Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Онук пише листи воїнам АТО, а дід «варить» їм буржуйки…

Якщо армію підтримує народ, то така армія, навіть якщо вона погано одягнена і взута, погано оснащена зброєю, – непереможна. Бо воїни, які воюють, знають, за кого воюють і за що.

«Цех» з виробництва буржуйок для солдат, які воюють у зоні АТО, п. Ярослав Тижбір влаштував у своєму гаражі. Конструкція пічки досить оригінальна: використані старі газові балони. Ці буржуйки не лише грітимуть наших хлопців. На них передбачено можливість готувати їжу, а також, що немаловажно, сушити одяг. А спонукав його до цієї роботи онук…

Усе своє життя Ярослав Євстахович Тижбір працював зварювальником. Впродовж нелегкої роботи довелось навіть плавати на судні у морі. ПМК-1 , газова кантора – це ті організації, де працював, поки не вийшов на пенсію. До сьогодні п. Ярослава знають у Жидачеві як хорошого спеціаліста-зварювальника, бо з роками майстерність лише вдосконалюється. Щоправда,«очі вже не ті», - жаліється Ярослав Євстахович. Але дивного тут нема нічого, бо проблеми з очами – професійна хвороба зварювальників.

Про те, що у Жидачеві налагоджено випуск «буржуйок» для потреб військових у зоні АТО, я дізнався випадково від мешканця Жидачева Михайла Лапка. У той же день ми вирішили навідатися до майстра і своїми очима побачити «мілітарне» виробництво.

«Цех» з виробництва буржуйок п. Ярослав влаштував у своєму гаражі. Вакурат біля нього вже стояло готових чотири буржуйки, п’ята ще була у процесі. Як виявилось, конструкція пічки досить оригінальна: використані старі газові балони. Буржуйки п. Ярослава не лише грітимуть наших хлопців. На них передбачено можливість готувати їжу, а також, що немаловажно, сушити одяг. Сама конструкція дуже компактна, розбірна. Її зручно перевозити, а дрова можуть бути і 70-сантиметрові ковбички.

– Де ви взяли такі конструкції? - питаю майстра

– В Інтернеті побачив, а решта додумав сам, підказали хлопці.

– А як з’явилася ця ідея?

-Це все мій онук. Він у другому класі вчиться. Приходжу додому, а він малює і пише листи нашим воїнам. І взяло мене за душу: як мала дитина помагає, а я старий, з руками, які щось вміють робити, сиджу… От і вирішив теж щось робити. Спочатку зробив першу буржуйку. Важкувато було самому, тому покликав на допомогу свого друга Ярослава Голодівського, і тепер йде значно швидше. Щоб, скажімо, зробити одну таку буржуйку, треба два дні, якщо є матеріали.

– До речі, про матеріали. Де ж ви берете ці балони, метал, електроди?

– Щось було у мене дома, щось дали люди. Коли зробили вже кілька штук, справді відчули брак матеріалів. Особливо електродів, різальних каменів, самих балонів, труб. Про щось пробуємо домовитися на пунктах прийому металу. Допомога здала би ся конче, бо хочемо зробити не менше десяти штук.

– А кому передаєте готові буржуйки?

– Нашим жидачівським волонтерам. Іван Гивель з хлопцями вже найближчим часом їх передадуть воякам з 24-ї аеромобільної бригади.

– Ви не забудьте вставляти усередину малюнки вашого онука. Вони зігріватимуть душі хлопців, можливо, більше ніж буржуйки...

– Обов’язково так і зроблю.

P.S. Сьогодні багато людей і словом, і ділом допомагають нашій українській армії. Шана їм за це і подяка. Для тих, хто почитає цей матеріал, маю щире прохання посприяти п. Ярославу з товаришами матеріалами, які у їх умілих руках допоможуть нашим хлопцям гнати «нечисть» з рідної хати. Звертайтеся до хлопців безпосередньо або до редакції НЧ.

Андрій Данилець.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"