22 лютого 2015 року у пам’яті ходорівчанина Андрія Чада закарбується надовго. У цей день він наче народився вдруге, бо вцілів після гранатометного обстрілу.

У складі добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Андрій під позивним «Барс» впродовж місяця дислокувався у Пісках. Щодня по позиціях українських бійців велись обстріли з боку сепаратистів. Не винятком стали й перші дні після оголошеного 15 лютого перемир’я.

22 лютого під черговий обстріл потрапила ціла група бійців «Карпатської Січі», у той же день в епіцентр вогню потрапили й хлопці з «Правого сектора». Як наслідок, поранено п’ятеро, вбито двоє… На щастя, у добровольчому батальйоні «Карпатська Січ» обійшлося лише пораненням.

Як це було, розповів безпосередньо Андрій Чад, який минулого тижня повернувся додому:

- Ми розвантажили боєприпаси і мали вже сідати в машину, але я ще вирішив затриматись і перекурити. В той самий момент нас накрило… Опинився на землі. Чую, хтось кричить: «трьохсотий!». Зразу в голові майнула думка: «Кого з наших поранило?» Через якусь хвилю розумію, що це мене мають на увазі, бо з руки, якою прикрив голову, тече кров. Хтось з наших поривається бігти до мене. Кричу: «Стій! Відкочуюсь до вас». Відкотився, а на місці, де лежав, підривається черговий снаряд. Все це відбувалось якусь хвилю, а здавалося, що минула вічність. Вже коли оговтались, зрозумів, що мене відкинуло від прямого попадання: снаряд пройшов крізь кабіну машини й прошив мій бронежилет. Сіли б ми в машину швидше - всі б вже були на тому світі.

Життя усім врятувала Божа опіка. Легке поранення в руку лише розізлило бійця. Вже наступного дня Андрій знову стояв у лавах батальйону.

- Ми очікували чергових обстрілів у Пісках, адже тут усі розуміють, що після Дебальцево, напевне, візьмуться за Піски. Проте це тільки змушує готуватись до серйозної оборони. А поранення мене тільки розізлило.

При першій можливості свободівець, депутат районної ради Андрій Чад повернеться на передову. Каже, що хлопцям надзвичайно потрібна наша з вами підтримка. Від бійців з передової передав щирі слова подяки жителям Жидачівщини, які активно долучаються до підтримки добровольчих батальйонів.

Як і аеропорт, Піски, які фактично сепаратисти зрівняли з землею та постійно намагаються взяти, вже стали своєрідним символом незламності. А для бійців добровольчих батальйонів – уже рідною домівкою.

Оксана Франків.