Передплата друкованого видання на 2020 рік
Індекс видання: 30496
Часопис "НОВИЙ ЧАС"
Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання
Мінімальний строк передплати: 1 міс.
ПередплатитиЧасопис "НОВИЙ ЧАС"
Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання
Мінімальний строк передплати: 1 міс.
ПередплатитиУкраїна, освіта і наука, врешті, ми з вами втратили… Втратили багато: на 74 році життя помер Іван Вакарчук – Людина, все життя якої було спрямоване на творення українського інтелекту, європейського за змістом та національного за духом…
Багаторічний ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, науковець, міністр освіти України і Герой України. Це те, про що відомо нам усім.
Від нас пішов професор Іван Вакарчук… Він зробив так, що від 2008 року наші діти завершують школу з надією на чесний вступ, і ця надія не марна. Він поставив безкомпромісно питання якості освіти в нашій вищій школі, почав піднімати престиж природничої, математичної та фізичної освіти в школі.
Він повертав українській мові належне їй місце. Івану Вакарчуку було лише 73 роки…
В цьому «поминальному» матеріалі про Івана Вакарчука я хочу розповісти про іншого Вакарчука, такого, яким він запам’ятався мені, бо доля кілька разів зводила нас із цією Великою людиною.
Перший раз це сталося ще в університеті, коли я закінчував журналістику. Ми вже на останньому курсі всі десь підпрацьовували і вважали себе «великими журналістами», які майже закінчили… І саме тоді за невчасно здану дипломну роботу мене і ще декількох однокурсників деканат «відрахував» із факультету. Ми із заявами звернулися до ректорату: як так, це несправедливо. Тоді й довелося перший раз побачити на «комісії» ректора. Він уважно вислухав мої «небилиці», чому невчасно здав дипломну, подивився на заліковку, в якій, до речі, було майже все відмінно, і промовив: «Ну якщо ми таких будемо відраховувати, то кого будемо залишати»… А до мене, звертаючись персонально, промовив: «Успіх приходить лише до відповідальних людей. Пам’ятай про це…». Я ще не раз згадував потім слова ректора, коли щось не встигав, і старався доводити справи до кінця і вчасно.
Уже згодом частина Базиївки стала філіалом Ботанічного саду з можливістю залучення учнів шкіл до навчання, дослідження у ландшафтному заказнику не тільки з пізнавальною метою, а й з метою професійної орієнтації.
Уже в той час разом із Жидачівською міською радою ми обговорювали створення «Алеї Героїв», яка мала простягнутися від будинку адміністрації через паркову зону біля редакції нашого часопису і виходити на розі вулиці Чайковського. Це був 2012 рік, і Іван Вакарчук став першим Героєм України, який посадив кущ калини. Ми спілкувалися з паном професором, обговорювали і науку, і освіту, і політику (надворі були непрості часи Януковича), врешті в редакції часопису разом із його колегами і мером «підлили» калину кількома краплями коньяку і щороку доглядали за нею. Вже коли калина почала давати плоди, я навіть, заливши їх медом, передав баночку до Львова для пана ректора.
Ось таким я запам’ятав Івана Вакарчука: доступним, виваженим, інтелігентним, простим, щирим і людяним…
Кажуть, без верби і калини немає України… У нього є «своя» калина, яку ця Велика людина посадила біля нашої редакції. Сьогодні кущ калини на Алеї Героїв росте поряд з туями, які висаджено на честь Героїв Небесної Сотні. І разом із «залізним деревом» Бориса Возницького (ще одного славного українця) алея в Жидачеві істинно відповідає своїй назві і по суті, і по змісту: Алея Героїв України… А пам’ять про Івана Вакарчука житиме у «Вакарчуковій калині»…
Андрій ДАНИЛЕЦЬ.
81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1
Тел./факс: 032-393-14-01,
Відділ реклами: 093-240-40-56
E-mail: info@newtime.lviv.ua
Головний редактор: Андрій Данилець
Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків
Завідувач відділу: Оксана Франків
Відповідальний секретар: Іван Кофлик
Оглядач: Марія Татчин