Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Гніздичівський «кіборг» на псевдо «Росомаха»

У свої 26 років Денис Гайда користується великою повагою та любов’ю серед своїх односельчан та й не тільки. А все через свою палку любов до рідної землі, віру в Україну та її краще майбутнє, за що він готовий віддати своє життя. Ще з юних шкільних років Денис виборює своє право та право свого покоління жити в новій державі, де не буде злочинної влади, корупції, де цінуватимуть людську гідність та законні права громадян. Ще школярем у 2004 році він відстояв на Майдані Помаранчевої революції. Й тепер він не залишився осторонь. З перших днів війни на сході України Денис відстоює суверенність держави у добровольчому батальйоні, захищаючи донецький аеропорт.

У цьому неприступному бастіоні, який своєю відвагою утримують бійці «Правого сектора» і яких у народі прозвали «кіборгами», Денис отримав важке поранення. Недолікувавшись, хлопчина знову кинувся у гарячу точку на допомогу побратимам. А за зібрані громадою кошти на лікування купив новий бронежилет. Коли Денис повернувся до Гніздичева, на зустріч до Героя прийшло чи не все селище, хлопця вітали квітами та сльозами радості. Односельчани пишаються своїм Героєм й підтримують його як тільки можуть. Днями Денис готується до повторної операції, бо важка недолікована рана дає про себе знати. І тут громада не залишила його наодинці, односельчани зібрали для нього кошти. Для них він як рідний син, адже більше нікого в нього з рідних немає. У ранньому дитинстві він залишився без матері на вихованні у бабусі, якої невдовзі теж не стало. Але він не сам, у нього є велика родина односельців, а також надійних, перевірених друзів.

На знак великої поваги та любові жителька Гніздичева Л. Ткач присвятила Денисові Гайді цього зворушливого вірша:

Виріс без мами, на руках у бабусі,

Немало лих стерпів, і сліз й образ,

Але в його нескореному дусі

Любов до України без прикрас.

Він на Майдані з перших днів відстояв

Свою свободу з гідністю життя.

Здоров’я кинув у пожертву народу,

У бій пішов заради каяття.

Аеропорт в Донецьку – його хата,

За брата – кожен воїн-побратим.

Під обстрілами «ватницького» ката,

Де холод, «град», ворожі кулі й дим.

- Чи ти боїшся смерті? – запитали.

А в відповідь – усмішка щира й сміх:

«Ні, не боюся за Україну вмерти!

Життя я покладу до її ніг!»

Хай Бог благословляє цього солдата!

А Україна пам’ятає все!

Вона для нього – то єдина мати,

Молімося за серце золоте.

Немає в ньому ні пихи, ні страху.

Лиш стомлена душа, зранене тіло,

Безстрашний «кіборг» - воїн-Росомаха,

Він до кінця піде за святе діло.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"