенсувати Паздерському Б.М. недоплачену премію за січень в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця пропорційно відпрацьованого часу в межах економії фонду оплати праці.

Головний спеціаліст Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Богдан Паздерський був покараний за те, що підготував матеріали для Адміністрації Президента державною (українською) мовою і відмовився перекладати на російську, як того вимагав виконуючий обов’язки керівника департаменту В. Шевченко. Звертаючись у листі до судді М.П. Коваля, Б.М. Паздерський написав: «Ваша Честь, якщо так, як Ви, усі судді будуть об’єктивно розглядати справи на підставі матеріалів і Законів України, – найближчим часом ми станемо правовою, а отже, і процвітаючою державою…»

“Він самотужки знайшов інструмент захисту Закону про державну мову України: активно впродовж багатьох років ініціював судові процеси, привертаючи увагу до незадовільного стану рідної мови в урядових інституціях з боку столичної преси, громадськості і діаспори. При цьому він завжди активно співпрацював із пресою, добиваючись суспільного розголосу своєї справи. Одна із публікацій, присвячена йому, мала назву «І один у полі воїн», що дуже промовисто характеризує рід і характер його правозахисної діяльності.

Останнім у його житті був судовий позов у Шевченківський районний суд Києва з приводу того, що, нехтуючи Законом про державну мову України, мер столиці Леонід Черновецький чинить глум над честю й гідністю позивача, тобто Богдана Паздерського.

Богдан Миколайович був безкомпромісним і шляхетним Дон Кіхотом, який своїм особистим прикладом і чином служив Україні. Правозахист – це захист законних прав громадян в умовах етичного конфлікту, що має суспільний резонанс, тобто коли порушником закону, як правило, виступає держава. Безперечно за цією ознакою Богдан Паздерський був правозахисником і нашим колегою.

Познайомившись із Богданом Миколайовичем на VIII Світовому Конгресі Українців, що проходив у Києві, член Комісії Василь Коломацький мав змогу відвідати судове засідання з приводу захисту української мови, де Паздерський виступав позивачем до власного міністерства. По етичному наповненню цей судовий процес цілком можна порівняти із судами дисидентів 70-х років минулого століття. Адже ставилося принципове питання про мову в Києві, але з однією відмінністю: в даному випадку позивачем був патріот України, а відповідачем була держава. Часи змінилися. Преса підтримала Паздерського. Той суд він виграв. Пізніше Комісія замовила Богдану Михайловичу дослідження законодавчої бази України стосовно захисту прав заробітчан, яке він підготував для Сесії КЛГП у Харкові 2005 р.

25 січня 2008 р. Богдана Паздерського знайшли в мікрорайоні Борщагівка в під’їзді одного з житлових будинків із проламаним черепом. За яких обставин він потрапив туди, проживаючи в мікрорайоні Троєщинa, досі невідомо. Можна припускати, що він не отримав належної медичної допомоги, оскільки нейрохірургічної операції не було проведено, а тому через три дні помер у лікарні. Адміністрація лікарні, всупереч існуючим правилам, не повідомила органи міліції про даний випадок, хоча при потерпілому був паспорт. Унаслідок цього міліція почала розглядати справу лише через три дні після скоєння злочину. Поки що карну справу не відкрито. Дуже прикро, що людина, яка всю себе віддала Україні, в критичну хвилину не отримала належної допомоги. Похорон відбувся 1 березня у його рідному селі Голешів на Львівщині.

Життя Богдана Паздерського є яскравим прикладом служіння Україні в умовах формування нашої державності, коли багато норм суспільного життя були і, на жаль, все ще є в розриві зі стремліннями патріотів України. «Богдан Паздерський був однією з тих особистостей, хто знайшов у собі сили боротися за нову Україну, активно реалізуючи свою мрію. Будучи скромним і чуйним у приватному житті, він виступав на суспільній ниві як досвідченний і пасіонарний борець, порушник «плебейського спокою». У ньому палав нескорений дух його земляка Івана Франка. У ньому одночасно поєднувалися логіка науковця, полум`яність патріота, принциповість правозахисника і чуйне серце друга”, - йдеться у дописі Комісії Людських і Громадянських Прав при Світовому Конгресі Українців.

Тож нам варто знати та пам’ятати про внесок нашого земляка в утвердження української мови як державної, бо завдяки таким ентузіастам як Богдан Паздерський писані закони впроваджуються у повсякденне життя.

Оксана ФРАНКІВ.

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин