Передплата друкованого видання на 2022 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

«На Майдані носила кошики з їжею, а звідти виносила вірші, репортажі»

23 квітня у рамках семінару вчителів-словесників і вчителів світової літератури Ходорівського та Бортниківського округів, районної «Школи педмайстерності вчителів-словесників» та «Школи молодого вчителя», що проходив у Жидачівській ЗОШ №2, відбулась літературна зустріч із журналісткою газети «День», поетесою Наталею Дзюбенко-Мейс. Зустріч у літературній вітальні пройшла під назвою «Запали свічу, Україно!».

Цей захід переріс у теплу розмову, в якій були вдячні спогади про першу вчительку та про значення і роль вчителя в житті кожної людини. А також важливі дві теми, на яких хочеться зупинитись детальніше, й читач зрозуміє чому.

Попри свою активну журналістську діяльність Наталя Дзюбенко ще й відома поетеса, автор збірок «Притча про зорю», «Перепливти ріку»; «День холодного сонця». Кілька своїх поезій вона зачитала присутнім. Звісно, вони присвячені подіям Майдану, якими Наталя Дзюбенко-Мейс пройнялася наскрізь.

- Провела на Майдані чотири місяці. Туди носила кошики з їжею, а звідти виносила вірші або репортажі, статті. В цей період багато друкувала. Були різні часи на Майдані, був час єднання, розуміння. А зараз мені якось все стерлося. І я бачу перед собою цих хлопчиків, які лежать перед нами, жінками… Тоді хотілося світ перевернути, і водночас була безпорадною перед цими десятками дітей. Це дуже страшно і дуже боляче. Весь час на думці: «за що?»

Поїхала нещодавно в це прокляте Межигір’я. І думаю: ну і що? Там був козацький монастир, там поховані наші кошові, гетьмани, там похований полковник Семен Палій.

І куди ти прийшов? Це ж треба було знищити козацьке кладовище, знищити монастир, спалити наші книги, які там були, це треба було так поглумитися над цим святим місцем, щоб побудувати рай для окремої людини?!

Після цього написала в одній із своїх статей: «свята земля, але непрощена, невідмолена». Там же після того, як було знищено монастир, жив Косіор, якого розстріляли, жив Постишев, якого розстріляли, жив Кох, який також невідомо як загинув. Потім - Щербицький… Не приймала ця земля нових господарів. Я дивилась на все це як на якесь тотальне осквернення. І за оцього дурня гинули наші діти?! Так було гірко й образливо.

Знаєте, не можна було їх стримати, я особисто в ногах валялася. Там йшло три хлопчики з тими коктейлями. Кажу: «Почекайте!..» Вони пішли… і не вернулися.

Живі і мертві Заходу і Сходу,

Нехай земля нас нині воз’єдна

Народе мій, прекрасний мій народе,

Це ворог, це нашестя, це війна,

Це вторгнення, над обрієм заграви

Повзе до нас кривава саранча.

Згорьована, окрадена державо,

Здійми у небеса свого меча...

Немає, мабуть, зустрічі, на якій би п. Наталя бодай словом не згадала свого чоловіка, а найперше історика, політолога, дослідника, який повернув українцям їхню жорстоку, трагічно-болючу, але правдиву історію, історію Голодомору 1932-1933 рр. Повернув і заступився за українців перед усім світом.

Ми знаємо Джеймса Мейса як найвідомішого дослідника Голодомору, Геноциду 1932-1933 років. Він був головою комісії президента і конгресу США з вивчення Великого голоду в Україні. Завдяки кропіткій праці цієї комісії у 1985 році визначено, що Голод 1932-1933 років був геноцидом. Саме Джеймсу Мейсу належить ідея вшановувати пам'ять жертв Голодомору запаленням свічки у вікні оселі кожного українця.

«Чому саме Джеймс Мейс? Дуже багато емігрантів- українців займалося дослідженням Голодомору, але їх ніхто не чув, їм не вірили. Настільки потужною була радянська пропаганда навіть там, в Америці, що вважали, що це приїхали бандерівці, (знову бандерівці винні), які спершу служили німцям, а тепер починають говорити про якийсь невідомий голод. Тому серйозні науковці Заходу публікації таких дослідників як Багряний, Гришко (а їх було безліч) не сприймали. Ці автори просто не мали виходу на широку аудиторію. Тоді вирішили поставити на це дослідження людину сторонню. І вибір впав на Джеймса. А Голодомор в Україні Джеймс Мейс вважав трагедією біблійних масштабів.

Джеймс Мейс у книзі «Ваші мертві вибрали мене» багато написав про події, які сьогодні розгортаються. У своїх публікаціях він ставив ті самі питання, які ставить Майдан. Він писав і про Крим, що надання йому статусу автономії ставить Крим в опозицію до решти країни. Казав також, що потрібно передавати самоуправління на місця по всій країні. Він вказував на причини цього, які полягали в тому, що Москва отримала дуже сильний, потужний бюрократичний апарат, а Україна на момент здобуття незалежності мала васальний апарат, залежний від Москви. Бюрократія українська не була самодостатньою. Саме ці малодостатні, малонавчені чиновники і починали керувати державою. Тому потрібно було передавати повноваження на місця. Це було ще в 1992 році.

У статті «Політологія історії» Мейс писав, що в державних націй родичів не буває. Коли ми стаємо державною нацією, історію треба використовувати абсолютно відверто, її потрібно повністю переосмислити.

Він також писав, що головна етнонаціональна проблема України – це Росія, яка має претензії до самої України. Росія, яка виводить свою історію з України і яка ніколи добровільно не відмовиться від претензій ні на територію, ні на наші духовні скарби, такі як християнство історія, література.

Попри це Джеймс Мейс вірив у неминучість змін. Він писав, що український народ довготерпеливий, але його дуже важко зупинити, коли він впадає у гнів. Він попереджав про це еліту, олігархів. Писав, що прорив неминучий. Вважав, що більш талановитого народу ніж українці немає у світі. Казав, що Україна вже вичерпала свій запас болю і нещасть, і вірив, що Україну чекають кращі часи».

Про Джеймса Мейса, його внесок у відновлення української ідентичності можна говорити годинами, тож гостя, зважаючи на час, люб’язно відповіла й на запитання присутніх вчителів. Пані Наталя із захопленням та вдячністю слухала кожний творчий виступ учнів і педагогів. Поезію Наталії Дзюбенко читали учні Піддністрянського НВК (керівник театральної студії, вчитель української мови та літератури Михайло Федиш). Пісенні композиції виконували учасники ансамблю Залісківської ЗОШ I-II ст. та ансамблю Центру творчості за участю учнів гімназії ім. О. Партицького (керівник Оксана Дахній). Авторського вірша зачитала учен. Також вона від учнівської молоді подякувала гості та організаторам за цікаву зустріч. У свою чергу організаторка Книжкової толоки в Миколаєві Любов Хомчак привезла в подарунок учасникам ансамблю Центру творчості та учнів гімназії, які були активними учасниками толоки, чудові книги.

Організатори семінару та зустрічі у літературно-мистецькій вітальні - методист районного методичного кабінету Ольга Прокопів, директор Піддністрянського НВК Ольга Гурдя, директор Залісківської ЗОШ I-II ст. Микола Гайда.

Також цього дня відбувся «круглий стіл», під час засідання якого вчителі-словесники Піддністрянського НВК Наталя Попадич, Іванна Мельник, Ольга Гурдя, вчитель Залісківської школи Микола Гайда ділилися своїми напрацюваннями.

Оксана ФРАНКІВ.

Довідка

Наталія Дзюбенко-Мейс – член Національної спілки письменників України, поет, прозаїк, публіцист. Автор поетичних збірок «Притча про зорю», «Перепливти ріку», «День холодного сонця», роману «Андрій Первозванний». Автор-упорядник книги «Голодомор-33», лауреат Всеукраїнської премії ім. Олеся Гончара, лауреат премії ім. Дмитра Нитченка.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин